Доступність посилання

ТОП новини

«Українські сепаратисти» чи «російські окупанти»?!


«Прем'єр» угруповання «ДНР» Олександр Бородай (в центрі), 17 липня 2014 року
«Прем'єр» угруповання «ДНР» Олександр Бородай (в центрі), 17 липня 2014 року

Аскольд С. Лозинський

В останніх звітах щодо збитого літака малайзійської авіакомпанії, рейсу MH17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області. У той час як засоби масової інформації та представники уряду схильні до поспішних семантичних недоліків, ця погано вибрана характеристика ударяє прямо в серце точності в ЗМІ та малює абсолютно помилкове уявлення про ситуацію. Термін «українські сепаратисти» має на увазі, що існує значне число етнічних українців або громадян України, які беруть участь у революції, щоб відокремити свій регіон від України. Ніщо не може бути далі від істини, ніж це твердження! Революціонери часто несуть позитивну конотацію. Загарбники, найманці і терористи – ні.

Ще один термін, який помилково використовується в західних колах, – це «громадянська війна», що є ще більш недоречним. Громадяни України не борються чи вбивають інших громадян України. Натомість російські окупанти вбивають українських та інших етнічних жителів у двох південно-східних областях України. Термін «українські» може бути застосований лише до сил, відправлених до цих двох регіонів урядом України в Києві, щоб подолати загарбників, захищати місцеве населення і повернути територію, яку загарбники зайняли.

Розглянемо композицію псевдовлади «Донецької народної республіки».

Квазі-парламент, що складається виключно з «сепаратистів», вибрав Дениса Пушиліна, громадянина України, головою «Верховної ради ДНР». Пушилін – колишній безробітний. Він балотувався в парламент України 15 грудня 2013 року, але отримав менше ніж 1% голосів. Призначений прем’єр-міністром Олександр Бородай – російський ультранаціоналіст, колишній редактор газети і політичний консультант. Його міністр оборони Ігор Гіркін, довгий час служив у російській армії і є полковником розвідки. Минулого тижня Росія направила у віце-прем’єри з державної безпеки російського генерал-лейтенанта Володимира Антюфеєва, ветерана російської поліції, командира спеціальних операцій, який був лідером кампаній Москви в Латвії, Молдові та Грузії. Бородай, Гіркін і Антюфеєв не мають абсолютно ніякого взаємозв’язку з Донецьком, крім їхнього теперішнього місця перебування. Пушилін подав у відставку 18 липня 2014 року.

В іншому регіоні, Луганську, «президентом» псевдореспубліки «ДНР» є народжений в Росії Валерій Болотов, який, щоправда, проживає у Луганській області протягом багатьох років. Болотов призначив росіянина Марата Баширова в ролі виконувача обов’язків «прем’єр-міністра». Баширов народився в російському Іжевську, є російським лобістом і колишнім помічником голови Комітету Ради федерації Росії із закордонних зв’язків.

Склад бойовиків ще гостріший. Дуже небагато місцевих жителів беруть участь у військових операціях. Не дивно, оскільки «сепаратистів» підтримує тільки дуже невелика частина населення. Адже Пушилін, що очолив «ДНР», на виборах в грудні 2013 року в Донецьку набрав менше ніж 1% на виборчому окрузі, який він сам вибрав для себе.

І, нарешті, зброя та тренування, як нею необхідно використовувати. Зброю постачають з Росії, на території якої і проводять вишкіл. «Бук» – самохідні зенітні ракети є найостаннішим прикладом. Ракети – російського виробництва, досить складні у використанні, щоб збити літак на висоті 10 кілометрів. Раніше українські вантажні літаки були збиті набагато менш складними ракетами.

Число російських військових на кордоні Росії з Україною нараховує десь 40-60 тисяч осіб. Вони розташовані там не тільки, щоб залякати, але й, що більш важливо, – для того, щоб забезпечити проходження російських бойовиків і зброї.

На засіданні Ради безпеки ООН з питання трагедії літака малайзійської авіакомпанії, постійний представник України стосовно російської агресії заявив: «Зусилля вербування незаконних збройних формувань бойовиків розширюються всередині Росії, вони шукають добровольців із досвідом експлуатації важких озброєнь, таких як танки і ППО. Росія дозволила створення офісів вербування у Москві та Ростові, які відкрито працюють для набору й відправлення російських громадян у східні регіони України».

Урок трагедії літака «Малайзійських авіаліній» є одночасно трагічним і простим. Якщо ми на Заході продовжимо посилатися на кризу в Україні як на «громадянський конфлікт» і називати російських загарбників у Південно-Східній Україні «українськими сепаратистами», то будемо посилати сигнал Росії і Володимиру Путіну, що ми неохоче сприймаємо наслідки реальності. Росія вторглася до демократичної і волелюбної частини світу і має намір нав’язати свою волю всьому світу. Росія продовжуватиме брехати і заперечувати все до тих пір, поки ми слухаємо або робимо вигляд, що слухаємо. Наша половинчаста відповідь, що наша позиція, як і раніше, на розгляді, у той час як йде розслідування, тільки додає сміливості ворогові. Давайте скажемо прямо, що Росія є ворогом для волелюбного й законослухняного міжнародного співтовариства!

Аскольд С. Лозинський – колишній голова Світового конгресу українців, юрист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG