Харків – Влада хоче розколоти християнську спільноту, бо та «виявила безпрецедентну солідарність у підтримці Євромайдану», – вважає архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко. Цим він пояснює появу листа Міністерства культури до УКГЦ щодо неправомірності встановлення намету для богослужіння на Євромайдані у Києві.
– Цей лист було оприлюднено на другий день після такої дуже негарної демонстрації проти Української греко-католицької церкви, яка була проведена у Києві представниками політичних кіл такого шовіністично-монархічного напрямку. Ці заходи разом з брутальною риторикою Колесніченка чи харківських можновладців працюють на створення давнього міфу інкультурованого в Україну російськими політтехнологами. Йдеться про нібито локально-галицький характер протестів, про те, що на Майдані є лише греко-католицька церква, про те, що винуватцями всіх акцій громадянської непокори є лише галичани. Це абсолютно не відповідає дійсності. І я думаю, що якраз це спрямування листа формально лише проти греко-католицької церкви має на меті розколоти християнську спільноту України, яка виявила безпрецедентну солідарність у підтримці акцій, які відбуваються на Майдані.
– Все ж, це найперше сигнал УГКЦ чи всім релігійним конфесіям?
– Очевидно, що це сигнал для всієї української церковної громади, бо лист Мінкульту нагадує, що, як це колись співалося: «Мы мирные люди, но наш бронепоезд стоит на запасном пути». Ставлення до релігійних організацій і об’єднань за своїми головними форматами відповідає законам 1929 року, мовляв, шануйтеся, бо ми знову введемо його у повному вимірі.
– Народний депутат радник президента Ганна Герман, оцінивши лист Міністерства культури як тиск, висловила також думку про доцільність відновлення Державного комітету з питань релігій.
– Давайте пригадаємо історію, кому належала ініціатива створення державної Ради у справах Руської православної церкви, потім перейменованої на Раду в справах церков чи релігій». Це був НКВС чи п’яте управління, яке і було трансформовано у відповідний комітет при раді міністрів СРСР у 42-му чи 43-му, навіть, році.
Очевидно, що спроби перетворити Україну на тоталітарну державу так чи інакше мають викликати спокуси відновити давні сталінські інституції. Держкомрелігії – це атавізм. Українська православна автокефальна церква виступає за його повне скасування. На жаль цього скасування так і не настало.
Хоча Помаранчева революція зважилася була спочатку повністю ліквідувати Держкомрелігії, але потім цей комітет почав, як та «голова Гідри», знову оживати під іншими виглядами. Останній лист, окрім іншого, свідчить і про некомпетентність працівників державної інституції, яка діє як спадкоємець Держкомрелігії у складі Міністерства культури України.
Я думаю, що варто пригадати давні рекомендації правників, які говорили, що цілком достатньо, для налагодження нормальних, конструктивних стосунків держави із церквою, мати спеціальний відділ для реєстрації статутів при Міністерстві юстиції України і цього цілком вистачає.
Спрямування листа має на меті розколоти християнську спільноту України, яка виявила безпрецедентну солідарність у підтримці акцій на Майдані
– Все ж, це найперше сигнал УГКЦ чи всім релігійним конфесіям?
– Очевидно, що це сигнал для всієї української церковної громади, бо лист Мінкульту нагадує, що, як це колись співалося: «Мы мирные люди, но наш бронепоезд стоит на запасном пути». Ставлення до релігійних організацій і об’єднань за своїми головними форматами відповідає законам 1929 року, мовляв, шануйтеся, бо ми знову введемо його у повному вимірі.
– Народний депутат радник президента Ганна Герман, оцінивши лист Міністерства культури як тиск, висловила також думку про доцільність відновлення Державного комітету з питань релігій.
Спроби перетворити Україну на тоталітарну державу так чи інакше мають викликати спокуси відновити давні сталінські інституції
Очевидно, що спроби перетворити Україну на тоталітарну державу так чи інакше мають викликати спокуси відновити давні сталінські інституції. Держкомрелігії – це атавізм. Українська православна автокефальна церква виступає за його повне скасування. На жаль цього скасування так і не настало.
Хоча Помаранчева революція зважилася була спочатку повністю ліквідувати Держкомрелігії, але потім цей комітет почав, як та «голова Гідри», знову оживати під іншими виглядами. Останній лист, окрім іншого, свідчить і про некомпетентність працівників державної інституції, яка діє як спадкоємець Держкомрелігії у складі Міністерства культури України.
Я думаю, що варто пригадати давні рекомендації правників, які говорили, що цілком достатньо, для налагодження нормальних, конструктивних стосунків держави із церквою, мати спеціальний відділ для реєстрації статутів при Міністерстві юстиції України і цього цілком вистачає.
