23 жовтня 2014, Київ 10:55

Суспільство

Про Голодомор – за один урок

Стенд, присвячений Голодомору, у шкільній бібліотеці в селі Шевченкове
Стенд, присвячений Голодомору, у шкільній бібліотеці в селі Шевченкове

Мультимедіа

Аудіо
Черкаси – На вивчення Голодомору українським десятикласникам
здебільшого відведено лише один урок – у другому семестрі. Тому вчителі історії влаштовують лінійки, тематичні виховні години, організовують пошукові краєзнавчі роботи, намагаючись краще розкрити учням події тридцятих років минулого століття.


– Я досліджувала історію Голодомору своїх бабусі і дідуся. Вони пережили усі ці роки. Розказували як було тяжко, як влада до них ставилася, як взагалі тоді було. Уявляли як усе це пережили рідні. То це було психологічно та морально трохи тяжко. Бабуся як розповідала, то сльози текли градом.

– У самих людей, у яких ми питали, їм було тяжко згадувати всі ті роки, люди більше економлять, вони постійно бояться, що цей жах може повторитися. Їм дуже складно було згадувати
, – розповідають одинадцятикласниці Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату, що у селі Шевченкове у Черкаській області.

Торік, у десятому класі, дівчата разом із однокласниками вивчали тему Голодомору на Черкащині. А насамкінець видали колективну роботу, яка зберігається у шкільній кімнаті-музеї «Дзвони пам’яті».

За навчальною програмою, тему Голодомору в українських школах вивчають саме у десятому класі. Проте про події 1932-33 років згадують і в підручниках для п’ятого. Зокрема – у межах теми про радянську колективізацію, де є лише один пункт про Голодомор – оповідання «Червона мітла», в якому описано, як забирали зерно на селі.

Утім, кількість уроків, присвячених Голодомору, залежить від профілю десятого класу. Якщо у планах є одна година історії на тиждень, то мова про це також ітиме лише в контексті колективізації. Якщо ж дві години, то для цієї теми відводять окремий урок, під час якого вчителі історії повинні розказати учням усе й одразу – і про причини Голодомору, і про дії сталінського керівництва щодо українських селян, і про наслідки «розкуркулення».

Коли в нас є година про Голодомор, я прошу, щоб діти, наприклад, взяли свідчення очевидців, свідчення своїх бабусь, дідусів
«Коли в нас є година про Голодомор, я прошу, щоб діти, наприклад, взяли свідчення очевидців, свідчення своїх бабусь, дідусів, щоб брали якусь додаткову літературу. Так, щоб провести цей урок нестандартно, щоб він запам’ятався. Використовуємо і музичний супровід, і оформлення – малюнки, плакати, фотографії. Щоб діти зрозуміли, щоб донести, щоб достукатися до них», – зазначила Радіо Свобода вчитель Моринського Навчально-виховного комплексу імені Тараса Шевченка Анна Жукова.

Через нереалізовану освітню реформу з підручників «випали» роки Голодомору

Між тим вчителі історії наголошують на проблемі із підручниками для 10-го класу. Коли школи мали перейти на 12-річне навчання, передбачалося, що програма історії цього класу закінчуватиметься 1921 роком. Тому всі нові підручники якраз і видали до цього періоду. Однак освітню реформу скасували і виявилося, що інформацію про події від 1921 до 1939 року не висвітлили.

Позаторік історики видали додатковий підручник, який охопив утрачений період. Однак у бібліотеках шкіл він так і не з’явився – його й донині діти мають купувати самостійно. В учнів деяких сільських шкіл такої можливості немає. Тому вони користуються копіями з книги або ж старими підручниками.

За часів президентства Ющенка, кажуть вчителі, особливо наголошували на використанні закону від 2006 року «Про Голодомор 1932-33 років в Україні». Нині ж йому приділяють значно менше уваги.

Намагаємося подавати матеріал в такій мірі, в якій би не травмувати дитячу психіку
«Намагаємося подавати матеріал в такій мірі, в якій би не травмувати дитячу психіку. Тобто, матеріал даємо, але без особливого опису жорстоких картин. Тому що вони, коли виростуть, то матимуть можливість більш глибоко з цим ознайомитися і поцікавитися», – каже про методику викладання теми Голодомору у Черкаській Спеціалізованій школі №17 вчитель історії Лариса Коломієць.

Історію Голоду 1932-33 років десятикласники вивчають у другому семестрі. Однак під час роковин Голодомору в листопаді у школах проводять виховні години, лінійки, запалювання свічки. Діти беруть участь у наукових конкурсах, готують стінгазети, тематичні стенди.

«От зараз іде листопад, знаю, що мені знову проводити дні пам’яті жертв Голодомору. Я вже продумую, як це зробити так, щоб не було як у попередні роки, щоб це не була чисто суха конференція. Мені приємно, коли вони відгукуються і коли приходять додому і ставлять запитання: «Бабусю, мамо, а що в нас пов’язано із цим?» Мені цього достатньо, я бачу, що я в них щось запалила», – розповіла Радіо Свобода вчитель історії Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Ірина Кавун.

У межах уроків або виховних годин, присвячених цій темі, вчителі історії разом із дітьми відвідують пам’ятні знаки або ж масові могили жертв Голодомору.



Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
Форум закрито
Відсортувати коментарі:
Коментарі
     
від: Микола Місто: Запоріжжя
24.09.2013 10:18
Мама розповідала, показуючи шрами на ногах, як у 1947 році вони з сестрою вже не могли вийти навесні на вулицю свого села Ганнівка Томаківського району Дніпропетровської області. З ран на розпухлих ногах текла вода. Врятував випадок - випадково проїзжав свояк, потурбувався щоб їх влаштувати до лікарні. Там хоч якось годували.

З української преси можна зрозуміти, що голод був тільки у 1932-33 роках. Але ж це неправда! Принаймні, період з 1932 по 1949 роки - це безперервний потік локальних Голодоморів. Ті хто вижив у 1932-33, помер у 1947-1949 роках!

ДОЛУЧАЙСЯ!
Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо СвободаSoundCloud Радіо СвободаПідписка Радіо Свобода

Відеопрограми Радіо Свобода

«Ми Разом» / Як повернути ім'я кожному невідомому воїну?

РОЗКЛАД ПРОГРАМ

АНОНС

«Ваша Свобода» / До яких хитрощів вдаються політики, щоб завоювати голоси виборців?
Гості: Ольга Коцюруба, Олександр Вишняк

ПРЯМИЙ ЕФІР о 12:05

ДОЛУЧАЙСЯ!
Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо СвободаSoundCloud Радіо СвободаПідписка Радіо Свобода

Your JavaScript is turned off or you have an old version of Adobe's Flash Player. Get the latest Flash player.
«Опора»: Не продавай свій голос, не віддавай владу в руки злочинцівi
X
21.10.2014
Відеоролик Громадської мережі «Опора».

ВИБРАНЕ ВІДЕО

Люди на Донеччині у розпачі – гуманітарна ситуація погіршується

 

«Били, знущалися, катували струмом» – колишній полонений 

 

Дівчинка ледь не загинула під уламками донецького стадіону

 

Стрілянина в канадському парламенті

Аудіо Молодь йде на вибори чи на пиво?

«Один голос – подих, а мільйони – ураган!»

Фото РНБО

Фотогалерея РНБО: є докази використання російських «Смерчів» на сході України

Боєприпаси були випущені у 2003 році, про що свідчить маркування снарядів

Втрати армії Росії на Донбасі сягають до 4360 осіб – Васильєва

Міністерство оборони Росії визнало лише 900 смертей – правозахисниця

©Shutterstock

За спроби підкупу виборців каратимуть суворіше

Внесено відповідні зміни до Кримінального кодексу України

Актуальне фото
48-ми річний Володимир Шмарко біля залишків сусідського будинку у селі Спартак під Донецьком, 21 жовтня 2014 року

48-ми річний Володимир Шмарко біля залишків сусідського будинку у селі Спартак під Донецьком, 21 жовтня 2014 року

ФОТОЩОДЕННИК РАДІО СВОБОДА
В інших ЗМІ
В інших ЗМІ