Брюссель – Яким для ЄС може бути запасний план у разі, якщо Київ дотягне до вільнюського саміту «Східного партнерства» без обіцяних результатів? Європейська преса сьогодні, крім цього питання, розмірковувала над причинами збільшення прірви, що розділяє Євросоюз і Росію. Тим часом впливове польське видання Gazeta Wyborcza публікує дослідження щодо сприйняття поляками Волинської трагедії та впливу історичного минулого на українсько-польські відносини.
Який може бути вихід для Європейського союзу, якщо Україна не виконає умов і угоду з Києвом на Вільнюському саміті не буде підписано? Відповісти на це питання спробували у сьогоднішньому номері видання European Voice. У статті «Литовські перспективи» автор Ендрю Ґарднер пише, що лідер Литви, яка нині керує Радою ЄС, Даля Ґрібаускайте вважає, що «катастрофи від цього не буде, але шкода буде завдана серйозна». Видання цитує міркування щодо так званого «плану Б» Лаурінаса Касцюнаса з вільнюського Центру досліджень Східної Європи. Євросоюз може відокремити зону вільної торгівлі (ЗВТ) від угоди про асоціацію. Оскільки ЄС та Митний союз – це режими несумісні, то укладення тільки угоди про ЗВТ із Україною наверне цю державу до Євросоюзу принаймні економічно, вважає литовський аналітик.
Волинська трагедія, що відбувалася 70 років тому, залишається білою плямою у польській колективній свідомості. Майже половина поляків не має про неї елементарних знань. Такі висновки нового дослідження опубліковані у польській Gazeta Wyborcza. Автор цього дослідження Марцін Ґерман наголошує, що події, які сталися на Волині й у результаті яких загинуло, за його словами, близько 100 тисяч поляків, довго замовчувались. Аналітичний центр, що проводив соцопитування, також звертає увагу на те, що оцінка польсько-українських відносин дуже тісно пов’язана з віком респондентів. Старші особи у контексті Волинської трагедії частіше виступають із критикою України, ніж молодші поляки. Однак, хоча громадяни Польщі по-різному інтерпретують історію польсько-українських відносин та в цілому вважають їх складними, 63 відсотки опитаних переконані у можливості історичного примирення поляків і українців довкола Волинської трагедії.
Німецька Süddeutsche Zeitung публікує аналітичні міркування на тему: чому Росія та Євросоюз не можуть об’єднатися, щоб створити супердержаву на кшталт США чи Китаю. У статті «Від Ліссабона – до Владивостока» видання пише, що тривала Холодна війна та безуспішні спроби зближення породили недовіру в стосунках Росії та об’єднаної Європи. Ще однією перепоною стало приєднання до ЄС держав колишнього соцтабору, які закликають Москву покаятися за помилки радянського минулого. З іншого боку, пише автор матеріалу, професор Московського університету Володимир Якунін, у політиці ЄС щодо Росії залишається багато упереджень, і саме через це європейці не надто прагматичні.
«Поки що російсько-європейське зближення – це лише марево. Однак керівникам Росії та ЄС не слід відмовлятися від цього шляху, – пише російський професор. «Росія може ще більше повернутися на Схід, а це негативно відіб’ється на значенні Європейського союзу», – вважає автор публікації у німецькій газеті.
Який може бути вихід для Європейського союзу, якщо Україна не виконає умов і угоду з Києвом на Вільнюському саміті не буде підписано? Відповісти на це питання спробували у сьогоднішньому номері видання European Voice. У статті «Литовські перспективи» автор Ендрю Ґарднер пише, що лідер Литви, яка нині керує Радою ЄС, Даля Ґрібаускайте вважає, що «катастрофи від цього не буде, але шкода буде завдана серйозна». Видання цитує міркування щодо так званого «плану Б» Лаурінаса Касцюнаса з вільнюського Центру досліджень Східної Європи. Євросоюз може відокремити зону вільної торгівлі (ЗВТ) від угоди про асоціацію. Оскільки ЄС та Митний союз – це режими несумісні, то укладення тільки угоди про ЗВТ із Україною наверне цю державу до Євросоюзу принаймні економічно, вважає литовський аналітик.
Волинська трагедія, що відбувалася 70 років тому, залишається білою плямою у польській колективній свідомості. Майже половина поляків не має про неї елементарних знань. Такі висновки нового дослідження опубліковані у польській Gazeta Wyborcza. Автор цього дослідження Марцін Ґерман наголошує, що події, які сталися на Волині й у результаті яких загинуло, за його словами, близько 100 тисяч поляків, довго замовчувались. Аналітичний центр, що проводив соцопитування, також звертає увагу на те, що оцінка польсько-українських відносин дуже тісно пов’язана з віком респондентів. Старші особи у контексті Волинської трагедії частіше виступають із критикою України, ніж молодші поляки. Однак, хоча громадяни Польщі по-різному інтерпретують історію польсько-українських відносин та в цілому вважають їх складними, 63 відсотки опитаних переконані у можливості історичного примирення поляків і українців довкола Волинської трагедії.
Німецька Süddeutsche Zeitung публікує аналітичні міркування на тему: чому Росія та Євросоюз не можуть об’єднатися, щоб створити супердержаву на кшталт США чи Китаю. У статті «Від Ліссабона – до Владивостока» видання пише, що тривала Холодна війна та безуспішні спроби зближення породили недовіру в стосунках Росії та об’єднаної Європи. Ще однією перепоною стало приєднання до ЄС держав колишнього соцтабору, які закликають Москву покаятися за помилки радянського минулого. З іншого боку, пише автор матеріалу, професор Московського університету Володимир Якунін, у політиці ЄС щодо Росії залишається багато упереджень, і саме через це європейці не надто прагматичні.
«Поки що російсько-європейське зближення – це лише марево. Однак керівникам Росії та ЄС не слід відмовлятися від цього шляху, – пише російський професор. «Росія може ще більше повернутися на Схід, а це негативно відіб’ється на значенні Європейського союзу», – вважає автор публікації у німецькій газеті.
