Едвард Чау – експерт з енергетичних питань Центру стратегічних та міжнародних досліджень. У сфері енергетики працює вже 30 років, з них 20 – в компанії Шеврон, де, між іншим, очолював відділ міжнародних відносин.
Він розробляв комплексні енергетичні стратегії та вів переговори щодо оборудок вартістю у кілька мільярдів доларів, а також – консультував американський та іноземні уряди з енергетичних питань. Але зрозуміти логіку дій українського президента Віктора Януковича йому важко.
«Ніхто не розуміє, чому український уряд не працював над своїми відносинами у газовій сфері з Росією задовго до кінця листопада. Уряд мав понад три роки, щоб стабілізувати газові відносини з Росією».
«Вони підписали дуже погану угоду у квітні 2010 року в Харкові, погодившись на дуже високу ціну, і від цього страждають. Це нібито Янукович прокинувся в один день і зрозумів, що Росія може тиснути на Україну в питанні газу!» – говорить Чау.
За його словами, не потрібно мати ексклюзивних політичних відносин з Росією, аби переглянути договір щодо ціни на газ та обсяги його закупівлі.
«Інші європейські країни змогли переглянути угоди щодо ціни на газ з «Газпромом» протягом останніх двох років. Усі зробили це досить успішно. І для нас, і для європейців незрозуміло, чому український уряд цього не зробив протягом останніх трьох років», – каже він.
Сьогодні, говорить експерт, коли втрачена довіра європейських партнерів та великої частини українського народу, Янукович опинився в ситуації, коли Москва може диктувати йому свої умови – у тому числі і щодо ціни на газ:
«Зараз він у гіршій позиції. Янукович загнав себе у ситуацію, коли поїде до Москви, не маючи варіанту з ЄС. Навіть те, що Москва пропонувала місяць тому, може бути переглянуто в гірший для України бік. Адже Україна більше не має європейського напрямку в якості варіанту».
Якщо б Янукович угоду у Вільнюсі підписав, вірить Чау, йому було б набагато легше виторговувати вигідніші умови і в Москві:
«Тоді Україна мала б підтримку Європи, яка зацікавлена у стабільних відносинах України з Росією, хоча б тому, що понад 50% газу, який отримує Європа, все ще постачається через територію України. Також, маючи Угоду про асоціацію з ЄС, МВФ виявив би більшу гнучкість щодо перехідного періоду, через який має пройти Україна з точки зору підняття ціни на газ».
Утім, спостерігаючи за газовою та нафтовою сферою в Україні вже протягом багатьох років, Чау визнає, що дії українського уряду – як цього так і попередніх – мають логіку та є навіть певною мірою ефективними. У разі, говорить він, якщо національні інтереси замінити на інтереси приватні.
Він розробляв комплексні енергетичні стратегії та вів переговори щодо оборудок вартістю у кілька мільярдів доларів, а також – консультував американський та іноземні уряди з енергетичних питань. Але зрозуміти логіку дій українського президента Віктора Януковича йому важко.
«Ніхто не розуміє, чому український уряд не працював над своїми відносинами у газовій сфері з Росією задовго до кінця листопада. Уряд мав понад три роки, щоб стабілізувати газові відносини з Росією».
«Вони підписали дуже погану угоду у квітні 2010 року в Харкові, погодившись на дуже високу ціну, і від цього страждають. Це нібито Янукович прокинувся в один день і зрозумів, що Росія може тиснути на Україну в питанні газу!» – говорить Чау.
За його словами, не потрібно мати ексклюзивних політичних відносин з Росією, аби переглянути договір щодо ціни на газ та обсяги його закупівлі.
«Інші європейські країни змогли переглянути угоди щодо ціни на газ з «Газпромом» протягом останніх двох років. Усі зробили це досить успішно. І для нас, і для європейців незрозуміло, чому український уряд цього не зробив протягом останніх трьох років», – каже він.
Сьогодні, говорить експерт, коли втрачена довіра європейських партнерів та великої частини українського народу, Янукович опинився в ситуації, коли Москва може диктувати йому свої умови – у тому числі і щодо ціни на газ:
«Зараз він у гіршій позиції. Янукович загнав себе у ситуацію, коли поїде до Москви, не маючи варіанту з ЄС. Навіть те, що Москва пропонувала місяць тому, може бути переглянуто в гірший для України бік. Адже Україна більше не має європейського напрямку в якості варіанту».
Якщо б Янукович угоду у Вільнюсі підписав, вірить Чау, йому було б набагато легше виторговувати вигідніші умови і в Москві:
«Тоді Україна мала б підтримку Європи, яка зацікавлена у стабільних відносинах України з Росією, хоча б тому, що понад 50% газу, який отримує Європа, все ще постачається через територію України. Також, маючи Угоду про асоціацію з ЄС, МВФ виявив би більшу гнучкість щодо перехідного періоду, через який має пройти Україна з точки зору підняття ціни на газ».
Утім, спостерігаючи за газовою та нафтовою сферою в Україні вже протягом багатьох років, Чау визнає, що дії українського уряду – як цього так і попередніх – мають логіку та є навіть певною мірою ефективними. У разі, говорить він, якщо національні інтереси замінити на інтереси приватні.
