Україна продовжує дотримуватися режиму припинення вогню, тоді як бойовики та російські окупанти ніякого перемир’я не визнають, констатує газета «Україна молода». Щоденні повідомлення про кількість загиблих уже нагадують сухі статистичні звіти. І це при тому, що головним плюсом Мінських домовленостей вважалася можливість уникнути нових жертв серед вояків та мирного населення. Видання наголошує, що така собі «окопна війна», або «війна артилеристів», яка триває зараз у зоні АТО, не є вирішенням східної кризи. Адже днями Росія вперше з моменту укладення Мінських домовленостей поновила обстріли України (зокрема, Луганщини) зі своєї території.
Майже третина українців вважають, що перемир’я на Донбасі необхідно скасувати та завершити АТО до повного відновлення української влади в регіоні, переконує «Газета по-українськи». Експерт видання вважає, що кількість прихильників відмови від перемир’я з Росією зростатиме. Ніхто раніше не міг подумати, що українці так відчайдушно захищатимуть державність. Річ не в тім, що Путін піде далі. Всі розуміють, що Донецьк – невід’ємна частина України, яку треба відвоювати. До того ж, на думку газетярів, вже очевидно, що у російської армії немає сил захопити Україну.
Утім, журналісти газети «День» не впевнені, що Путін раптово не поновить активні бойові дії. І перейде в наступ вже наприкінці листопада або в грудні, особливо в умовах, коли нова Верховна Рада ще не почала роботу, й новий уряд ще не сформований. Оскільки політичне або дипломатичне розв’язання української кризи не прийнятне для Кремля, Путін цілком може піти на військове вирішення питання, причому негайно. До цього російського президента підштовхують два абсолютно об’єктивні чинники. По-перше, Крим узимку дуже важко забезпечувати без сухопутного сполучення з материком. По-друге, на Росію ризикує лягти тягар утримання від 4 до 5 мільйонів (за різними оцінками) жителів окупованої частини Донбасу, де вже відбуваються голодні бунти й де зруйнована соціальна й промислова інфраструктура. Тому великою є спокуса вирішити конфлікт одним ударом, змусивши Україну до капітуляції. Заголовок статті «Почнеться чи не почнеться активна війна?».
Про необхідність матеріального заохочування бійців АТО за військові успіхи пише «Газета по-українськи». І нагадує приклад Другої світової війни, коли радянські солдати отримували грошову нагороду скажімо, за підбитий танк чи іншу бронетехніку. Нині Україна веде таку ж війну, яка тривала з фашизмом. Навіть ще більш справедливу, бо жодним державним порухом не спровокувала агресора й на чуже навіть подумки не зарилася. Видання пише, що патріотизм нинішніх українських бійців не можна грошима ні виміряти, ні замінити. Але багато їхніх сімей напряму залежать від того, скільки батько або син заробить на передовій. І чоловік, ідучи на війну, має бути певен: кожним своїм здобутком – підбитим танком, знищеною гарматою, збитим ворожим літаком, влучним снайперським пострілом – він не лише наближає перемогу, а й заробляє для своїх рідних гроші. Більше про те, чи треба платити за те, що є першочерговим обов’язком громадян йдеться в статті з підзаголовком «Війна – це робота. Така ж, як у шахтаря і металурга, лише важча й кривавіша».
