Львів – Польща підтримує Україну. Попри те, що в сусідній країні російська агентура працює на відновлення ворожнечі поміж двома народами, поляки цілковито на боці українців у боротьбі з російськими окупантами. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода Ян Пєкло, керівник фундації ПАУСІ (Польсько-американсько-української ініціативи про співпрацю, заснованої у 2005 році).
Польща нині відчуває загрозу з боку Росії, говорить Ян Пєкло. Серед поляків був великий ентузіазм, коли торік у листопаді розпочався Євромайдан. Це було зрозуміло для Польщі, яка у 80-х пережила рух «Солідарність».
Польща зробила багато всього, щоб у Брюсселі ухвалили рішення про санкції проти РосіїЯн Пєкло
«Для нас це було схоже, те саме, що ми робили у час «Солідарності», коли гинули люди. У нас є велика симпатія до українців. Польське суспільство сильно підтримує Україну. Польща зробила багато всього, щоб у Брюсселі ухвалили рішення про санкції проти Росії», – говорить Ян Пєкло.
Російська агентура хоче у Польщі нав’язувати свою пропаганду, свій підхід, щоб на Україну дивились через призму РосіїЯн Пєкло
«На сьогодні натомість є очікування у Польщі, щоб новий парламент запроваджував в Україні якомога швидше реформи, щоб була подолана корупція, проведена децентралізація, – додає польський громадський діяч. – У нас теж була паніка, коли арештували двох російських агентів. Це очевидно, що російська агентура хоче у Польщі нав’язувати свою пропаганду, свій підхід, щоб на Україну дивились через призму Росії: Крим – Росія, що на сході воюють за свою свободу, проти «бандерівців». На жаль, такі голоси у Польщі чути. Але більшість суспільства хоче підтримувати демократію в Україні».
Народи не піддадуться на пропаганду
У Польщі розуміють небезпеку, що Росія намагатиметься применшити проукраїнські настрої серед поляків, шкодитиме розвитку відносин поміж двома сусідніми народами. А ворожнечу відновлюватиме на болючих темах спільного кривавого історичного минулого, довкола якого різні думки в обох країнах, каже Ян Пєкло.
«У польській інтелектуальній еліті є розуміння небезпеки, що Росія намагатиметься нас не поєднати, а розділити, – наголошує він. – Ми це називаємо «пожиттєві ідіоти», які постійно говорять про Волинську різанину, кричать, що бандерівці хочуть взяти Кросно, Перемишль і ще щось. А потім у кремлівських медіа говорять, що поляки і українці воюють поміж собою. Це класичний метод, але думаю, що українці – мудрий народ, поляки – мудрий народ, і ми просто не піддамось на цю пропаганду. Неможливо вже повторити те, що було у час війни».
Зараз польський режисер Войцєх Смажовський знімає фільм про Волинську трагедію, про масові вбивства поляків на Волині у 1943-1944 роках. Більшість польських істориків називає цю подію геноцидом польського народу. Таку думку не поділяють українські дослідники. Ян Пєкло вважає, що зйомки такого фільму не на часі, бо це не сприятиме поєднанню двох народів. Він наголошує, що кіно на тему Волині мало б бути спільною працею польської і української творчих груп.
Немає проблем, що польське суспільство протестуватиме проти Тризуба чи пам’ятника БандеріЯн Пєкло
«Це дуже поганий момент для такого фільму, бо частина польського суспільства є маніпульована. У Польщі є такий ксьондз Ісакович-Залеський, який прямує російською позицією, говорить лише: Волинь, Волинь, – розповідає Ян Пєкло. – На мою думку, найважливіше, що «Слава Україні», що було бандерівським гаслом, стало не бандерівською символікою, а смислом Євромайдану, нової України. Процес йде, і немає проблем, що польське суспільство протестуватиме проти Тризуба чи пам’ятника Бандері. Все це набирає іншої перспективи, смислового значення, що це символіка нової України, яка хоче демократичного розвитку, бути у Європі. Україні потрібна підтримка Європейського союзу і США».
Нині російська пропаганда Росії набагато потужніша, аніж українська. Оскільки Росія виділяє величезні гроші на інформаційну політику у світі. Такі видатки немислимі для України, наголошує Ян Пєкло. Втім, щоби бодай професійно збалансувати таку пропаганду, радить організувати інформаційні центри України у Варшаві, Брюсселі, інших європейських містах. А фінансову підтримку могла б надати українська діаспора, вважає співрозмовник.
