В Україні за останні кілька місяців за дивних обставин пішли з життя двоє з дев’яти керівників Фонду державного майна. У серпні 2014 року – Валентина Семенюк-Самсоненко. А тепер – Михайло Чечетов. Вони обоє опікувалися «розпродажем» державної власності в резонансний період – 1998-2008 років – час становлення капіталів багатьох нинішніх кланово-бізнесових груп. Саме в ті роки окремі «сім’ї» остаточно заволоділи крупними державними активами. І щоб деталі цього процесу не стали надбанням суспільства, передусім зацікавлені самі олігархи, а також політики, які «давали на це добро». Тому їхні смерті сьогодні є певним символом «ерозії» олігархічної системи, яка згодом, по суті, і підмінила українську державність, наголошує газета «День». Заголовок статті «Система «Кучми-Януковича» позбувається «свідків»?».
Рівно рік тому в Донецьку почалося захоплення одного з ключових об'єктів – обласної адміністрації. Вулицями пішли невідомі люди з чужими прапорами, на площі Леніна постійно хтось мітингував, і в підсумку, 3 березня, кілька сотень людей вперше захопили будівлю донецької ОДА. Фактично, саме цей штурм призвів до захоплення влади бойовиками і до початку військових дій на Донбасі. Газета «Сегодня» поспілкувалася з очевидцями тих подій. Більшість із них зізналися, що тоді і не підозрювали, чим усе обернеться. І зараз шкодують, що тоді виходили на проплачені мітинги.
Незважаючи на війну на сході країни, девальвацію гривні і зростання інфляції, українській владі вдається утримувати довіру народу. Згідно з останніми соціологічними дослідженнями, президенту довіряють 55% громадян, прем'єр-міністру – 53%, місцевим радам – 45%, Верховній Раді – 31%, уряду – 27%. Пояснення цьому, на думку газети «Сегодня», просте – учасники Майдану вибирали цього президента і прем'єра, відповідно, вони їх можуть критикувати, але будуть підтримувати. І поки тандем президента-прем’єра зберігається, українці будуть підтримувати владу: «Так вони ділять відповідальність за війну та економічні проблеми. Та й їм заміни зараз немає», – зазначає експерт газети.
Відновлення Донбасу обійдеться Україні в півтора мільярда доларів. Зокрема, йдеться про відбудову соціальних об'єктів та інфраструктури, сприяння відновленню економіки сходу, а також забезпечення соціальної стійкості та громадської безпеки. Останній напрям передбачає повернення та реінтеграцію вимушено переміщених осіб. Хто з них захоче повернутися, а хто – залишитися? Це запитання поки що залишається без відповіді, констатує газета «Голос України». За попередніми висновками демографів, хочуть повернутися 450 тисяч. Про те, які проблеми їх очікують, і коли вони можуть розраховувати на нормальне життя, йдеться в статті «Проблема вимушених переселенців: потрібна довгострокова стратегія».
