Доступність посилання

ТОП новини

Російська посуха: чому не повинно бути «Дождя», який розповідає про Майдан


Одна з барикад Майдану в Києві, 17 січня 2014 року
Одна з барикад Майдану в Києві, 17 січня 2014 року
(Рубрика «Точка зору»)

Напевно, мало кому за межами Росії можна буде пояснити – що означає, коли кабельні оператори починають нібито з власної ініціативи вилучати зі своїх мереж телеканал, який не отримав жодної правової претензії від держави. Але саме це відбувається з телеканалом «Дождь» – мабуть, останнім російським телевізійним ресурсом, на якому замість пропаганди можна побачити новини.

Формальним приводом до шельмування «Дождя» стало задане в ефірі питання про доцільність захисту блокадного Ленінграда в роки Другої світової війни. Зрозуміло, питання спірне – але військові історики обговорюють його десятиліттями. І у тих, хто переконаний, що блокада, яка призвела до сотень тисяч жертв, була альтернативою здачі міста, є свої докази, причому не тільки стратегічні – досить подивитися на долю спалених передмість колишньої столиці імперської Росії, щоб зрозуміти весь кошмар окупації. Але такі дискусії про доцільність тих чи інших дій часів війни є в кожній країні. Поляки досі сперечаються про Варшавське повстання – це була одна з найбільш приголомшливих сторінок польського опору, але повстання не наблизило час визволення, зате призвело до загибелі столиці. І в польській військовій літературі, і в телевізійному ефірі питання про повстання ставилося десятки разів. Але в Росії є абсолютно жорстка впевненість, що робити замах на загальноприйняте трактування військової історії – це блюзнірство, яке дає можливість кожному проявити свій непідробний патріотизм і зупинити «Дождь» над головами тих, кому не подобається телевізійна імперія держави – над усією Росією має бути безхмарне небо.

Втім, всі чудово розуміють, що питання – це тільки привід. Коли прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков говорить про те, що телеканал перейшов «червону лінію», він навряд чи має на увазі тільки питання про блокадний Ленінград. «Дождь», який завжди намагається бути об’єктивним і обережним в оцінці та висвітленні власне російських подій, в останні місяці докладно і яскраво розповідав про київський Майдан – причому тональність телеканалу значно відрізнялася від істерії, що панує у «великому ефірі».

А Майдан для Володимира Путіна ще з часів «кольорових революцій» на пострадянському просторі і є найстрашніше. Керівництво Росії вбачає в громадському протесті найбільшу загрозу олігархічній моделі управління країною – саме звідси «закручування гайок» у Москві після 2004 року, боротьба з громадянським суспільством, «іноземні агенти» та інші нововведення, які перетворили суспільне життя та медіа-простір Росії на випалену пустелю. І «Дождь», нехай навіть дуже слабенький, лякає тим, що на кам’янистому ґрунті може хоча б щось вирости.

Швидше за все, поки що канал не загине – але його поширення, і так обмежене кабельними мережами, буде зменшено. Держава ж, як водиться, буде не при чому. Міністр зв’язку Микола Нікіфоров вже назвав подію «питанням господарських відносин», нагадавши, що «в обов’язковому порядку всюди поширюються загальноросійські, загальнодоступні канали, список яких затверджений указом президента». «Дождя» в цьому списку, само собою немає. А доводи Никифорова до болю нагадують те, що говорили російські чиновники, коли знищили НТВ Володимира Гусинського, інформація якого відрізнялася від новин і пропагандистського контенту інших «великих» каналів.

Коли знищували НТВ, майбутньому міністрові Никифорову було всього 18. Хлопчик виріс, а його країна не змінилася на краще.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG