Доступність посилання

ТОП новини

Російські 15 мільярдів – заборона Україні зближуватися з ЄС?


Київ – Росія «купила» можливість впливати на зовнішню політику офіційного Києва, надавши кредит розміром 15 мільярдів доларів, вважають економісти та експерти-міжнародники. Про суворі умови повернення кредиту в разі розвороту України до ЄС відкрито говорять і російські урядовці. Окрім того, в українській опозиції не поділяють оптимізму кабміну Миколи Азарова і очікують, що російський кредит нашкодить українській економіці, бо його не планують спрямовувати на розвиток.

У разі продовження зближення з ЄС Москва вимагатиме від Києва виплати боргів. Про це в інтерв’ю каналу «Росія 24» заявив перший віце-прем’єр Російської Федерації Ігор Шувалов.

На запитання, чи може Україна, отримавши багатомільярдний кредит від Росії, все ж підписати асоціацію з ЄС, Шувалов відповів, що в такому разі є можливість вимагати від Києва погасити позику.

Позика надана так, що у нас завжди буде можливість вимагати в українського уряду її погашення за найбільш суворими процедурами
Ігор Шувалов
«Це не просто домовленість між двома мінфінами. Позика надана так, що у нас завжди буде можливість вимагати в українського уряду її погашення, причому за найбільш суворими юридичними процедурами», – наголосив російський віце-прем’єр.

Кредит на 15 мільярдів доларів дає Росії змогу контролювати зовнішню політику України, оскільки вона не зможе повернути борг за два роки, як передбачено угодою, пояснив у коментарі Радіо Свобода економіст, депутат Верховної Ради попереднього скликання Володимир Лановий.

Україна не має змоги закумулювати доходи і знайти таку сумку за два роки. Це наживка, і риба її вже проковтнула
Володимир Лановий
«Україна не має змоги закумулювати доходи і знайти таку сумку за два роки. Це наживка, і риба її вже проковтнула. Навіть за 20 років таку суму буде повернути не просто. Якщо угода передбачає можливість вимагати стягнення кредиту раніше – то за нього платитимуть майном. Або новими домовленостями щодо Севастополя, або транспортною інфраструктурою», – припускає фахівець.

Володимир Лановий вважає, що такої «боргової ями» можна уникнути, оптимізувавши зовнішній борг. Один із варіантів – Україна може розмістити облігації державної позики на термін 10 років. Однак їх купуватимуть лише за умови глибоких реформ української економіки, поліпшення інвестиційного клімату та подолання корупції, підсумовує економіст.

Зі свого боку, експерт з українсько-російських взаємин Володимир Нагірний наголошує, що Росія фактично заплатила Україні за відмову від реформ європейського зразка.

Це плата за відмову від реформ, бо Росія їх не вимагає, на відміну від таких позичальників, як МВФ
Володимир Нагірний
«Політична складова кредиту: українська влада зробила вибір щодо пріоритетності стосунків із Росією. Це плата за відмову від реформ, бо Росія їх не вимагає, на відміну від таких позичальників, як МВФ. Кредит дає змогу примиритися з поточною економічною ситуацією і деякий час прожити без реформ», – каже Володимир Нагірний.

Він вказує на те, що кредит видають дуже маленькими частинами, так би мовити, «по чайній ложці». Тож він робить припущення, що Росії навіть не треба достроково вимагати боргу (та це й не передбачено міжнародними нормами). Вона просто може припинити видавати кредит, як тільки політика офіційного Києва почне не влаштовувати Кремль, пояснює Нагірний.

В українському уряді неодноразово заявляли, що кредит від Росії є великим зовнішньополітичним досягненням і що без нього Україна могла би опинитися на порозі дефолту.

Між тим російський кредит є шкідливим і з економічної точки зору, бо контроль за його використанням взагалі не передбачений, пояснив Радіо Свобода депутат від УДАРУ, колишній віце-прем’єр та міністр фінансів України Віктор Пинзеник.

Перший транш відбувся, але ми не знаємо умов. Деякі речі, що лунають з боку російської влади, насторожують
Віктор Пинзеник
«Перший транш відбувся, але ми ще не знаємо умов. Деякі речі, що лунають з боку російської влади, насторожують. Кредит, взятий для проїдання, непотрібен. Корисним може бути кредит для розвитку, для подолання економічних проблем України. Однак ми бачимо, що конкретна позика саме проїдатиметься – про це свідчить, зокрема, і структура проекту бюджету на наступний рік», – переконаний депутат і фінансист.

Віктор Пинзеник, а разом з ним й інші фахівці вказують на те, що ставка за цим кредитом може відрізнятися від заявлених п’яти відсотків та що в ньому можуть бути інші приховані умови, які дадуть змогу тримати позичальника на гачку.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG