Гнучкий «курс падіння» гривні

Курс гривні до долара досяг історичного мінімуму – 13 гривень 22 копійки. Такий курс обміну Національний банк України встановив 20 серпня. Враховуючи встановлений офіційний курс, із початку року гривня знецінилася щодо долара США на 65,49%. З огляду на це Нацбанк запровадив 100% обов'язковий продаж валюти експортерами – замість 50%, запроваджених у травні. Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко в інтерв’ю Радіо Свобода наголошує, що падіння курсу гривні зумовлене економічними причинами, зокрема, дефіцитом торгівельного балансу.

– Чим пояснити таке падіння гривні?

– Безумовно, існують об’єктивні економічні причини для того, щоби курс гривні падав. Ці причини в нашій зовнішньоекономічній політиці останніх десяти років. У нас за цей час постійний дефіцит торгівельного нашого балансу. Останні два роки – 2012-2013 – ми купували на 15-16 мільярдів доларів більше, ніж продавали. У нас постійний дефіцит доларів і таким чином постійний тиск на курс.

Яким чином попередники виходили із ситуації? Вони за три останніх роки взяли близько 34 мільярди доларів зовнішньодержавного боргу. З іншого боку – витратили валютні резерви: з 38,6 мільярдів доларів довели до 15-ти.

Тепер МВФ каже валютні резерви не витрачати, а на зовнішніх ринках ми не можемо нічого позичати. І МВФ також наразі не дає коштів. При такому дефіциті й такій ситуації з кредитами іншого й бути не може.

– То чи може Нацбанк вплинути на ситуацію?

– Ця проблема на 70% – Яценюка, а на 30% – Національного банку. Це проблема економічної політики держави, тому тут є ще й процент президента і Верховної Ради. Без структурних змін, із таким дефіцитом платіжного балансу, тиск на курс буде постійний. І не буде якогось гнучкого курсу! Це буде гнучкий курс падіння, а не гнучкий курс національної валюти.

Я чекаю, коли нарешті керівники держави, а вони розумні люди – почнуть говорити про те, що треба змінювати структуру економіки. При такому платіжному балансі ми можемо упевнено говорити із МВФ і СОТ про обмеження імпорту. А якщо взяти до уваги війну, яку проти нас розв’язала Росія, то ми тим більше маємо право – моральне, політичне і правове – говорити із міжнародними структурами про створення умов для покращення нашого платіжного балансу.

Про це треба думати, а не про те, де позичити гроші. Про це думали Арбузов і Янукович – і де вони зараз?

– В уряді сподіваються отримати другий транш кредиту від МВФ. Наскільки це може вплинути на ситуацію?

– Це не є вирішенням проблеми. Це – як чергова чарка для п’яниці. Хоча, безумовно, цей кредит треба брати, але, беручи, треба думати, як змінити структуру нашої економіки.