Доступність посилання

ТОП новини

HRW: обидві сторони мають припинити використання «Градів» у населених пунктах


«Град» російської армії під час тренувань у Волгоградській області, 2 квітня 2014 року
«Град» російської армії під час тренувань у Волгоградській області, 2 квітня 2014 року

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у спеціальній доповіді заявила, що від використання ймовірно українськими військами систем залпового ракетного вогню «Град» у Донецьку в середині липня загинуло принаймні 16 мирних мешканців і багато отримали поранення. Правозахисники, які збирали свідчення в Донецьку, закликають обидві сторони конфлікту уникати використання «Градів» у густонаселених районах. Правозахисники також нагадують, що ті, хто віддає накази по обидва боки конфлікту щодо використання «Градів» у густонаселених районах, можуть після завершення бойових дій понести відповідальність за жертви серед цивільних.

У спеціальній доповіді Human Rights Watch, представники якої перебувають у Донецьку, стверджується, що під час чотирьох обстрілів Донецька у період 12–21 липня загинуло 16 мирних мешканців і багато отримали поранення.

«Human Rights Watch закликала всі сторони конфлікту в Східній Україні – зокрема українські урядові сили – припинити використання ракетних установок «Град» у – чи поблизу – населених районів через імовірність загибелі або поранень цивільних. А сили бойовиків мають мінімізувати ризик для цивільних, які перебувають на теренах під їхнім контролем, через нерозташування сил та озброєнь в населених районах», – йдеться у доповіді HRW.

Міжнародні правозахисники, які називають бойовиків-сепаратистів нейтральним терміном «повстанці», кажуть, що робили свої висновки на основі оцінки своїх фахівців у Донецьку, серед яких є експерти, які були в різних «гарячих точках» планети. Правозахисники вивчали в Донецьку траєкторію польотів ракет «Граду», ураження на місцях, напрямок обстрілів та проходження лінії фронту в конкретний час в конкретному місці.

«Якщо повстанці та сили українського уряду серйозно ставляться до питання мінімізації шкоди населенню, обидві сторони мають негайно припинити застосування «Градів» у населених районах», – каже дослідник HRW Оле Солванг, який перебуває у Донецьку.

(72-га українська бригада після обстрілу «Градом» під Амвросіївкою, 25 липня)

Жахлива репутація «Градів»

Міжнародні правозахисники кажуть, що «Гради» використовують і українські сили, і бойовики-сепаратисти. Якщо в Донецьку, на їхню думку, мало місце застосування «Градів» українськими силами – хоча ще потрібне додаткове розслідування – то в Луганську бойовики поставили «Гради» всередині міста і обстрілюють українські позиції, випускаючи ракети з самого Луганська, роблячи таким чином луганчан мішенню і ховаючись за цивільними.

«Установки «Град» є дуже проблематичними з точки зору міжнародного гуманітарного права чи законів війни. Причиною цього є те, що «Гради» мають жахливу репутацію з точки зору влучності чи точності. Вони не ведуть прицільного вогню, а обстрілюють дуже значні площі. І наслідком можуть бути дуже значні жертви серед цивільного населення, якщо «Гради» працюють у густо заселених місцевостях. Ось чому міжнародне гуманітарне законодавство забороняє використання «Градів» у місцях із цивільним населенням», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода телефоном із Донецька Юлія Горбунова, дослідниця місії Human Rights Watch.

Речник АТО Олексій Дмитрашківський в інтерв’ю Радіо Свобода заперечив використання «Градів» українськими військами в населених районах

«Я хочу сказати, що це неправда. Українські збройні сили не б’ють із «Градів» по населених пунктам. І не застосовують «Гради» проти мирних мешканців. Я готовий дочекатися, поки експерти нададуть якісь докази цьому всьому, але я сумніваюсь, що вони зможуть їх надати. Українські військові не стріляли і не будуть стріляти по населених пунктам, де є мирні мешканці», – сказав Дмитрашківський.

«У Сєвєродонецьку також казали про використання «Градів», але я сам пересвідчився, що по будинках били з гранатометів або артилерією. «Град» має інші ознаки, і в даній ситуації такі звинувачення є недоречними», – додав речник АТО.

За словами Горбунової, сепаратисти не спромоглися вжити жодних заходів для того аби уникнути дислокації своїх сил у населених місцях. «Це також порушення міжнародного гуманітарного законодавства. Бо дислокуючись в таких місцях, вони ставлять під загрозу цивільне населення, яке там живе. Ми задокументували один випадок, коли озброєні сепаратисти свідомо пересунули свою базу ближче до центра Донецька, після того як по попередній базі було завдано удару ракетою з «Граду». В результаті населений район також став мішенню», – каже Горбунова.

У повідомленні РНБО України за 25 липня говориться, що бойовики розмістили десятки «Градів» у людних кварталах міст Донбасу: у Горлівці поблизу шахти імені Румянцева, у Харцизьку на території ЖЕК-5, у селі Маломиколаївка біля Красного Луча та у Первомайську поруч із ПТУ номер 31.

Установки залпового ракетного вогню «Град» мають радіус обстрілу від півтора до 20 кілометрів і використовують ракети довжиною від майже двох до понад трьох метрів. Найбільш поширені ракети мають в боєголовці понад 6 кілограмів високовибухової речовини і вражають цілі в радіусі 28 метрів, розкидаючи понад 3 тисячі шматочків шрапнелі (уламків).

«Воєнні злочини»?

На думку міжнародних правозахисників, якщо буде встановлене свідоме використання «Градів» у густонаселених районах Донбасу, це може означати скоєння воєнного злочину, і винуватці можуть постати перед відповідальністю після завершення конфлікту.

«Порушення законів війни однією стороною конфлікту не виправдовує порушення з боку іншої сторони. Особи, які скоюють серйозні порушення законів війни зі злочинними намірами – чи то свідомо чи через недбалість – є відповідальними за воєнні злочини», – мовиться в доповіді Human Rights Watch.

«Використання «Градів» у населених місцях є порушенням міжнародного гуманітарного законодавства. Можливо, це навіть є воєнним злочином. І ті, хто віддає накази або конкретно стріляє з «Градів», можуть відповісти за свої дії, згідно з міжнародними законами. І тут немає значення чи це українська сторона, чи її противники», – сказала в інтерв’ю Горбунова.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG