27 червня 2016, Київ 17:50

    УСІ НОВИНИ / Політика

    ЄС має надати Україні військову підтримку – Лінкявічус

    Міністр закордонних справ Литви Лінас ЛінкявічусМіністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
    x
    Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
    Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

    Європейський союз має підтримати Україну не лише у політичному та економічному плані, але і у військовому. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

    «Ми маємо підтримати Україну у політичному, економічному та військовому плані. Тим більше, що вони протистоять зовнішній агресії», – зазначив Лінкявічус.

    На його переконання, Україна сама повинна вибирати свій зовнішньополітичний курс, і ніхто не може впливати на її вибір.

    «Думаю, що минув час, коли великі чи маленькі говорили іншим, що вони мають, а що не мають робити. Були різні таємні пакти, секретні протоколи. Сповідаюся, що цей час минув. А якщо хтось думає, що цей час ще не минув і хочуть й надалі це продовжувати, то ми маємо дати цьому відсіч», – наголосив Лінас Лінкявічус.

    У Європейському союзі раніше заявляли, що ЄС як невійськове об’єднання у принципі не має можливості надавати військову допомогу будь-кому, але це можуть робити окремі країни-члени.

    У понеділок, 24 листопада, на спільній з президентом Литви Далею Ґрібаускайте прес-конференції, президент України Петро Порошенко заявив, що рішення про можливий вступ країни до НАТО буде ухвалено на всеукраїнському референдумі. За його словами, коли Україна відповідатиме вимогам НАТО, український народ на референдумі зможе вирішити, вступати або не ступати до НАТО.

    Вступ країни до НАТО не вимагає згоди її населення. Із 28 країн-членів НАТО тільки дві – Угорщина і Словенія – проводили безпосередньо напередодні вступу референдум про це.

    Наприкінці минулого тижня п’ять із партій, що пройшли до новообраної Верховної Ради, підписали коаліційну угоду, в яку внесли пункт про «скасування позаблокового статусу України, відновлення політичного курсу на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в Організації Північноатлантичного договору».

    Україна офіційно відмовилася від попереднього курсу на вступ до НАТО 2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича.

    2004 року Янукович, на той час прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року. План Януковича не передбачав ніяких референдумів.

    У НАТО щоразу підтверджують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови, і «двері завжди залишаються відчиненими». Водночас Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».



    Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


    ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
    Форум закрито
    Коментарі
         
    У цьому форумі немає жодного коментаря. Будьте перші.

    ДОЛУЧАЙСЯ!
    Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

    СПЕЦПРОЕКТ

    Комсомольськ чи все ж Горішні Плавні?

    ВІДЕОПРОГРАМИ

    «Інтерв’ю» | Під брендами патріотів промишляють «тітушки» – Борислав Береза 

    РОЗКЛАД ПРОГРАМ

    ІНФОГРАФІКА

    (©Shutterstock)

    Понад три мільйони британців підписали петицію про переголосування Brexit

    Станом на 12:30 за Києвом 26 червня під документом підписалися понад 3 мільйони 17 тисяч людей 

    Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

    Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

    Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України 

    Ярослав Бабич

    Смерть Бабича, МВС і «Азов». Підводні камені справи

    Одне із запитань: чому збрехав речник поліції Київської області Микола Жукович? 

    ВИБРАНЕ ВІДЕО

    «Є наші пісні про нас. Але хто їх чує?» – Сашко Положинський  

     

    Красногорівка: поранених цивільних за тиждень більше, ніж за минулий рік 

     

    Поблизу Чернігова стріляли з «Градів», танків і артилерії – тривають масштабні навчання 

    Ситуація в зоні бойових дій

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 27 червня

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 27 червня

    Хронологія
    В інших ЗМІ