Путін уже злякався, його влада може впасти – російський правозахисник

Світлана Павлова

У Москві 24 листопада проходить уже четверта сесія Конгресу інтелігенції «Проти війни, самоізоляції Росії, реставрації тоталітаризму». Тема сесії: «Культура проти насилля». З доповідями виступить чимало відомих діячів культури, науковці та громадські діячі.

Формування Конгресу інтелігенції як неформального об’єднання діячів культури, науки, представників ЗМІ та некомерційних організацій стало реакцією на анексію Росією Криму. Перша зустріч представників інтелігенції відбулась у березні цього року за ініціативою правозахисника Лева Пономарьова.

На ній були зібрані підписи під антивоєнною заявою до російської влади. «Ми, представники російської інтелігенції, зобов’язані застерегти владу від помилки, яка може бути вчинена: прагнення взяти під контроль з допомогою російських збройних сил частину іншої, ще донедавна братньої, країни – України», – сказано в тексті цього документа, опублікованого на сайті «Новой газеты».

Характерно, що в той же час з’явилося й інше звернення інтелігенції, ініційоване міністром культури Володимиром Мединським, – спрямоване, навпаки, на підтримку дій російської влади.

Після цього на конгрес зібралося ще дві сесії, зазначає правозахисник Лев Пономарьов.

– Ми збирали підписи під документом, пов’язаним із прямим вторгненням в Україну наших військ. Називався він «Зупинити російську агресію». Він був опублікований 5 вересня. Там був підзаголовок із посиланням на Галича: «Громадяни, вітчизна в небезпеці, наші танки на чужій землі».

Ми знаємо, що наприкінці серпня дійсно було вторгнення, загинуло багато росіян. Ну а попередня сесія була приблизно місяць тому. Її тема була така: «Росія в системі міжнародної безпеки». Обговорювалася Україна і небезпека того, що Росія втягується в широкомасштабну війну, яка може закінчитися Третьою світовою. Доповідачі отримали доручення ухвалити якийсь документ, спрямований на те, щоб запобігти змінам у російській воєнній доктрині, запобігти тому, що там може з’явитися фраза про те, що Росія може застосувати ядерну зброю в локальних і регіональних військових конфліктах. Деякі впливові силовики вже дозволяють собі говорити про те, що воєнна доктрина буде змінена. Ми ухвалили на цю тему заяву і звертаємося до ради із закордонної оборонної політики, щоб вони це питання обговорювали і в жодному випадку не підтримували.

Ця заява, за словами Лева Пономарьова, має бути представлена на четвертій сесії Конгресу інтелігенції, присвяченій насиллю у сучасному російському суспільстві.

– Ця сесія більш загальна, вона не буде присвячена тільки українській темі. Хоча ми розуміємо, що все, що зараз відбувається в громадському просторі Росії, пов’язане з Україною – всі загрози, які існують для громадянського суспільства, всі зовнішньополітичні загрози. Так що, звичайно, тема агресії Росії щодо України так чи інакше буде в голові у кожного доповідача. Але тема буде більш загальна, можливо, буде розмова про те, як ми дійшли до такого життя.

– Чи можна говорити про те, що за останній рік якісь агресивні прояви легітимізувались у російській суспільній свідомості?

– Безперечно, і про це піде мова. Розмова буде йти про те, що Росія захлинається в агресії і в насиллі. Тому зовнішня політика була так підтримана населенням. І так легко народ повівся на пропаганду з федеральних каналів. Але що далі?

Думаючі люди попереджали, що участь російських військових та волонтерів в Україні обернеться тим, що всі ці люди зі зброєю в руках повернуться в Росію, і попереду нелегкі дні у тієї ж влади. Гаразд, впаде влада, але разом з нею впаде й країна. Тому що це будуть не мирні акції, а агресія.

Ми бачимо, як влада вже злякалася цього. Президент Путін в останні дні тільки про це і говорить – то про загрозу троцькізму, то про загрозу екстремізму. Зрозуміло, що вони зараз стали це розуміти, але це вони й є джерелами всієї цієї небезпеки через свою безглузду політику щодо України. Я вважаю, що завдання інтелігенції вести діалог з усіма, навіть з тими, хто має протилежну точку зору, щоб знижувати градус агресії і переконувати владу, що тільки на шляху діалогу і надання голосу політичній опозиції можна запобігти цілком передбачуваним весняним масовим акціям, які можуть бути досить агресивними і з елементами насильства.

На думку одного з доповідачів четвертої сесії Конгресу інтелігенції, директора Аналітичного центру Юрія Левади Лева Гудкова, легітимація агресивних проявів у російському суспільстві почалася ще до конфлікту на Сході України.

– Це досить стійка тенденція, і співробітники «Левада-центру» говорили про це багато разів. Це наслідок посилення тоталітарного режиму і культу насильства, якщо хочете. Тому що чим сильніша авторитарна влада, безконтрольна з боку суспільства, тим сильніше вона повинна пригнічувати різноманіття в суспільстві, вплив незалежних центрів, авторитетів, джерел думки, джерел значення. Сама по собі влада, стверджуючи свій суверенітет, змушена позбавляти значення і цінності самостійної людини, тобто дискваліфікувати людей в їхній самодостатності, незалежності. І це і є вираз насильства, бо ґвалтівник визнає в людині тільки те, що відповідає його намірам, позбавляючи його самостійних сенсів.

– Чи можна сказати, що для самого росту авторитаризму влади існували соціальні передумови?

– Звичайно, є величезна інерція культури і суспільства. Якщо не вглядатися далеко в історію, то це, звичайно, весь радянський період і пристосування до репресивної держави. Люди намагалися вижити, відмовляючись від дуже багато чого, в тому числі і від почуття власної гідності. Виживали через обман, через демонстрацію лояльності до влади, не поважаючи цю владу, але пристосовуючись до неї. Тим самим відбувалося систематичне зниження і культури, і цінностей, і значення інтелектуальної роботи, культурної роботи. Це процес, який супроводжує саме функціонування репресивної держави, яка прагне повністю опанувати суспільством.

Серед доповідачів четвертої сесії Конгресу інтелігенції присутні також режисер Володимир Мірзоєв, письменник Денис Драгунський, психолог Сергій Єниколопов, журналістка Аріна Бородіна та інші. Модератор сесії – письменник Людмила Улицька.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода