Хасиди в пошуках житла

Умань – Тисячі хасидських прочан в Умані скаржаться на дороге житло і не дуже хорошу інфраструктуру. Чиновники пояснюють – на ціни впливати не можуть, а на ремонт доріг і будівництво готелів грошей нема, тому чекають на інвесторів. З якими ж саме незручностями доводиться зіштовхнутися хасидові, який вирішив приїхати на Рош-га-Шана до Умані, дізнавалося Радіо Свобода.

Коли 30 тисяч прочан-хасидів заповнюють кілька уманських кварталів, житлового колапсу уникнути важко. Прочани, які не потурбувались про житло заздалегідь, ризикують ночувати просто неба. Ті, кому пощастило, дякують Богові.

«Я просто вірю в Бога. Я нічого не резервував. Просто прийшов сюди. До мене підбіг хлопець і запропонував місце. Плачу небагато. Люди платять сотні доларів за місце. Але зараз тут ходить багато людей, які навіть не уявляють, де проведуть ніч. Якщо не вдається знайти житло, люди живуть у наметах. Іноді це навіть не намети. Я навіть не знаю, як це назвати, але це теж коштує грошей», – розповідає паломник, який приїхав до Умані з Нью-Йорка.

Хасидський рабин із Парижа теж скаржиться на невиправдано високу вартість житла в Умані та погані умови.

«Це бізнес. За ліжко треба заплатити 300 євро на тиждень і жити в будинку, в якому 40 таких ліжок. Якщо підрахувати, то власник за тиждень заробляє 12 тисяч євро. Коли дізнаєшся, що середня зарплата тут 250-300 доларів на місяць, то розумієш – це хороший бізнес», – каже він.

Ціни високі, та влада не винна

Ціни на житло – не провина місцевої влади, пояснює заступник міського голови Петро Паєвський. У міських готелях достатньо місць лише на 5 тисяч осіб. Інші 25 тисяч прочан живуть у приватному секторі, а на це міська влада впливати не може.

У міській адміністрації Умані розповідають: ще 2 роки тому підготували інфраструктурні проекти, які мали б вирішити проблеми прочан. Хочуть побудувати готельний комплекс на в’їзді у місто. Коли почнуть – невідомо.

«Ми пропонуємо таке. І ділянку пропонуємо. Будь ласка, якщо є інвестори – ми готові до цього. Пропонуємо побудувати і наметове містечко – мікромістечко, де також могли б проживати недорого хасиди. Є й інші інвестиційні проекти: і по транспорту, і по ремонту доріг… Але все це інвестиції. Потрібні інвестиції. На жаль, поки що йде вивчення цих питань, цих проблем», – пояснює заступник міського голови.

Як виявилось, не у всіх готелях раді прочанам. В одному з уманських готелів хваляться: хасидів у них немає взагалі – така політика власника закладу. Але навіть у них на час святкування вільних місць немає – всі номери забронювали журналісти, які приїхали на Рош-га-Шана.

Будівництво синагоги легалізували лише рік тому

На місцеву владу прочани не тільки не скаржаться – координатори будівництва синагоги, яка має стати найбільшою у світі, розповідають про сприяння місцевої влади.

Як виявилось, лише минулого року проект пройшов відповідні перевірки і будівництво увійшло в правове поле України. У місцевій владі пояснюють: самі зацікавлені в тому, щоб синагогу закінчили будувати.

«Ми зацікавлені, щоб синагога була введена в експлуатацію і щоб ми були душею і серцем спокійні, що там тисячі людей, і там нічого не трапиться. Сприяли і будемо сприяти тому що є, об’єкт цікавий, люди їдуть. Туризм треба тільки заохочувати», – каже заступник міського голови.

Поки влада чекає на інвестиції, хасиди поступово (іноді офіційно, а іноді – не зовсім) забудовують вулиці навколо могили цадика Нахмана та скуповують уманську нерухомість. Місцеві скаржаться, але стиха… Акції протесту анонсують лише «свободівці». Але мітингуватимуть аж після закінчення святкування – 12 вересня.