Доступність посилання

В Україні розпочалися наукові конференції про Норильське повстання

Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
1/20 Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
2/20 Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
3/20 Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
4/20 Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
5/20 Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
6/20 Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
7/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
8/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
9/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
10/20 Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
11/20 Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
12/20 Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
13/20 Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
14/20 Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
15/20 Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
16/20 Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
17/20 Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
18/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
19/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
20/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Назад
Вперед
У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася перша наукова конференція, присвячена 60-річчю Норильського повстання.

Такий всеукраїнський тур університетськими містами зініціював кінорежисер, лауреат Шевченківської премії, премій імені Василя Стуса та Дмитра Сахарова – Михайло Ткачук, автор документального фільму «Загадка Норильського повстання».

За його словами, Івано-Франківщину обрали тому, що уродженцем Прикарпаття є один з організаторів Норильського повстання Євген Грицяк, який разом із внуком приїхав на конференцію.

В науковому зібранні взяла участь і президент Східно-Європейського інституту розвитку Мрідула Гош із Індії.

Модератором конференції був письменник Юрій Андрухович.

Михайло Ткачук зазначив, що коли десять років тому він почав робити фільм про Норильське повстання, основною темою була «тема українства, адже там була більшість українців, вони мали підпільні комітети і змогли підняти маси і повести за собою. Українців було 70 відсотків, це були відчайдухи, колишні вояки УПА, і це був спалах духу, повстання духу». А тепер, зазначив Михайло Ткачук, «зовсім інший підхід – ми відкриваємо для себе ідею ненасильницької боротьби: встати і духом перемогти».

Наступна конференція відбудеться у Києво-Могилянській академії.

Представники України поїдуть також до Вільнюса, де 24 травня в залі Литовського сейму вшановуватимуть учасників Норильского повстання з Литви – «норильських витязів».
XS
SM
MD
LG