Рівне – Стокгольм – У Швеції запрацював Український інститут. Метою нової інституції є популяризація української культури в цій державі. З нагоди відкриття її ініціатори – українки за походженням – сестри Наталія та Ольга Пасічник – організували благодійний концерт на підтримку України за участю музикантів інших держав.
Композиції Лисенка, Косенка і Ревуцького не гірші від відомих творів Чайковського чи Рахманінова – просто українську класичну музику у світі практично не популяризують, зауважує піаністка Наталя Пасічник, яка живе й працює у Швеції вже 23 роки.
Зі Швецією Наталію Пасічник пов’язує сім’я, однак Наталя – уродженка Рівного – не змінює українського громадянства і вже спонукала полюбити свою культуру всю свою шведську родину – про це розповідає її донька – Ніколіна Пасічник-Джонсон.
«Мій тато – психолог, швед. Але він навчився розмовляти українською. Я б хотіла працювати в інтернаціональних організаціях, допомагати Україні. Щоб у майбутньому мати можливість щось змінити на краще», – ділиться планами Ніколіна.
У презентації взяли участь принцеса Швеції, посли США та Грузії. Концертом заслуховувалися українська діаспора у Стокгольмі і шведи, котрі не приховували свого захоплення. Наталя Пасічник каже – шведи з неприхованою цікавістю і навіть тривогою спостерігають за подіями в Україні, а відтак виявляють все більший інтерес до неї: «Сьогодні, напевне, 90 процентів глядачів у залі були не українцями, а представниками інших країн, і в більшості – шведи. Їхня реакція переконує, що нам просто необхідно їх знайомити з українською культурою».
Час відкривати мистецькі скарби
Наталчина сестра, солістка Варшавської опери Ольга Пасічник, розповідає – так зачудовано сприймають українську музику у всіх країнах світу, де вона побувала з гастролями.
Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: «Ми ж навіть не знали, що таке є»Ольга Пасічник
«Після сьогоднішнього концерту всі до мене підходили, і кажуть: «Ми ж навіть не знали, що таке є». За 23 роки це можна було набудовувати державі. А те, що ми робимо – краплинки в морі».
Син Ольги, Назар Плиска, який народився у Варшаві, пишається тим, що має українські корені.
Маю надію, що й інші держави підтримуватимуть Україну не тільки фінансово, а цілим серцемНазар Плиска
«Маю надію, що й інші держави підтримуватимуть Україну не тільки фінансово, а цілим серцем», – розмірковує школяр.
Найближчим часом сестри Пасічник планують провести серію концертів за творами українських композиторів та перший Фестиваль української культури у Швеції. Якщо раніше вони сподівалися від української держави, громадянками якої лишаються, хоча б підтримки для запису, то нині прагнуть бодай морального схвалення своїх втілених ідей.
Американське посольство підтримує такі стремління, і вбачає необхідність в поширенні українського мистецтва, фільмів, музики і танцю, зазначив присутній на презентації посол США у Швеції Марк Бжежинський. Дипломат вважає, що Український інститут Швеції неодмінно створить міцне підґрунтя для розвитку цього процесу.
