«Проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення»
1/20Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
2/20Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
3/20Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
4/20Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
5/20Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
6/20Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
7/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
8/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
9/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
10/20Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
11/20Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
12/20Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
13/20Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
14/20Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
15/20Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
16/20Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
17/20Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
18/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
19/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
20/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Назад
Вперед
Київ – У Києві відбулися громадські слухання на тему «Норильське повстання: 60 років по тому. Людина vs Тоталітаризм». Як відзначили учасники цього заходу, серед яких – українські і російські науковці й журналісти, це було найперше і наймасовіше повстання після смерті Сталіна. За даними істориків, понад сімдесят відсотків учасників повстання – українці, засуджені на багаторічні терміни неволі, зокрема колишні бійці УПА. Вони зіграли ключову роль у підготовці і перебігу повстання, яке тривало 61 день. Про це говорили учасники нинішніх слухань.
Оплесками, стоячи актова зала Києво-Могилянської академії зустріла одного з лідерів Норильського повстання Євгена Грицяка. Він розповів, за яких обставин почалися виступи ув’язнених 25 травня 1953 року.
«Зона – це певна площа, обведена суцільним парканом у чотири з половиною метри, обплутаним колючим дротом, освітлена довкола вежі для вартівників наших. Усередині побудовані бараки, їдальня, лазня. І ці люди, які мешкали у зоні, були так ізольовані від решти світу, що ніякого контакту зі світом. Особливо це було у Норильську», – згадує Грицяк.
Один з лідерів Норильського повстання Євген Грицяк з онуком
За його словами, засуджені на так званий «бандерівський стандарт» (25 років таборів) після смерті Сталіна у березні 1953 року сподівались на бодай мінімальне пом’якшення табірних умов або зменшення терміну неволі. Але швидко зрозуміли, що ні під яку амністію вони не потрапляли, розповів Грицяк.
На певному етапі було складно керувати людьми, складно їх утримати від насильства. Це найтяжче було
Євген Грицяк
«Ми разом із представниками інших народів відстоювали свої права і гідність, при цьому – ненасильницькими методами. Коли ми усім нашим бараком встали, серед 45 осіб виявилось лише двоє штрейкбрехерів, а інші стояли до кінця, – каже Грицяк. – На певному етапі було складно керувати людьми, складно їх утримати від насильства. Я це визнаю, це найтяжче було».
Повстання духу
Історик Володимир В’ятрович зазначив, що повстання спровокувала табірна адміністрація, вбивши двох ув’язнених і відкривши стрілянину по житловій частині зони. Гаслом повсталих було «Воля або смерть!», над табором вивісили чорний прапор з червоною смужкою – символ крові, пролитої у боротьбі.
За даними науковців, у повстанні взяло участь близько 20 тисяч політв’язнів, які представляли більш ніж вісімдесят національностей. Але головну роль в організації ненасильницького спротиву зіграли саме українці, зазначив В’ятрович.
В’язні «політичної» зони довели, що проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення
Михайло Ткачук
«Недарма цей масовий акт ненасильницькоого спротиву пізніше назвали «повстанням духу», адже в’язні «політичної» зони довели, що проти тоталітаризму можна боротись навіть у найстрашніших умовах пригнічення», – вважає автор документального фільму «Загадка Норильського повстання», лауреат Шевченківської премії Михайло Ткачук.
Сила українського духу залишилась нескореною – науковці
Придушити повстання вдалось лише 4 серпня, унаслідок штурму табору регулярними військами і місцевими цивільними – комуністами і комсомольцями, які отримали для цього зброю. За офіційними даними, загинуло понад 150 осіб. Інші отримали нові терміни ув’язнення в інших таборах і тюрмах.
Тим не менше, повстання похитнуло сталінську систему ГУЛАГу, зауважив у розмові з Радіо Свобода політолог Олександр Палій.
Це хороший приклад, щоб пізнати силу власного народу. На жаль, ми ще свого народу не знаємо
Олександр Палій
Ікона, яку вишила у Норильському таборі мати Наталки Бєлової Анастасія Тарнавська
Фотографії і записи родини Наталі Бєлової
«Я думаю, це хороший приклад, щоб пізнати силу власного народу. На жаль, ми ще свого народу не знаємо і не знаємо тих зразків, які б могли за нинішніх обставин нам допомогти», – каже Палій.
Норильське повстання – не просто історія, це долі сотень тисяч українців, які зберегли почуття гідності і любов до батьківщини. Донька репресованих Наталка Бєлова створила у рідному містечку Кіцмань на Буковині музей пам’яті Норильського повстання.
«Я – донька репресованих Тарнавської Анастасії Петрівни і Кіта Володимира Васильовича, – розповідає Бєлова. – Все, що зберегли батьки, ми намагаємось показати у нас. У Кіцмані відкрито такий музейний куточок репресованих. Так, там є перша валіза, яку зробив і возив за собою у табори мій тато, а мама шила багато, ось тут є ікона Божої Матері, яку мама вишила».
Подібні вироби, як і тисячі листів, що їх писали політв’язні родинам, є у музеї Норильського повстання у російському Норильську, який заснувала і очолює Алла Макарова. На слуханнях вона відзначила, що російська інтелігенція досліджує історію цього акту непокори, але владу це не лише не цікавить, а викликає супротив.
Нові публікації і розвідки з’являються щороку, зараз працювати легше
Алла Макарова
«Є у нашому місті некомерційне видання «Норильське», яке присвячене історії міста. Там почали публікувати дослідження і спогади про Норильське повстання. А нові публікації і розвідки з’являються щороку, зараз працювати легше, з середини вісімдесятих років відповідні архіви відкриті. А перед тим мало хто наважувався говорити на цю тему», – розповіла Алла Макарова Радіо Свобода.
На думку учасників слухань, для сучасних українців головні уроки Норильського повстання – це усвідомлення величезної моральної сили, яку мали ув’язнені українці.
