Львів – У Львові громада вимагає люстрації, але допоки закону немає, то самостійно намагається впливати на владу і робити її прозорою й відкритою.
Комітет Майдану Львівщини на зібранні різних львівських середовищ обрав громадську ініціативу Люстраційний комітет. До нього входять представники громадських організацій, ЗМІ, науковці. Це не зареєстрований громадський чи політичний осередок. Керівник Самооборони Львівщини Валерій Веремчук наголошує, що Люстраційний комітет нікого не призначає і не звільняє, лише може розповісти громаді, що за людина претендує на ту чи іншу посаду і нагадати новопризначеному чиновнику, що він прийшов працювати для людей і Майдан його контролюватиме.
«Головне – це те, що влада має пам’ятати, що прийшла служити людям, а не собі. Найважливіше, щоб усе відбувалось публічно і прозоро, щоб не було підкилимних ігор і корупційних дій», – наголошує Валерій Веремчук.
Люди на Майдані – гарантія об’єктивності
Місцевий телеканал надав громадській ініціативі майданчик для двогодинного прямого ефіру, щоб стати містком між громадою і владою, тобто новопризначеними чи тими, хто претендує на високу посаду в області, щоб саме люди оцінювали місцевих чиновників, були впливовими й потрібними. Щоб програма була об’єктивною, неманіпулятивною і неупередженою, журналісти різних видань і експерти об’єднались у редакційну раду на громадських засадах. Відтак вона визначає гостей програми та експертів. У передачі немає ведучих, лише модератори з числа журналістів, які змінюються щодві програми.
Тележурналіст каналу НТН Вікторія Балицька говорить, що запобіжником об’єктивності є передусім люди на центральній площі Львова, які можуть прийти і висловитись про того чи іншого посадовця, запитати у нього все, що їх цікавить.
«Саме зміна модераторів у програмі з різних львівських, центральних видань, каналів унеможливлює заангажованість. Бо інші люди, на яких не можна вплинути чи перекупити, схилити на свій бік. До кінця не зрозуміло, хто модеруватиме, і це робить програму об’єктивною. Такого раніше не було, і в цьому унікальність», – каже Вікторія Балицька.
Влада боїться людського гніву
Гостей програми, новопризначених посадовців чи тих, які претендують на якесь крісло, на програму запрошують громадські активісти, знімаючи це на камеру. Чиновники відгукуються на запрошення, бо бояться Майдану і людського гніву. «Це мінімальна необхідність, що кожен має пройти громадську люстрацію, поспілкуватись з громадою, з людьми, перш ніж зайти у кабінет», – пояснює Валерій Веремчук.
Під час телевізійної громадської люстрації гості розповідають про свої статки, бізнес сім’ї, участь у корупційних схемах, про те, що цікавить людей і про що є факти в експертів і журналістів. Майдан на центральній площі долучається до дискусії.
«Правоохоронець має бути готовий до публічності. У програмі були різні запитання – і об’єктивні, і такі, які не варто було взагалі оприлюднювати, бо ніякі. Але все має право бути озвученим. Це життя», – наголосив правоохоронець Ярослав Ващишин, учасник програми.
Експеримент МВС
Міністерство внутрішніх справ провело експеримент, обравши начальника обласної міліції через прямий ефір. У передачі з 16 кандидатів взяли участь троє, визначених МВС, згідно з відповідними критеріями. А через прямі включення з площі Львова люди ставили запитання та висловлювалися про того чи іншого кандидата.
У студії були двоє модераторів і чотири експерти. Кандидати пообіцяли бути відповідальними перед громадою, відкрито здійснювати кадрову політику, щотижня зустрічатися з пресою, декларувати доходи і видатки сім’ї. Кожен у програмі розповів про статки своєї родини, бізнес членів сім’ї. Кадрова комісія МВС після перегляду програми призначила на посаду очільника обласної міліції Дмитра Загарію, правоохоронця-відставника.
«Експеримент себе виправдав і призначення начальником міліції Загарії – це велика перемога громади. Людина призначена у публічний спосіб, і його роботу контролюватиме громада. Знову ж призначення начальником ДАІ Степана Харабару – це є прозорим. Цей чоловік відмовився прийти на ефір, сказавши, що не планує ні на яку посаду. Інші претенденти прийшли у студію. Ми маємо переламати цю систему в МВС і вимагати, щоб МВС дослухалось до громади», – зауважив Дмитро Добродомов, керівник телеканалу ЗІК.
Допоки немає закону про люстрації, громада намагається знайти власні шляхи впливу на владу, щоб зробити її прозорою і відповідальною через публічність. Бо цього вимагав Майдан.
Комітет Майдану Львівщини на зібранні різних львівських середовищ обрав громадську ініціативу Люстраційний комітет. До нього входять представники громадських організацій, ЗМІ, науковці. Це не зареєстрований громадський чи політичний осередок. Керівник Самооборони Львівщини Валерій Веремчук наголошує, що Люстраційний комітет нікого не призначає і не звільняє, лише може розповісти громаді, що за людина претендує на ту чи іншу посаду і нагадати новопризначеному чиновнику, що він прийшов працювати для людей і Майдан його контролюватиме.
Влада має пам’ятати, що прийшла служити людям, а не собіВалерій Веремчук
«Головне – це те, що влада має пам’ятати, що прийшла служити людям, а не собі. Найважливіше, щоб усе відбувалось публічно і прозоро, щоб не було підкилимних ігор і корупційних дій», – наголошує Валерій Веремчук.
Люди на Майдані – гарантія об’єктивності
Місцевий телеканал надав громадській ініціативі майданчик для двогодинного прямого ефіру, щоб стати містком між громадою і владою, тобто новопризначеними чи тими, хто претендує на високу посаду в області, щоб саме люди оцінювали місцевих чиновників, були впливовими й потрібними. Щоб програма була об’єктивною, неманіпулятивною і неупередженою, журналісти різних видань і експерти об’єднались у редакційну раду на громадських засадах. Відтак вона визначає гостей програми та експертів. У передачі немає ведучих, лише модератори з числа журналістів, які змінюються щодві програми.
Тележурналіст каналу НТН Вікторія Балицька говорить, що запобіжником об’єктивності є передусім люди на центральній площі Львова, які можуть прийти і висловитись про того чи іншого посадовця, запитати у нього все, що їх цікавить.
«Саме зміна модераторів у програмі з різних львівських, центральних видань, каналів унеможливлює заангажованість. Бо інші люди, на яких не можна вплинути чи перекупити, схилити на свій бік. До кінця не зрозуміло, хто модеруватиме, і це робить програму об’єктивною. Такого раніше не було, і в цьому унікальність», – каже Вікторія Балицька.
Влада боїться людського гніву
Гостей програми, новопризначених посадовців чи тих, які претендують на якесь крісло, на програму запрошують громадські активісти, знімаючи це на камеру. Чиновники відгукуються на запрошення, бо бояться Майдану і людського гніву. «Це мінімальна необхідність, що кожен має пройти громадську люстрацію, поспілкуватись з громадою, з людьми, перш ніж зайти у кабінет», – пояснює Валерій Веремчук.
Під час телевізійної громадської люстрації гості розповідають про свої статки, бізнес сім’ї, участь у корупційних схемах, про те, що цікавить людей і про що є факти в експертів і журналістів. Майдан на центральній площі долучається до дискусії.
«Правоохоронець має бути готовий до публічності. У програмі були різні запитання – і об’єктивні, і такі, які не варто було взагалі оприлюднювати, бо ніякі. Але все має право бути озвученим. Це життя», – наголосив правоохоронець Ярослав Ващишин, учасник програми.
Експеримент МВС
Міністерство внутрішніх справ провело експеримент, обравши начальника обласної міліції через прямий ефір. У передачі з 16 кандидатів взяли участь троє, визначених МВС, згідно з відповідними критеріями. А через прямі включення з площі Львова люди ставили запитання та висловлювалися про того чи іншого кандидата.
У студії були двоє модераторів і чотири експерти. Кандидати пообіцяли бути відповідальними перед громадою, відкрито здійснювати кадрову політику, щотижня зустрічатися з пресою, декларувати доходи і видатки сім’ї. Кожен у програмі розповів про статки своєї родини, бізнес членів сім’ї. Кадрова комісія МВС після перегляду програми призначила на посаду очільника обласної міліції Дмитра Загарію, правоохоронця-відставника.
«Експеримент себе виправдав і призначення начальником міліції Загарії – це велика перемога громади. Людина призначена у публічний спосіб, і його роботу контролюватиме громада. Знову ж призначення начальником ДАІ Степана Харабару – це є прозорим. Цей чоловік відмовився прийти на ефір, сказавши, що не планує ні на яку посаду. Інші претенденти прийшли у студію. Ми маємо переламати цю систему в МВС і вимагати, щоб МВС дослухалось до громади», – зауважив Дмитро Добродомов, керівник телеканалу ЗІК.
Допоки немає закону про люстрації, громада намагається знайти власні шляхи впливу на владу, щоб зробити її прозорою і відповідальною через публічність. Бо цього вимагав Майдан.
