У злочинах проти Майдану підозрюють 18 колишніх високопосадовців, повідомив керівник Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк. Також він заявив у п’ятницю журналістам, що Генеральна прокуратура оголосила про підозру колишньому народному депутату від Партії регіонів Михайлу Чечетову у зв’язку з голосуванням за так звані «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Пізно ввечері в Києві Печерський райсуд обирає міру запобіжного заходу для Чечетова. Сам колишній депутат свою провину заперечує. Радіо Свобода звернулося за коментарем до голови консультативної ради при Генеральній прокуратурі України Володимира Бойка
– Наскільки це рішення є правильним і довгоочікуваним? Напевно, воно є довгоочікуваним. Напевно, це рішення має певну таку мету пропагандистську, треба підкреслити – в очах громадськості – бажання нового очільника Генеральної прокуратури діяти відповідно до суспільних запитів. Але, з іншого боку, і переоцінювати це суто процесуальне рішення як висунення підозри не варто. Це лише звичайний процесуальний крок, який по суті не означає нічого.
Я не бачу законних підстав, щоб той же Чечетов був арештований судом. Тому що Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає за подібні злочини можливість такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Хоча ми останнім часом бачимо дуже багато беззаконних рішень, коли арештовуються люди за поширення інформації, за поширення думок, за заклики проти мобілізації, але всі ці речі є незаконними. Чи піде на це Печерський суд, я не знаю. І по-третє, ми зараз навіть не можемо оцінити, а що насправді є в матеріалах справи.
– Відомо, що йдеться про «організацію і проведення 16 січня 2014 року голосування у Верховній Раді за «диктаторські» законопроекти, це цитата, спрямовані на перешкоджання проведенню мирних акцій протесту, тоді народні депутати ухвалювали ці закони в ручному режимі».
16 січня було скоєно злочин, це порушення Конституції, порушення процедури. Результати голосування були сфальсифіковані. За це відкрите кримінальне провадження на законних підставах
– Річ у тім, що Конституція і Закон України про статус народного депутата України категорично забороняє обвинувачувати народного депутата, пред’являти йому підозру, висувати йому якесь обвинувачення за дії, які він скоїв як народний депутат. Не можна категорично, це пряма заборона. Інше питання, що під час голосування 16 січня, а це очевидно, було скоєно злочин, незалежно від того, за що голосували. Якби голосували за найдемократичніший закон у такий спосіб, це був би безсумнівно злочин, це було б порушенням Конституції, це було б порушенням процедури, це було б службове підроблення, це безсумнівно! Але це не пов’язано з якістю закону. Тому що, ще раз підкреслюю, Конституція забороняє обговорювати, за що саме голосували депутати, це їхнє право. Але те, що результати голосування були сфальсифіковані, – так! Це безсумнівно. І за це, безсумнівно, відкрите кримінальне провадження на законних підставах.
Це тільки засвідчує те, що нинішня влада активно розслідує ці злочини, котрі були скоєні попереднім режимом. Але хотілося б, щоб і нинішні злочини також розслідувались. А що стосується самої підозри, то само по собі це не викликає заперечень. Факт очевидний для суспільства. І за такі речі, безсумнівно, треба карати. Чи буде покарання, я не знаю, тут ще впевненості немає.
– Довгий час пан Чечетов виступав на різних телеканалах, давав інтерв’ю, був у прямих ефірах, чому тільки зараз такі дії ГПУ?
– По-перше, фактично до початку грудня Чечетов мав депутатську недоторканність. І хоча, звісно, існує процедура зняття недоторканності, і я не думаю, що були б проблеми, з тим, щоб отримати згоду Верховної Ради. Генеральна прокуратура не вносила такого подання. З яких причин? Це питання не до мене. Очевидно, йдеться про неефективність розслідування багатьох справ. Треба сказати, що є об’єктивні чинники. Тому що в Генеральній прокуратурі, на скільки я знаю, є близько 3 тисяч кримінальних проваджень на сьогоднішній день. І притому що слідчих близько 60 осіб. І просто Генеральна прокуратура не здатна ефективно розслідувати таку величезну кількість справ. Головний наголос робиться на розслідуванні справ, пов’язаних зі вбивствами на Майдані, і там величезний обсяг слідчих дій.
Тут багато суб’єктивних факторів, пов’язаних з тим, що приходила нова команда Яреми, котра просто не орієнтувалася попервах у діяльності Генеральної прокуратури. Якраз 7 листопада відбувалось засідання Консультативної ради, яку я очолюю, разом із тодішнім генеральним прокурором Яремою. Ми висловлювали багато нарікань з приводу організації досудового слідства по таких-от значущих, резонансних справах. Було внесене рішення нами з пропозиціями організувати спеціальний відділ або навіть управління для ефективного розслідування саме таких значущих справ, скоєних за часів попереднього режиму.
Ярема погодився з нашими доводами. Було створено це управління, яке очолив пан Горбатюк, який, власне, доповідав сьогодні про висунення підозри Чечетову, і робота посунулась уперед. Було зроблено багато роботи по розслідуванню резонансних справ. І по Єфремову, і по Чечетову, і по Небесній сотні.
– Чи є ще інші імена, які можуть найближчим часом пролунати в цьому контексті?
– Можна не сумніватись, що таких імен дуже багато. Мені достеменно відомо наприклад, що дуже багато матеріалу зібрано по родині Пшонки, причому це було зібрано ще дуже давно.
Як повідомляє у п’ятницю ввечері інтернет-видання Українська правда, посилаючись на свого кореспондента із зали Печерського суду Києва, прокуратура висунула клопотання про обрання Михайлові Чечетову запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою з альтернативою сплати застави у розмірі близько 5 мільйонів гривень.
Спочатку прокуратура просила про заставу у розмірі приблизно 10 мільйонів, однак, враховуючи вік та матеріальні статки підозрюваного, суму зменшили.
