Успіх судової реформи помітили тільки судді?

Київ – Судова реформа в Україні, розпочата зі зміною влади, спрощує і прискорює розгляд справ, кажуть керівники вищих спеціалізованих судів та урядовці. Однак із цим не погоджуються ні правозахисники, ні колишні судді, які працювали до реформи, ні міжнародні організації. Рівень довіри до судової системи, за даними соціологів, є критично низьким. Тим часом статистика свідчить, що кількість нерозглянутих справ, які до цього накопичувалися в судах – почала зменшуватися.

Від початку року Вищий адміністративний суд України зареєстрував майже 35 тисяч касаційних, апеляційних скарг та позовів. За той самий період 83 судді цього суду розглянули значно більше справ, відтак їхній залишок зменшується, свідчить офіційна статистика ВАСУ. Зменшення баласту з нерозглянутих справ свідчить про більш ефективну роботу Вищого адміністративного суду та судової системи в цілому, заявив журналістам заступник голови ВАСУ Дмитро Ліпський.

«З першого кварталу минулого року пішла тенденція: ми стали розглядати більше справ, ніж надходять до нас. І зменшувати цей залишок», – зазначає він.

Про успіх судової реформи 2010 року, завдяки якій, зокрема, з’явилася низка вищих спеціалізованих судів, а Верховний суд втратив більшість повноважень, неодноразово заявляли і українські урядовці, і провладні депутати. Президент Віктор Янукович звітував про судову реформу як про успішну на зустрічах із главами держав Євросоюзу.

Проте і в Європі, і всередині України реформу оцінюють неоднозначно. За останніми дослідженнями центру Разумкова і фонду «Демократичні ініціативи», українським судам повністю довіряють заледве 3% українців, це навіть менше, ніж частка працівників органів влади та членів їхніх родин.

Експерти: низька довіра до судів – це провал реформи

Тим часом Україна серед лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Не можна говорити про успіх судової реформи, якщо довіра до суддів є гранично низькою, а їхні вироки – неправосудними та спростовуються міжнародними інстанціями, наголосив у коментарі Радіо Свобода директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

«Судячи з ситуації останніх місяців у судовій системі України, говорити про позитивні зрушення немає жодних підстав. Коли ми маємо десятки неправосудних рішень про заборону мирних зібрань, десятки вироків проти політичних опонентів (кримінальні справи порушуються, а суди потім просто штампують вироки), про який успіх реформи може йти мова?» – обурюється експерт.

Однією із найбільших проблем, які викликала українська судова реформа, Ігор Коліушко вважає втрату повноважень Верховного суду та узалежнення служителів Феміди від інших гілок влади. Погоджується з ним і колишній суддя Верховного суду України Василь Німченко.

«Коли ми розпочинали судову реформу у 1991-1992 роках, то ми вибудовували 4-ступеневу судову систему. Нині позивач і відповідач проходять 5-6 ступенів. Треба забезпечувати більшу незалежність суддів, виборність та більші повноваження ради суддів – а в нас служителі Феміди опиняються під більшим пресом влади. Крім того – вік. Граничний вік суддів у Євросуді зменшують, а в Україні – збільшують. Ви розумієте, для чого це робиться», – продовжує Василь Німченко думку про тиск влади на суддів.

У цій ситуації, вважає колишній суддя ВСУ, низька довіра до системи судочинства є закономірним наслідком. Розв’язання цієї проблеми він бачить лише у зменшенні залежності суддів від влади та в їхньому обранні за участі місцевих громад.

Про тенденційність українських судів говорять і правозахисники. На їхню думку, про це свідчить аномально низька кількість виправдувальних вироків за кримінальними справами – менше одного відсотка.