30 червня 2016, Київ 04:18

    Політика

    Постала нова Україна. Путін програв стратегічно

    Одна з акцій протесту проти агресії Росії в Маріуполі, весна 2014 року
    Одна з акцій протесту проти агресії Росії в Маріуполі, весна 2014 року
    (Рубрика «Точка зору»)
     

    Все, що відбувається в 2014-му в Україні – це історія не про гроші і не про ресурси. Це історія про мрію. Ту саму, яку в України двічі вкрали.

    Володимир Путін може скільки завгодно називати Україну братською країною і закликати її не забувати спільну боротьбу з фашизмом. Незрозуміло лише те, на яку аудиторію він розраховує в цей момент. Тому що для самої України Росія сприймається як країна, яка двічі вкрала у неї мрію.

    Вперше це сталося наприкінці зими. Коли Майдан, в успіх якого вірили скоріше всупереч, зміг зламати здавалося б залізобетонного Януковича. Того самого, який зосередив у своїх руках заводи-газети-пароплави, який тримав під контролем армію-міліцію-спецслужби. Це була класична історія про Давида і Голіафа, до неможливості кінематографічна у своєму виконанні.

    Але відразу після втечі «гаранта», коли здавалося, що «світле майбутнє» практично незворотне і невідворотне, – в Криму висадилися російські солдати. Все одно, як у голлівудському кіно, коли перед титрами режисер дає недвозначний натяк на неминучість сиквела. Українська мрія – з уже сформованим пантеоном героїв у вигляді «Небесної сотні» і власного героїчного концепту про перемогу вулиці над глитаєм – виявилася вкраденою.

    Всі наступні місяці країна тільки тим і займалася, що адаптувалася до нової загрози. Ріс волонтерський рух, армія заново вчилася воювати, люди звикали розрізняти калібри і роди військ. Збройні сили повільно просувалися вперед, вибиваючи квадратні метри території і звільняючи населені пункти. Армійські частини створювали коридори, що перекривають кордон, – і утримували їх, незважаючи на обстріли з «Градів». І в той момент, коли перемога була на відстані витягнутої руки, Росія знову втрутилася в конфлікт. Як підсумок, сталися Іловайськ, котел для українських військових, і масові втрати. Вдруге вже майже завойована перемога виявилася втраченою.

    Позбавлення від ілюзій

    Але всякий раз, коли Кремль вносив корективи в українську мрію, він вигравав тактично – і програвав стратегічно. Тому що будь-яке позбавлення від ілюзій України озлобляло і мобілізовувало. Більше того – саме завдяки діям Москви Україна знайшла відповіді на дуже багато питань, які в минулі роки їй були байдужі.

    Відтепер тут навряд чи будуть популярні принти з Че Геварою – хоча б тому, що він онтологічно мало чим відрізняється від Ігоря Стрєлкова. І в тому, і в іншому випадку йдеться про експорт мрії: просто один займався її насадженням в Конго і Болівії, а другий – у Донецьку та Луганську. Солідарність з одним означає підтримку іншого. А тому Україні належить відвикати від звичної картинки з людиною в береті.

    Так само як Україна визначилася і в тому, кого вона підтримує в ізраїльсько-палестинському конфлікті. Хоча б тому, що сама Україна відчуває себе таким собі Ізраїлем Східної Європи – зі своїм власним «Хамасом» і сусіднім Єгиптом, який цей самий «Хамас» всіляко підтримує. Точно так само, як Тель-Авів всякий раз конфліктує з європейськими лівими, які співчувають «приниженим і ображеним» палестинцям, точно так само і офіційний Київ скептично дивиться на відсторонено-наглядову позицію колективного «ОБСЄ» при визначенні майбутнього «ДНР» і «ЛНР».

    Ще рік тому перенесення Дня захисника вітчизни із 23 лютого на 14 жовтня (день Покрови Богородиці та день створення УПА) – був би неможливий в Україні. Це викликало б запеклі дискусії, політичні спекуляції і ледь чи не вимоги референдуму. Сьогодні ж ця новина проходить практично непоміченою в українських стрічках, і гіпетрофовано роздутою – в російських.

    А все тому, що Кремль сам позбавив Україну того розмаїття, з якого народжувалася багатовекторність останніх двох десятиліть. Позбавлена Криму і частини Донбасу, країна вперше за 23 роки вибрала собі парламент, в якому неможлива дискусія про те, яке саме місто є столицею України – Київ чи Москва.

    Кремль хотів послабити Україну – і в нього це вийшло. Колишня Україна – м'яка і невиразна – завдяки його діям перестала існувати. Тепер у Москви під боком з'явилася зовсім інша держава. Яка до того ж почала позбуватися ілюзій. У звичайному житті цей процес називається дорослішанням.

    Павло Казарін московський оглядач «Крим.Реалії»

    Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

    Оригінал на сайті «Крим.Реалії»


    Павло Казарін

    Оглядач «Крим.Реалії»



    Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


    ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
    Форум закрито
    Відсортувати коментарі:
    Коментарі, сторінка з 2
        Вперед 
    від: Панас Тарасович Місто: Вапнярка-Сортировочная
    08.11.2014 18:39
    Вот есть Украина - родная страна
    Смотрите и злитесь - живая она.
    И жить еще будет,пока есть народ,
    Свобода и память - Она не умрет.
    -- Нас всех Коломойский к победе ведет,
    Тройное гражданство его бережет..
    И с ним Порошенко - мудрец еще тот,
    Его обожает наш добрый народ...и т.д. и т.п...(Остается слова положить на музыку. Будет подходящий жизнеутверждающий гимн Украины взамен ще не вмерлого. . Или хотя бы гимн группы Приват и компании Рошен. Хотя сначала надо бы перевести текст на держмову, чтоб возвысить до небес градус патриотизма )

    від: подруга Місто: дунаївці
    07.11.2014 10:00
    Славе из Харькова.
    "Вы нас очертили на карте своей
    Пел в уши вам Путин
    Как тот соловей:Ну нет Украины,она не страна
    Там все новоросы,там вата одна.
    А мы вдруг восстали,как Феникс,из тьмы
    И все ваши планы насмарку ," орлы"
    Вот есть Украина - родная страна
    Смотрите и злитесь - живая она.
    И жить еще будет,пока есть народ,
    Свобода и память - Она не умрет.
    И все ваши планы

    від: ВВ Місто: Кіровоград
    04.11.2014 14:27
    Кантари, як росіяни в цілому, спробуйте не плутатися у українців під ногами під акомпанемент сталінської казочки про ліву та праву руки.
    Чим не влаштовувало "ліву" руку приналежність Криму до своєї "правої" руки? Або чого така несамовита туга донецької "лівої" руки мати юридично-правову приналежність до своєї "правої" московітської руки?
    Де логіка?
    "Ліва" рука в образі Порєчєнкова зі злістю в очах стріляла в свою "праву" руку?
    Ліва та права рука, які не в змозі вести притомний діалог без посередників ОБСЄ, ЄС та США?
    Це праворука українська пропаганда вигадувала казки про слов"янського розіп"ятого хлопчика та його матір аби налаштувати проти себе свою ліву руку? Чи не ліва рука говорила, що в Криму немає її вояків, аби через місяць в Кремлі не нагороджувати їх медалями "за вирваний від правої руки Крим"?
    Ядом наповнені ті слова, які спотворють та приховують справжню суть речей, а саме: росіяни - це непримиримі вороги українцям, які мріють жити власною державою та власною правдою.

    від: Кантари Місто: лампово
    04.11.2014 13:18
    ВВ, нет никакой ненависти русского к украинцу!Как может правая рука не любить левую?В том то и дело, что разницы не было и не будет!Русский может невзлюбить кого угодно, но только не украинца или белоруса!Прекратится в Украине информационная пропаганда - вы сами это поймете очень легко!От тени вражды не останется и следа!Я не любил чеченцев, а сейчас отношусь к ним так же,как к любому кавказцу.

    від: ВВ Місто: Кіровоград
    04.11.2014 10:11
    Невже в Росії не розуміють того, що український народ має особливу здатність жити в умовах іноземної окупації і зберігати автономне світовідчуття? Так чи інакше, але московська влада вимушена буде створити відносно гідні умови життя народу, який денно і нощно мріятиме про знеславлений кінець московської влади. Тактичне протистояння ідентичностей призведе до малопродуктивної праці, нехлюйства і прихованої диверсійно-саботажної діяльності. Контр-упереджувальні карально-показові акції та залякування з боку московської влади лише додаватимуть "солі та перцю" вмонтованим в українську душу негативним настроям до московщини.
    Ось нехай Росія і спробує довести на такому обтяженому тлі свою конкурентноспроможність перед потужними країнами світу!
    Якщо Радянський Союз захлинувся і надломився у протистоянні зі світом ( за великим рахунком завдяки "особливій позиції" української нації, яка була насильно вмонтована до СРСР), то повторення Росією його долі, це питання лише одного - двох десятиліть.
    Отже, якщо у російського істеблішменту розуму немає, то ми чекаємо московщину на українській землі, аби ще та ще раз довести, що московитам немає сенсу полонити українців.
    Звідки така невисть у росіян до українців, чому так легко сповзає з них маска показної "братерськості"? Та саме тому, що підсвідомо вони добре відчувають, що неуспішність російскої держави обумовлена неможливістю гідно вирішити "українське питання" без того, аби не отримати іміджевих та історико-міфологічних втрат, адже московіти встигли "прикипіти" до чужого та краденого.

    від: Robin Місто: Lugansk
    03.11.2014 22:07
    Слава из Харькова. 20 лет назад нефть стоила 9-15 дол. Будь такая цена сейчас, Раша уже б сдохла с голоду. По сути россия ни на что не способна. это алкаши, тунеядцы и бездельники с продолжительностью жизни ниже чем в Гаити, живут только за счёт халявы, ни газопроводы ни олимпиаду в сочи не строил ни один россиянин, только иностранцы. Это территория паразитов.

    від: Слава Місто: Харьков
    03.11.2014 17:54
    Та повстала, повстала... Господам экспертам все В.В.Путин спокойно спать не дает. Оказывается - это он подчистую разграбил Украину в последнюю четверть века. Що ще не вмерла поки що...Страна на грани полного и окончательного дефолта - закономерный итог безраздельного владычества в Украине не акул даже - гиен капитала..Точно так было в России 20 лет назад во времена хозяйничанья там тогдашних властителей страны - Березовского, Гусинского и прочих им подобных. Известно всем умным людям - кто не извлекает уроков из чужого опыта и не учится на чужих ошибках, того судьба печальна и горька...

    від: Кантари Місто: лампово
    03.11.2014 13:50
    Пока Украина напоминает лебедя,рака и щуку.Долго еще "тянуть кота за хвост " будете?

    від: luk
    02.11.2014 22:44
    тільки Бог його може зупинити

    від: OlegRoman Місто: Bratislava
    02.11.2014 22:31
    Нехай Господь Бог Вам допоможе, пане президенте України, в болісних для українського народу реформах. Совєтська, постсовєтська епоха пролетарів-злодіїв сплюндрувала господарство, економіку держави. Сьогодні ворожі залишки совєтчиків, путінські рашисти, банда КПУ намагаються руйнувати Вашу снагу, поступи, розумні рішення. Деякі коментарі недругів характеризуються плюгавством, зеківською мовою, злобою аби принизити честь і гідність президента. Болючими реформами, очистою пройти необхідно, аби назавжди ліквідувати рабську залежність України від кремлівського рашизму. Необхідно також, щоб українська держава разом з іншими миролюбними країнами світу розбудовувала свою демократію, економіку, власне господарювання у державі, що зродить у людини стимул для нових ідей, ініціатив розвитку, прогресу. А це означає поступовий добробут кожного громадянина європейської держави України.
    Словаччина пережила важкий досвід кремлівської «братньої» дружби По ній ми без вагань обрали орієнтацію - свободу від Кремля. Пережили надзвичайно важкі часи необхідних реформ. Успішно їх подолали. Сьогодні ми активними членами ЄС та НАТО. Хочемо жити в мирі, злагоді з усім прогресивним світом без диктатур, брехні та окупацій. Віримо у Вашу чесність і порядність! Підтримуємо Вас!
    Слава Україні!
    Bratislava Praha.
    Коментарі, сторінка з 2
        Вперед 

    ДОЛУЧАЙСЯ!
    Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

    СПЕЦПРОЕКТ

    Комсомольськ чи все ж Горішні Плавні?

    ВІДЕОПРОГРАМИ

    «Донбас.Реалії» | Чи ефективна місцева влада в «сірій зоні» на Донбасі? 

    РОЗКЛАД ПРОГРАМ

    ІНФОГРАФІКА

    Василь Сліпак на майдані Незалежності під час прощання із загиблими бійцями «Правого сектору». 14 червня 2016 року

    Загибель воїна-співака. Він приїхав із Франції, щоб захищати Україну

    «Голос Василя Сліпака, його «Слава Україні!»… Він вже був легендою, бо не кожен оперний співак може поїхати на фронт» 

    Українська мова. Її статус в Конституції досі ігнорує нинішня влада

    20 років Конституції України: боротьба за реальний статус української мови триває 

    Вселенський патріарх Варфоломій (посередині) та лідери світових православних церков на Всеправославному соборі. Іракліон, 20 червня 2016 року

    На Всеправославному Соборі українське питання обговорювали в кулуарах – Самохвалова

    «Якщо Синод Константинопольського патріархату захоче видати грамоту визнання – це робить нашу Церкву – Київський патріархат – легітимною і визнаною у світі» 

    ОБРАНЕ ВІДЕО

    В інших ЗМІ
    В інших ЗМІ