Доступність посилання

ТОП новини

Український газ: одним – дорого, а іншим – безкоштовно


ДК «Газ України» звинувачує хімічні підприємства в тому, що вони не платять за газ роками. Промисловці – не коментують

Київ – Виробники азотних добрив та деякі інші великі підприємства не сплачують за газ державі, визнають у підрозділах «Нафтогазу». Вирішити проблему через суд наразі не вдається, на думку експертів, у тому числі й через лобі власників бізнесу. Аналітики наголошують, що така несплата за газ впливає на дефіцит бюджету «Нафтогазу», який перевищує дефіцит державного бюджету. «Нафтогаз» не повинен бути збитковим – це є однією з ключових вимог МВФ. Однак підвищення тарифів для цього недостатньо, якщо борги промислових підприємств залишаться, пояснюють експерти.

Підприємство «Рівнеазот», об’єднання Ostchem, що належить до групи компаній Дмтира Фірташа, не сплачує за газ від 2011 року, заявила 27 лютого журналістам заступник директора дочірньої компанії «Газ України» Тетяна Бондар.

«Рівнеазот» припинив нам платити із 2011 року
Тетяна Бондар

«Україна зараз потребує грошей, як ніколи. Але не всі платять за газ державній компанії (НАК «Нафтогаз України»), частиною якої ми є. Це стосується більшості підприємств азотної галузі. Один із прикладів – «Рівнеазот». Вони заборгували нам 19,7 мільйона гривень, ми судимося за них. «Рівнеазот» припинив нам платити із 2011 року», – визнає Тетяна Бондар.

Вона пояснює, що підприємства уникають сплати боргів або за рахунок рішень суду про відстрочку платежу, або використовуючи хиби виконавчої системи. Так, одне з підприємств-боржників запропонувало передати як оплату за борг частину свого автопарку, але всіляко затягує оформлення цього рішення, а тим часом «Газ України» не має формального права вимагати повернення боргу іншим способом.

Радіо Свобода звернулося до «Рівнеазот» за роз’ясненням щодо боргу за газ, і причини його появи, однак відповіді наразі не отримало. Тим часом на своєму сайті підприємство звітує, що нарощує обсяги виробництва, й інвестує мільйони гривень у навчання персоналу та модернізацію.

Радник ДК «Газ України» Дмитро Громаков припускає, що подібні дії підприємств групи Фірташа можуть бути пов’язані з так званим «спірним газом» в українських сховищах, за який бізнесмен судився з українською владою кілька років тому. Зрештою, газ перейшов у користування «Нафтогазу», однак несплата за газ може бути спробою повернути собі невизнаний державою борг, підсумовує радник.

ДК «Газ України» наголошує, що загалом великі підприємства винні йому понад 7 мільярдів гривень, і що більшість із них – це представники хімічної галузі, зокрема – виробники азотних добрив. Більшість цих підприємств належать бізнесмену Дмитру Фірташу.

Водночас, за даними аналітичного центру «Діксі-груп», річний дефіцит «Нафтогазу» перевищує 31 мільярд гривень, однак уряд має намір скоригувати його на вимогу МВФ, і вносить до парламенту відповідні законопроекти, які мали б поетапно зменшити цей дефіцит, пояснюють в аналітичному центрі.

Експерт радить відключати від газу комерційних боржників

Борги великих підприємств перед «Нафтогазом» впливають на дефіцит його бюджету, але наразі немає офіційної статистики, яка б засвідчила масштаби цього впливу, заявив Радіо Свобода керівник програм «Діксі груп» Роман Ніцович.

«Нафтогаз» починає публікувати дані про своїх боржників і про власні борги, але немає деталізації. Якщо немає платежу за спожитий газ, питання треба вирішувати в судовому порядку», – стверджує Роман Ніцович.

На його думку, після підвищення газових тарифів для населення буде ще більша небезпека неплатежів і подальше погіршення фінансового стану «Нафтогазу». Комерційні підприємства вже відчули подорожчання блакитного палива, однак ті з них, які платили, продовжують платити, зауважує експерт.

Реформування газового сектору неможливе за умови, коли частина його учасників має змогу не платити «Нафтогазу», зазначив у розмові з Радіо Свобода енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Підприємства, які не платять, варто націоналізувати, щоб власники компенсували свої борги за рахунок інших активів як перед урядом, так і перед громадянами
Геннадій Рябцев

«Саме через наявність боргів підприємству не вдається звести кінці з кінцями. Хімічні підприємства й облгази є найбільшими боржниками, і держава чомусь часто списує борги саме їм, хоча вони є комерційними підприємствами, – дивується експерт. – З огляду на це, підприємства, які не платять, варто націоналізувати, щоб власники компенсували свої борги за рахунок інших активів як перед урядом, так і перед громадянами (яким фактично належать державні підприємства і українські надра)».

Геннадій Рябцев звертає увагу і на те, що часто підприємства, які доводять, що не можуть платити за газ, приватизуються чи перепродуються з великим ажіотажем, як суперприбуткові.

Дивно, чому питання виникають в експертів, а не в правоохоронців
Геннадій Рябцев

«Дивно тільки, чому питання щодо цього виникають в експертів, а не в правоохоронців», – підсумовує аналітик.

І Геннадій Рябцев, і Роман Ніцович, й інші фахівці виділяють кілька чинників, які призводять до бюджетного дефіциту газового оператора. Ідеться про політичне лобі як підприємств, які споживають газ, так і видобувників, що мають державну і приватну частку, як-от «Укрнафта». Одним це дає змогу не платити за енергоресурс, іншим – продавати його дружнім структурам напряму, а не через «Нафтогаз». Окремою проблемою є укладені раніше угоди, які дають можливості боржникам уникати відключення та відповідальності за неплатежі. Дозволяють не платити й окремі судові рішення.

Експерти закликають уряд і підрозділи «Нафтогазу» вирішувати проблему боргів за газ одразу за всіма цими напрямками.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG