Президент Віктор Янукович підписав сьогодні всі одинадцять законів, що були ухвалені вчора більшістю у Верховній Раді без обговорення і без участі опозиції, повідомила його прес-служба.
Так сталося всупереч численним закликами правозахисників і політиків в Україні і за кордоном, у першу чергу в Європейському союзі.
На їхнє переконання, ці закони різко обмежують права людини. У ЄС також звертали увагу, що вони суперечать курсові на євроінтеграцію, про який заявляє влада України, і угоді про асоціацію з Євросоюзом, яку ця влада вже парафувала.
Серед ухвалених законів, зокрема, такі, що передбачають полегшення процедури притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата чи запровадження можливості заочного кримінального провадження.
Найсуперечливіший із них, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», ухвалили вже через день після надходження до парламенту – за основу і відразу в цілому, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, серед іншого, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
Так сталося всупереч численним закликами правозахисників і політиків в Україні і за кордоном, у першу чергу в Європейському союзі.
На їхнє переконання, ці закони різко обмежують права людини. У ЄС також звертали увагу, що вони суперечать курсові на євроінтеграцію, про який заявляє влада України, і угоді про асоціацію з Євросоюзом, яку ця влада вже парафувала.
Серед ухвалених законів, зокрема, такі, що передбачають полегшення процедури притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата чи запровадження можливості заочного кримінального провадження.
Найсуперечливіший із них, Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», ухвалили вже через день після надходження до парламенту – за основу і відразу в цілому, за даними сайту Верховної Ради, вже через 39 секунд після внесення до порядку денного.
Цей закон, серед іншого, передбачає:
– запровадження адміністративного покарання за неузгоджений із правоохоронцями рух у колонах у складі понад п’яти транспортних засобів,
– запровадження адміністративного покарання за участь у масових акціях у масках чи шоломах, із відкритим вогнем чи піротехнічними засобами, а також без дозволу міліції в одязі, що «повторює або схожий» на однострої війська й правоохоронців, і за несанкціоноване встановлення сцен і звукопідсилювальної апаратури на масових акціях,
– впровадження можливості блокувати доступ до сайтів в інтернеті без рішень судів,
– внесення до Кримінального кодексу статті про «екстремістську діяльність», яка визначається вельми широко,
– повернення кримінального переслідування за «наклеп»,
– запровадження кримінальної відповідальності за «незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації» про правоохоронців, суддів і членів їхніх родин,
– полегшення процедури притягнення до відповідальності за «неповагу до суду»,
– полегшення можливості для судів забороняти масові акції,
– запровадження в Податковий кодекс і в закон про громадські об’єднання поняття «громадське об’єднання, яке виконує функції іноземного агента», для таких організацій, що не є політичними партіями, отримують іноземне фінансування й займаються «політичною діяльністю» – до якої, серед іншого, віднесені акції, що «мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях» (тобто закон стосуватиметься, зокрема, правозахисників чи соціологів),
– розширення сфери дії Податкового кодексу, крім податкових відносин, також і на неуточнені «інші сфери», що дасть можливість законно застосувати також і до сфери виборів його норму, яка визнає такою, що не живе в Україні, особу з посвідкою на постійне мешкання за кордоном,
– збільшення покарань за численні інші порушення.
