Роман Куйбіда і Максим Середа
Абсурдність заборон
У більшості рішень про заборону суди посилалися на «несвоєчасне» повідомлення про проведення мирних зібрань. Проте Євромайдани стали стихійною реакцією на повідомлення про зупинення урядом підготовки до підписання угоди. Мирні зібрання з вимогою до президента України підписати угоду про асоціацію у Вільнюсі не мали би змісту після закінчення саміту. Тож учасники демонстрацій об’єктивно не могли завчасно подати повідомлення.
Європейський суд з прав людини у справі «Букта та інші проти Угорщини» вказав: «за особливих умов, коли негайна відповідь у формі демонстрації на політичну подію може бути обґрунтована, рішення про розпуск мирного зібрання лише через відсутність повідомлення про нього без будь-якої протиправної поведінки його учасників, становить непропорційне обмеження права на мирне зібрання».
Інші підстави для заборон теж не відзначаються оригінальністю: перешкоди для руху транспорту чи пішоходів, недоліки у повідомленні про проведення зібрання, можливість контрзібрань, святкових чи урочистих заходів, небезпека великого скупчення людей тощо. Усі ці обставини згідно з Конституцією України та міжнародними стандартами не можуть мати наслідком обмеження свободи мирних зібрань.
Цікаво, що забороняють не лише Євромайдани. У Тернополі суд заборонив комуністам проводити мітинг на підтримку вступу України до Митного союзу. На заваді представникам Компартії України став… Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР».
Цей радянський указ українські суди досі застосовують, бо відсутній закон, який би відповідно до Конституції визначив чіткі підстави для обмеження свободи мирних зібрань. І це незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини уже в двох рішеннях проти України (у справах «Вєрєнцов проти України» та «Шмушкович проти України») вказав на неможливість застосування цього указу. Адже таке застосування порушує Європейську конвенцію з прав людини.
Хворе населення і безпорадна міліція
Харківський мер видав розпорядження про заборону проведення масових заходів «з 22 листопада 2013 року до окремого розпорядження» у зв’язку зі збільшенням випадків гострих респіраторних захворювань. При цьому мер міста, де готують найбільшу кількість юристів, не міг не знати, що Конституція уповноважує встановлювати обмеження у реалізації права на мирні зібрання лише суд.
До речі, вірусні захворювання поширюються і в транспорті, у торгово-розважальних, навчальних закладах тощо. Дивно, що меру не спало на думку, піклуючись про людей, також заморозити роботу міського транспорту, магазинів, зупинити навчання.
У Луганську несподівану турботу про здоров’я вирішив проявити суд. Він визнав, що «проведення неконтрольованих масових акцій в суспільних місцях міста, не облаштованих спеціальними санітарно-побутовими об’єктами, знаходження значної кількості людей може створити шкідливі наслідки як для громадян, які мешкають або працюють поблизу, загального санітарного стану міста, так і для здоров’я самих учасників акцій». При цьому «неконтрольованими» суд назвав зібрання, про які їхні організатори офіційно повідомили органи влади. Як тут не згадати аналогічний «винахід» Харківського окружного адміністративного суду, який забороняв мирні зібрання біля Качанівської колонії прихильникам Юлії Тимошенко взимку і навесні – через холодну погоду, а влітку – через спеку.
У Чернігові суд заборонив Демальянсу встановлювати намети та використовувати звуко- та кіновідтворюючу апаратуру під час Євромайданів, посилаючись на … неспроможність міліції гарантувати безпеку громадян під час проведення заходу. За «залізною» логікою суду, під час проведення мирного зібрання без наметів та апаратури міліція все-таки здатна забезпечити громадський порядок. Водночас чернігівська міліція легко спростувала рішення суду про свою безпорадність – знесла палатку демальянсівців і конфіскувала апаратуру.
Готуючись до Нового року
Іншим рішенням Луганський суд заборонив проведення мирних зібрань прихильників і противників євроінтеграції у центрі міста. Підставою для судової постанови стало, зокрема, незаконне за своїм змістом рішення виконкому Луганської міської ради 25 листопада 2013 року «Про питання забезпечення громадського порядку на території м. Луганська». Виконком постановив: «Обмежити реалізацію громадянами права збиратися мирно без зброї шляхом заборони проведення з 26.11.2013 до 14.01.2013 будь-яких масових заходів у місті Луганську, окрім заходів, в тому числі щодо святкування Нового року та Різдва Христова, визначених органами державної влади та місцевого самоврядування або їх посадовими особами». Це рішення доведено до відома управління внутрішніх справ для виконання (фактично для розгону демонстрацій).
Попри те, що виконком не має права встановлювати обмеження права на мирні зібрання, суд зазначив, що на час розгляду справи рішення виконкому є чинним, а, отже, має виконуватися. Водночас принцип законності, яким має керуватися суд, забороняє йому застосовувати підзаконний акт, що виданий некомпетентним органом.
Іронія долі
Європейський суд з прав людини поклав на Україну обов’язок врегулювати законом питання мирних зібрань. Два проекти такого закону – «Про свободу мирних зібрань» – на розгляді парламенту. В кінці жовтня вони були у порядку денному Верховної Ради.
Ухвалення закону могло би встановити механізми захисту свободи мирних зібрань, а також «запобіжники» від свавільних заборон, кількість яких в умовах законодавчого вакууму росте як на дріжджах.
Положення обох законопроектів передбачають право організаторів та учасників мирних зібрань встановлювати без спеціального дозволу на час проведення мирного зібрання намети, сцени та інші тимчасові споруди. Також передбачено чіткі норми, які не дозволяють обмежувати свободу мирних зібрань з підстав несвоєчасного повідомлення, одночасного проведення різних заходів, у тому числі святкувань і контрзібрань. Із ухваленням закону відійшли б у минуле радянський указ про порядок організації і проведення зібрань, а також результати «нормотворчості» місцевих органів влади з цих питань.
За іронією долі, лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк ще місяць тому вважав ухвалення такого закону не на часі. Тепер суди за зверненням органів влади дружньо штампують рішення про заборону, працюючи спеціально для цього у цілодобовому режимі. Президент Янукович тим часом аплодує людям, які вийшли за європейську інтеграцію, і вказує, що підстав для застосування сили немає, бо «це ж мирна акція».
Роман Куйбіда і Максим Середа (Центр політико правових реформ)
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
