Львівський фотограф хоче оскаржити дії «Беркута» у Страсбурзькому суді

Львів – Львівський фотограф Мар’ян Гаврилів, який 22 січня був затриманий «Беркутом» у Києві на вулиці Грушевського разом з іншими людьми, нині перебуває під домашнім арештом, згідно з судовим рішенням. Він повернувся у Львів і перебуває на лікуванні в одному зі шпиталів. Мар’ян Гаврилів розповів Радіо Свобода про те, як його по-звірячому били за вишиванку і за львівську «прописку».

Синці і гематоми вже зійшли з обличчя і тіла Мар’яна Гавриліва. Він не може дихати носом, який весь у переломах, розтрощений, тому попереду кілька операцій.

Морально Мар’ян почувається краще, бо вже не під вартою, а ось зі здоров’ям проблеми. «Побиті кості на тілі болять, я спати не можу, бо прокидаюсь від нападу головного болю внаслідок черепно-мозкової травми», – каже чоловік.

«С…а бандьора, убивать тебя будем сейчас»

З першого погляду навіть важко уявити, що Мар’ян Гаврилів пережив 22 січня. Про ці події він пригадує з болем, помітно нервуючись, час від часу на очі навертались сльози.

У Київ він їздив часто з 24 листопада, щоб фотографувати Майдан. 22 січня знімав сутички на Грушевського.

«Я фотографував «беркутівців», снайперів і бачив, як вони кидали гранати, як «Беркут» кидав вибухові засоби. Це все було зафіксовано на моїй камері, але вона розбита, карточки не маю. Періодично наступали то активісти, то «Беркут», але в один момент силовики пішли наступом на людей, закидали гранатами. Біля мене вибухнуло десь 4–5 гранат, і мене це оглушило. Я кричав і просив людей втікати. Мене вхопили «беркутівці», збили з ніг. Коли впав, мене вдарили у ліву частину обличчя, потім підняли голову і просто вдарили в обличчя, дістав кілька ударів у живіт», – пригадує він.

«Повели до кордону міліції, і ще дорогою солдати били і кричали російською мовою, матюкаючись, мовляв, чого вдома не сидиш. Мене передали іншим «беркутівцям», і там почалась гірша картина, сказали роздягатись. Там було кілька людей, серед них 72-річний Микола Пасічник. Мене роздягли, розірвали форму і побачили вишиванку, а ще з куртки витягли паспорт. Я почув слова: «С…а бандьора, убивать тебя будем сейчас». Вишиванку вони просто роздирали на шматки, потім почались прямі удари по обличчю, кийками по грудях, били металевим чимось із пружинами. По мені текла кров. Я кричав, що мені холодно, дайте одягнутись. Коли мене били, підійшов офіцер з «Беркута» і сказав російською: «Що ви, придурки, робите, дайте йому одягнутись», – пригадує Мар’ян Гаврилів.

«Коли привезли у райвідділ, розумів, що вже не вб’ють»

Людей «запакували» в автозак. Молодий слідчий складав протокол. Це тривало довго, і тоді затриманих повезли з Києва. Дорогою Мар’ян Гаврилів подзвонив братові, бо мав захований ще один телефон.

«Я крізь вікно бачив дерева. Відкрили автозак, витягли нас, поставили на коліна в сніг, когось били, когось ображали, я стояв напівпритомний. Вже прощався із життям. Нам було дуже холодно, потім спакували і повезли. Коли привезли у райвідділ, там я перехрестився, бо розумів, що вже не вб’ють», – каже Мар’ян Гаврилів.

В Оболонському райвідділі міліції медичної допомоги не надали, не провели і судово-медичної експертизи. Оскільки Мар’ян Гаврилів був у важкому стані, викликали швидку допомогу, відвезли у лікарню, але черговий лікар відмовився підписувати діагноз, який надиктували міліціонери. Знову був райвідділ, і вже під ранок його забрали у шпиталь. Почалось лікування під наглядом міліції і суд. 7 лютого його у суді звільнили під домашній арешт. «Це завдяки журналістам, активістам, які про мене говорили і писали», – вважає фотограф.

Справи «шили» під копірку – потерпілий

У Мар’яна Гавриліва не виникає запитання, для чого він поїхав у Київ. Бо це була його громадянська позиція. Але він дуже хоче бути останнім активістом, над ким так знущались силовики.

«У мене у справі написано, що я з битою накинувся на п’ятьох «беркутівців», був п’яний, але у мене в крові не виявлено алкоголю. У всіх хлопців справи написані під одну копірку. А Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль для «Беркута» – як червона шмата для бика. Вони вважають, що «западенці» зробили Майдан», – зауважує молодий чоловік.

Мар’ян Гаврилів звертатиметься у Європейський суд з прав людини у Страсбурзі. Бо вважає, що його не затримали, а катували. Він хоче, щоб його не виправдали, а взагалі закрили порушену проти нього кримінальну справу. Втім, сьогодні він переживає не стільки за себе, як за долю своїх друзів, з якими познайомився в автозаку, райвідділі та шпиталі, які ще не на волі.