Сімферополь – В реаліях анексованого Криму національна символіка стала чимось більшим за просто графічне висловлення належності до тієї чи іншої національності або країни. Перехожий у вишиванці, кримськотатарський прапорець у машині, капелюх у жовто-блакитних кольорах сьогодні для мешканців Криму набувають іншого змісту та значення. По суті це перетворилося на інструмент мовчазного спротиву, яким користуються незгодні з авторитарним російським режимом, що усе більше поглинає півострів.
Днями на одному з будинків у багатолюдному районі Сімферополя з’явився напис величезними літерами «Разом проти рашизму». Інший приклад – невідомі розмалювали стовпи по дорозі до курортної Алушти написами зі скандальновідомими характеристиками на адресу президента Путіна. Спроби такого неголосного але виразного висловлення громадянської позиції в умовах окупації Криму стають дедалі частішими.
Ще один спосіб знайти однодумців та заявити про свої політичні уподобання, навіть в реаліях, коли про це не можна казати вголос, це одяг.
Журналістка Олексіна Дорогань – одна з тих, хто сьогодні у Криму не ховає патріотичних проявів любові до України. Щодня вона виходить на вулиці Сімферополя в одязі синіх або жовто-блакитних кольорів, а також використовує аксесуари з національною символікою.
«Коли йдеш вулицею, і люди на тебе озираються, бачать символіку українську, бачать у мене, наприклад, кепку жовто-блакитну з написом Ukraine і підвіску «тризуб» на шиї. Хто може, промовчить, хто наблизиться, когось це може надихнути зробити те ж саме. Люди кажуть, що вони бояться носити символіку, носити вишиванки. Я все одно вважаю, що це потрібно робити, тому то зараз для нас це важливо морально. Настільки важливо бачити, що ми не самотні», – розповідає кримська журналістка.
Популярний бізнес у Криму – це продаж сувенірної продукції з кримськотатарською національною символікою. У книгарні «Терджіман» Радіо Свобода розповіли, що стрічки, одяг, значки та кримськотатарські прапорці розкуповуються за лічені дні. Чимало кримськотатарських прапорців сьогодні можна побачити в автомобілях на дорогах півострова.
Окупація Криму повернули людей до питання «хто ми є» – психолог
На думку кандидата психологічних наук Ольги Духніч, конфлікт та окупація Криму повернули людей до питання «хто ми є». Саме тому для людей надзвичайно важливо показати, до якої категорії населення вони відносять себе, та як ставляться до того, що відбувається в регіоні.
Люди використовують символіку як мовчазну комунікацію, яка дозволяє висловити позиціюОльга Духніч
«Візуальний зовнішній символ – це максимально швидкий спосіб передати інформацію про людину. Відразу стає зрозуміло, особливо в складних ситуаціях, коли йде розділ груп, свій чи чужий, які цінності у людини, тому що події розвиваються досить швидко, а просто поговорити і дізнатися в людини не виходить. Другий момент, більш характерний для Криму, якщо людина потрапляє в умови авторитарного суспільства, то гласно висловлювати свою позицію небезпечно для самої людини або її близьких. Тому люди використовують символіку як мовчазну комунікацію, яка дозволяє висловити позицію, а по-друге, дають надію тим людям, які живуть у цьому співтоваристві і не знають, що вони не самотні», – пояснює психолог Ольга Духніч.
Щодо великої кількості російських прапорів та георгіївських стрічок, які з’явилися на вулицях та будівлях півострова напередодні так званого «референдуму» та у перші тижні після нього, то, як зазначають оглядачі та місцеві мешканці, їхня наявність помітно зменшилася. Проте російські прапори так само майорять над державними будівлями та головними майданами Криму.
