У Казахстані після девальвації закриваються магазини

Національний банк Казахстану вирішив девальвувати курс тенге на 19 відсотків, пояснивши це складною ситуацією на світових фінансових і товарних ринках, знеціненням російського рубля і високими девальваційними очікуваннями в країні. Девальвація застала пересічних жителів Казахстану зненацька і вони обурюються рішенням влади у соціальних мережах.

Курс продажу долара в обмінних пунктах Казахстану підскочив до 190 тенге за долар і вище. Більшість обмінників припинили продаж іноземної валюти. Як повідомляють кореспонденти Радіо Свобода, великі магазини і супермаркети закриваються на переоблік.

Девальвація тенге, оголошена у вівторок, вдарила по сімейному бюджету багатьох казахстанців, позначилася на їхній довірі до представників влади, які раніше радили їм зберігати гроші в національній валюті.

На прес-конференції в Алмати голова Національного банку Кайрат Келімбетов заявив, що банк докладе всіх зусиль, щоб обмінний курс перебував на рівні 185 тенге за один долар США. Келімбетов заявив, що Національний банк спільно з урядом намагатиметься утримувати рівень інфляції в діапазоні 6-8 відсотків. Він попередив, що обмінні пункти можуть підвищувати вартість долара на два тенге від вартості, визначеної Нацбанком, якщо ж ціна виявиться вищою, то ці пункти можуть позбутися ліцензій.

«В цілому всі ці зміни були проведені в рамках поліпшення конкурентоспроможності обмінного курсу тенге і відповідно поліпшення конкурентоспроможності товаровиробників Казахстану, як експортерів, так і виробників імпортно-замісної продукції. Зокрема, сектору сільського господарства, легкої та обробної промисловості», – заявив Келімбетов.

Замість «стану» у казахстанців забирають штани?

Користувачі соціальної мережі Facebook, які активно обговорюють девальвацію тенге, висловлюють думки, протилежні аргументам голови Національного банку.

«Що показала девальвація ? Вона показала, що рівень розвитку нашої економіки залишається на рівні «країн, що розвиваються». Чим нам тепер пишатися, тим, що наша країна – лідер серед країн Центральної Азії?» – написав користувач Куандик Шамахайули.

У Казахстані також говорять про вплив Митного союзу та російського рубля.

«Загалом всі чекали девальвації. Через імпорт товарів у нашій державі обвал тенге привів до подорожчання. Якби ми були країною, яка експортує товари, то це було б вигідно нам. Основна причина сьогоднішньої девальвації – курс російського рубля. Раз ми перебуваємо в одному митному просторі, нам довелося піти на такий крок. За рахунок того, що Центробанк Росії знизив курс рубля, зросла конкурентоспроможність їхніх товарів. У цей час у Казахстані думали про те, буде девальвація чи ні і не домоглися багатовекторності економіки», – пише користувач Руслан Желдібай.

Є й ті, хто 11 лютого назвали «чорним вівторком» (порівняння з «чорною п'ятницею», яка уособлювала початок фінансової кризи в 19-му столітті в США ). Користувач Айгерим Тукушева пише: «Чорний вівторок в Казахстані. Банкомати не працюють, магазини техніки теж, хоумбанк та е-gov не проводять операцій. Доживемо до вечора?»

У соціальних мережах багато гострих жартів на тему девальвації. Користувач Asylzat Arystanbek, маючи на увазі минулотижневу пропозицію президента Нурсултана Назарбаєва позбутися слова «стан» в назві країни, пише: «Схоже на те, що президент обдурив нас, запропонувавши позбутися «стану», позбавив нас штанів».

Опозиціонери закликають уряд до відставки

Політики теж обурюються. Наприклад, Аміржан Косанов пише, що після такого знецінення валюти, коли пересічних жителів не попередили, уряд і керівництво Національного банку мають піти у відставку, а опозиційні сили повинні об’єднатися.

Ситуація нагадую девальвацію, яку провели в Казахстані у лютому 2009 року. Тоді тенге було знецінено на 25 відсотків – офіційний курс встановили на рівні 150 тенге за долар. Серед населення тоді почалася паніка, до обмінників вишикувалися черги.

Матеріал на основі повідомлень Казахстанської редакції Радіо Свобода