27 червня 2016, Київ 10:35

    Політика

    Українське радіо у Криму можна буде почути найближчого тижня – Стець

    На Донецьк зараз мовлять 4 українські телеканали, це «5-й канал», «1+1», «Україна», «Еспресо-ТВ», а також «Радіо 24», – зазначає міністр

    Свою місію збираюся виконати до 29 грудня – Стецьi
    X
    Олена Ремовська
    21.03.2015
    Міністр інформаційної політики Юрій Стець заявляє, що готовий скласти з себе повноваження вже на свій день народження, 29 грудня цього року, якщо до цього часу відомство виконає поставлені перед ним завдання. Про це він сказав в інтервʼю Радіо Свобода. За словами Юрія Стеця, серед найближчих планів міністерства – запуск багатомовного телеканалу Ukraine Tomorrow, який розповідатиме світу про події в Україні.

    Наступного тижня у Криму можна буде почути українське радіо. Про це в інтервʼю Радіо Свобода заявив міністр інформаційної політики Юрій Стець. За його словами, відомство на своєму сайті оприлюднить частоту, на якій можна буде почути українські програми на окупованій території. Юрій Стець також розповів, що, за його даними, наразі на окупований Донецьк мовлять 4 теле- й 1 радіоканал.

    – Ви до нас завітали після звіту про перший формальний місяць роботи Вашого міністерства. Уявімо, що перед Вами  не я, а всі Ваші критики, які казали: навіщо це міністерство, що воно зробило. Назвіть три ключові досягнення за цей місяць, про які Вам не соромно сказати.

    Юрій СтецьЮрій Стець
    x
    Юрій Стець
    Юрій Стець
    Ми не витратили жодної копійки державних коштів за ці три місяці роботи

    – Перше – нам вдалося переконати європейську світову спільноту, зокрема й громадські організації в Україні, що це не буде міністерство цензури. І жодним своїм вчинком чи словом я не перетнув ту тонку межу між контрпропагандою і цензурою. Це перше. Друге – нам вдалося зробити велику кількість соціальних кампаній. За розмахом ці кампанії – наприклад, щодо четвертої хвилі мобілізації – прирівнюються за масштабами до кампаній кандидатів у президенти на останніх президентських виборах. І третє ключове – ми не витратили жодної копійки державних коштів за ці три місяці моєї роботи міністра і місяць роботи в Міністерстві інформаційної політики (офіційно відомство запрацювало у січні 2015 року – ред.), ні на що. Ні на соціальні кампанії, які коштували нам там мільйони гривень, ні на функціонування міністерства, ні на заплату мою чи інших працівників міністерства, ні на офіси, ні на стільці, ні на оренду приміщень, ні на розробку сайту – жодної копійки державних коштів ми не витратили. Поки що це єдине міністерство, яке може таким чином звітувати про свою роботу.

    – Але ж матеріальне забезпечення Вашого міністверства є якесь?

    – Є, але це все меценати, це люди... Наприклад, нам сайт розробляли безкоштовно наші друзі, приміщення нам дало Міністерство регіонального будівництва, за що велике дякую Геннадію Зубкові, віце-прем’єру. Меблі ми позвозили туди з моїми радниками та заступниками з наших офісів, де ми раніше працювали. Техніка, оргтехніка – це все так само нам надають наші колеги, друзі, які розуміють, що дуже важливо зараз займатися інформаційною політикою держави. Ще раз кажу: це перший випадок в історії виконавчого органу влади в Україні, який не просив грошей у держави.

    – Це відразу так задумувалося, що Ви зарплату не будете отримувати?

    – У перший день, коли мене призначили міністром, я сказав, що нам потрібно на рік чотири мільйони гривень тих обов’язкових виплат, які не може не здійснювати міністерство. Це десь у сотні разів менше, ніж витрати будь-яких інших міністерств України за весь час. Решту коштів ми знайдемо у донорів, у партнерів, у неурядових організацій на функцонування програм міністерства.

    Так само я говорив про те, що на момент, коли ми формували бюджет на цей рік, у мене було гарантійних листів на 12 мільйонів гривень на функціонування програм міністерства від донорів, від комерційних структур, які розуміли важливість того, що потрібно займатися інформаційною безпекою країни.

    До цього моменту жодної копійки зарплатні я не отримав

    Отже, це втричі більше, ніж є необхідним на початку роботи міністерства. Це я декларував, так само, як декларував, що це міністерство не буде з роздутим штатом, нас буде максимум 29 осіб, зараз нас 9. Я говорив про те, що ми не будемо отримувати зарплату і мої радники так само будуть радниками на громадських засадах. До цього моменту жодної копійки зарплати я не отримав. Навіть із того моменту, коли ця зарплата буде нараховуватися, всі кошти будуть перераховуватися в благодіцйні фонди, які займаються волонтерськими організаціями, для використання їх на потреби зони АТО.

    – Ще до критиків: цього місяця портал Vox Ukraine оприлюднив рейтинг популярності різних міністерств за підсумками перших 100 днів роботи уряду. Міністерство інформаційної політики у цьому переліку – наче антигерой, у рейтингу найнижче. Чому?

    – Думаю, що треба ще подивитися, яким чином він створювався, список експертів. Ви побачите, що це 10 блогерів, серед яких ті люди, які, використовуючи неконструктивну критику, кажуть про те, що нічого в цьому напрямку не треба робити. Це не соціологічне репрезентативне опитування, оскільки більшість українців вважає, що такий орган влади потрібен, адже захист інформаційного простору – це, в першу чергу, обов’язок держави.

    – Але було й опитування громадської думки для цього рейтингу.

    – Я ж кажу: можете подивитися – достатньо суб’єктивний рейтинг, оскільки там нерепрезентативне опитування. Більше того, я не побачив жодного аргументу – крім того, що, мовляв, це міністерство є менш відкритим, аніж, наприклад, Міністерство інфраструктури.

    Всі радники, які є в мене, не призначалися мною, а висувалися громадянським суспільством

    За час своєї роботи міністром я дав разів у десять більше коментарів і інтерв’ю, ніж будь-який інший міністр, крім Авакова, Полторака чи прем’єр-міністра України. Всі документи, які ми використовуємо, – від декларацій працівників, не лише міністра, а й всіх інших, інших документів – вони є у відкритому доступі на сайті міністерства. Будь-які програми, які робить міністерство, – це виключно за ініціативи і контролю громадськості. Всі радники, які є в мене як міністра інформаційної політики, не призначалися мною, як це було в практиці всіх органів влади в Україні весь час, а висувалися громадянським суспільством. Наприклад, радник із питань Криму Сергій Костинський – це висуванець громадськості Криму, кримських журналістів і людина, яку рекомендував Мустафа Джемілєв. Тобто я нікого не призначаю – громадськість мені призначає радників, і я з ними співпрацюю.

    Я не думаю, що в Україні було колись настільки відкрите міністерство. А ці всі історії  достатньо суб’єктивні, тому що я бачив перелік експертів. Ці експерти ніколи в житті не визнають, що вони зробили помилку, критикуючи появу такого міністерства. Вони просто не визнають, тому що їм треба буде визнати всі напрацювання, які зараз є, які я перерахував. Всі ці критики – їм, на жаль, не вистачить зараз аргументів. І вони просто змушені говорити: ні, не потрібно – і все.

    – Ви згадали про Крим. Як Міністерство інформаційної політики буде втримувати цю тему у полі зору громадськості і як Ви будете намагатися донести інформацію до жителів цієї окупованої території?

    – Перше, що я маю зазначити, що перший офіційний орган влади, який має свій інтернет-ресурс в Україні, Міністерство інформаційної політики, за тиждень запустить не тільки англомовну, російськомовну, українськомовну версію офіційного сайту, а буде так само сайт Міністерства інформаційної політики кримськотатарською мовою. Поки що це перша така історія серед усіх органів державної влади.

    Телеканал Ukraine Tomorrow буде мати продукт кримськотатарською мовою

    Телеканал Ukraine Tomorrow буде мати продукт кримськотатарською мовою, який буде мовити на весь світ, і продукт про Крим. Ми не дамо можливості забути ні тут, всередині країни, ні в світі проблему Криму і того, що Крим – це так само, як Волинська чи Дніпропетровська область, – це частина України. У нас є розроблені програми щодо покриття покриття Криму, майже всього півострова, українськими радіостанціями. Загалом цю програму, я думаю, у вашому ефірі може презентувати Сергій Костинський, радник міністра із питань інформаційної політики Криму. Є дуже багато програм щодо захисту журналістів, надання їм юридичної підтримки щодо роботи тут, із тими журналістами, які виїхали з Кримського півострова на материк. Я можу про це говорити годинами.

    – Чи є зараз можливість – Ви сказали, наприклад, про українське радіо в Криму,чи є можливість зараз пробитись туди українським радіо і телеканалам?

    У вівторок ви побачите на офіційному сайті Міністерства інформаційної політики координати і частоту, на якій буде мовити в Криму українська радіостанція

    – Так, я думаю, що через три дні, у вівторок, ви побачите на офіційному сайті Міністерства інформаційної політики координати і частоту, на якій буде мовити в Криму українська радіостанція. І я думаю, що багато зусиль доведеться витратити російському агресору для того, щоб заглушити цей сигнал. Думаю, що в них нічого не вийде.

    – Щодо мовлення на окуповану частину Донбасу. От ми в лютому зверталися до Вас за коментарем. Ви казали: є два телеканали, які пробиваються, наприклад, у Донецьк, і один радіоканал. Яка зараз ситуація?

    На Донецьк мовить «5-й канал», «1+1», телеканал «Україна», «Еспресо-ТВ» і «Радіо 24»

    – На Донецьк мовить «5-й канал», «1+1», телеканал «Україна», «Еспресо-ТВ» і «Радіо 24». Ви знаєте, що був певний саботаж з боку технічних працівників Луганської філії концерну РРТ, зараз відкрите кримінальне впровадження. Я думаю, що достатньо ефективно там правоохоронні органи попрацюють, щоб люди, які обслуговували канали так званих «ЛНР» і «ДНР», отримали належну оцінку: від 8 до 15 років.

    – Але ж ця філія все одно в Луганську й Україні не підконтрольна.

    – Так. Але щодо того, що зараз робиться: цього тижня створена комісія з відновлення мовлення, під головуванням Міністерства інформаційної політики, у складі якої – представники Мінфіну, Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, концерну РРТ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, інших органів влади – СБУ, МВС. У нас є конкретна програма, яким чином ми зможемо це зробити. І ці напрацювання, які є зараз, технічні, дозволять нам, зокрема, дати сигнал на територіях, які я називаю «білими плямами», де ми не могли поки покрити технічно сигналом українських телеканалів і радіостанцій. Я не скажу, що це буде стовідсоткове покриття – говорити неправду я не буду, але те, що ми кардинально змінимо цю ситуацію, я в цьому переконаний.

    – Ви назвали канали, які повинні мовити на Донецьк...

    – Я не назвав канали, які мають мовити. Я назвав канали, які мовлять.

    – Чому я використала це формулювання: ми запитували у людини, яка повернулася від батьків у Донецьку, яка ситуація з телебаченням. І нам людина каже: ти вмикаєш, наприклад, другий канал, де був, скажімо, «1+1», а там не «1+1», а якийсь сепаратистський канал або російський канал. Це означає, що вони якось перебивають сигнал? Чи є, можливо, якісь технічні хитрощі для того, щоб усе ж побачити «1+1» і «Еспресо»?

    – Ні, це означає, що вони використали частоти і ресурс РРТ концерну – для того, щоб запустити на цих частотах телеканали «ЛНР», «ДНР» і російські телеканали. Але треба зробити всього лише зеппінг – налаштувати телевізор на інші частоти, і там можна знайти. Це просто елементарно: треба натиснути автоматичний пошук і він знайде.

     

    Я маю відеопідствердження з кількох районів Донецька, де видно, що на певній частоті мовить «Радіо 24». Це саме стосується телеканалів

     Я маю відеопідтвердження з кількох районів Донецька, де нашими спецслужбами зроблено такий моніторинг. Це відеопідтверждення виглядає наступним чином: машина, конкретна камера наїжджає на назву вулиці, камера опускається донизу,  йде налаштування приймача в машині, де видно, що на певній частоті мовить «Радіо 24». Це саме стосується телеканалів. Тобто я не можу сказати, що весь Донецьк охоплений цим сигналом, тому що там є особливості рельєфу – зокрема, Ви знаєте, там є терикони – але третина Донецька має доступ до українських засобів масової інформації в той чи інший спосіб: чи «Радіо 24», чи якийсь телеканал із тих, які я назвав: «5-й», «Україна», «Еспресо-ТВ» і «1+1».

    – Чи може українська сторона займатися, скажімо, глушінням сепаратистських каналів і російських? Це реально і чи це робиться?

    – Так. Може чи має – поки що не може, але має. І ми зараз над цим працюємо. У нас були якісні перемови з нашими партнерами з Європи, представниками НАТО і США. Вони нададуть таку технічну допомогу, і ми це будемо робити.

    – Ви згадали вже про концерн РРТ. Там були претензії по донецькій, луганській, я так розумію, філіях. Були зауваження до гендиректора – він уже звільнений…

    – Це не претензії – це співпраця з терористичними організаціями, у випадку керівника луганської філії концерну РРТ  це вже доведений факт. Тобто це не претензія. Це конкретний злочин проти держави і посягання на суверенітет.

    – Але запитання по луганській цій філії: вона ж залишається в Луганську, а Луганськ – під контролем бойовиків.

    – Так, але є Лисичанськ, де можна було розвернути активну роботу з відновлення мовлення телеканалів, щонайменше, на звільнених територіях. І чомусь цього не робила луганська філія РРТ, а обслуговувала передавачі...

    – Я маю на увазі, чи вже зараз, після того, як є кримінальне впровадження, вже можна?..

    – Так, є новий керівник, і він цим активно займається. Ці люди, які зараз співпрацюють із нами, з концерну РРТ, я можу зазначити, що вони дуже ефективні, і людина, яка працювала першим заступником у колишнього керівника концерну РРТ, який зараз виконує функції керівника РРТ, він достатньо активно включився в роботу.

    Я думаю, що такі-от приклади, коли люди щось саботують і потім отримують за це в тому чи іншому вигляді покарання, як-то звільнення або притягнення до кримінальної відповідальності – це досить ефективний крок. Так само, як і, наприклад, виписка тим людям, які дозволяють собі вмикати на території України, тут, яка підконтрольна українській владі, в кабельних мережах російські телеканали, які судом, нагадаю, заборонені для трансляції в Україні, – досить ефективно працює видача їм повісток. Наприклад, спецпідрозділи саперів на розмінування – от, отримавши таку повістку, власник кабельної мережі достатньо довго буде вирішувати, що йому було в цей момент краще – робити безглузді кроки по трансляції російських телеканалів чи все ж таки захищати український сувернітет у той чи інший спосіб.

    – Щодо звіту по діяльності Міністерства інформаційної політики – у Вас там ідеться про програму доставки друкованих ЗМІ на Донбас. Поясніть, по-перше, куди вдається це доставляти, хто це доставляє, якщо вас  дев’ять осіб у міністерстві, і чи це населені пункти на лінії зіткнення чи, можливо, є передачі туди, на окуповані території?

    За допомогою спецслужб нам вдається переправляти туди за зону зіткнення українські газети

    – У нас конкретні радники з конкретних питань. Що стосується відновлення мовлення і взагалі зони АТО – цим опікується заступник міністра інформаційної політики, радник міністра оборони Тетяна Попова. Так само є два радники, і кожен з них відповідає за окрему область: це Аня Коваленко – за Луганську область, сотник Жіночої сотні Майдану, волонтер, якій я дуже багато допомагаю, зараз вона має офіційний статус радника. І так само Олександр Бригинець, який відповідає за Донецьку область. Вони не вилазять звідти, з окопів, вони роблять ось цю моніторингову місію, і їм доручено розробку логістики, доставку туди друкованих засобів масової інформації. Так само за допомогою спецслужб – у першу чергу, ефективної роботи СБУ – нам вдається переправляти туди, за зону зіткнення, на ту територію, яка поки тимчасово окупована, українські газети.

    – А які конкретно це видання? Це щось, що створюєте ви?

    – Так, те, що ми зараз робимо – це ті газети, які ми друкуємо. Це газети, які виробляються і друкуються і Міністерством інформаційної політики, і волонтерськими організаціями, саме для периметру зіткнення. Але зараз завдання стоїть перед міністерством розробити логістику системної доставки українських тижневиків по всьому периметру зіткнення, зокрема з використанням можливості наших спецслужб доставки цих газет на територію, поки що не підконтрольну українській владі.

    – Чи були у Вас ідеї, можливо, якось скоординуватися з різними виданнями?

    Я обов’язково зустрінуся з головними редакторами українських видань. Моє прохання до них буде звучати так: якщо у вас є залишки газет – віддавайте нам, ми будемо їх поширювати

    – Логіка в цьому виглядає наступним чином: ми маємо розробити логістику, тобто ми маємо бути цим ланцюгом між журналістами і людьми, які там живуть. Тільки-но ми розробимо цю логістику, тільки-но розуміємо, що це може працювати як система, я обов’язково зустрінуся з головними редакторами українських видань. Моє прохання до них буде звучати так: якщо у вас є залишки газет – віддавайте нам, у системному режимі ми будемо їх там поширювати; якщо немає, ми готові долучати меценатів до того, щоб додруковувати тиражі і так само їх відправляти туди.

    Але будь-яка дискусія має бути конструктивною. Коли ми зможемо запропонувати механізм, щоб це не була просто розмова, тоді ми зустрінемося і це дуже швидко пропрацюємо.

    Це саме стосується, наприклад, експертної ради, яку ми цього тижня створили, з написання концепції інформаційної безпеки, куди ввійшли відомі медіа-юристи, журналісти, представники Інституту стратегічних досліджень, куди були долучені експерти НАТО і європейських країн – ті люди, які пропрацьовували документи, які стосуються інформаційної безпеки, наприклад, США чи Прибалтики. Можна було б багато про це говорити. Мені зараз говорити простіше, тому що це створений орган, який наступного тижня проведе перше засідання, і ми почнемо працювати.

    – Воно буде відкрите?

    – Воно буде, по-перше, відкрите, тому що там є представники громадянського суспільства – якщо вони там є, то це неможливо приховати. По-друге, у травні ми презентуємо публічно цей документ, ці напрацювання на обговорення суспільства. У вересні цим документом почнуть опікуватися депутати, до кінця року він має стати законом. Це так само один з перших випадків, коли настільки публічно відбувається важливе для країни написання закону.

    Але мова йде про що: я міг би тиждень, два тижні тому говорити, що «ми будемо робити, ми будемо робити». Ми змогли зробити механізм, ми змогли налагодити комунікацію, наприклад, з фондом «Відродження», і вже зробивши цю експертну раду, почавши працювати, ми це презентуємо і публічно про це говоримо. Це саме має стосуватися інших напрямків. Тобто не маємо права говорити: от, хочемо... Ми розробимо логістику, зустрінемося з редакторами, дамо публічно інформацію, почнемо працювати.

    – Щодо каналу Ukraine Tomorrow: коли Ви сподіваєтесь на його запуск? Який інформаційний продукт Ви очікуєте, що цей канал буде виробляти, щоб він відповідав викликам, які зараз стоять?

    Ukraine Tomorrow буде мовити англійською, російською, українською, і там будуть програми кримськотатарською

    – Було засідання уряду, на якому ухвалене рішення про передачу нам від Нацбанку телеканалу БТБ. Симбіоз або синергія телеканалу БТБ і каналу УТР – це буде та база, на якій будуватиметься канал іномовлення Ukraine Tomorrow. Цільова аудиторія – це понад 20 мільйонів українців, які живуть за межами України, які потребують як ковтка повітря інформації альтернативної від тої, що поширюють російські телеканали, зокрема й сотні мільйонів людей російськомовних. Канал буде мовити англійською, російською, українською, і там так само будуть програми кримськотатарською мовою, програми про Крим. Контент будуть виробляти ті люди, які будуть працювати на цьому каналі, зокрема я готовий долучати телепродукт, який виробляють і «Громадське телебачення», і інші, – я їх називаю «інформаційні волонтери». Це стосується Мацуки з «Общественным телевидением Донбасса» (Олексій Мацука – також ведучий проекту Радіо Свобода «Донбас. Реалії» – ред.), це стосується будь-кого, хто готовий долучитися до цієї роботи.

    – Одним із критиків тоді, коли Ваше міністерство зявилося, була представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. Цього тижня Ви з нею зустрічалися. Вона змінила свою точку зору?

    – Я думаю, що про це варто запитати в неї, але той реліз, який ви побачили,  свідчить про те, що ми знайшли порозуміння і вона переконалася в тому, що це не міністерство цензури, а має конкретні напрямки, робить конкретні кроки, займається виключно інформаційною безпекою країни і ніяким чином впровадженням тиску на свободу слова чи на професію журналіста. Ми провели дуже конструтивну зустріч, я скажу, що ми вийшли з цієї зустрічі друзями, партнерами.

    – Є канали «Інтер», «112», є холдинг, у який входять газета і радіо «Вести» – вони заявляють про те, що влада на них тисне. Канал «112» крутить рекламу, у якій заявляє про тиск. Ви вважаєте претензії регулятора до цих каналів обґрунтованими? Яким Ви бачите вирішення цієї ситуації? Тому що вони кажуть, що йде наступ на свободу слова.

    – Була моя прес-конференція про звіт за 30 днів роботи міністерства, і там було таке запитання, що влада тисне на телеканал «112», наприклад. Там була присутня журналістка телеканалу «112», я прямо там, під час прямого ефіру, запитав, чи відчувають вона і журналісти телеканалу якийсь тиск від мене, чи впровадження цензури, чи посягання на їхню професію. Її відповідь була коротка: ні.

    Я не буду навіть у думці уявляти собі, що я можу запроваджувати цензуру

    З мого боку жодної протизаконної дії не буде. Я не буду ніяким чином навіть у думці уявляти собі, що я можу запроваджувати цензуру. Але точно знаю, що я буду стояти постійно на захисті свободи слова. Одним із пунктів у положенні про міністерство написано: захист свободи слова. Я точно буду другом і адвокатом журналістів у цих питаннях.

    Коментувати інші органи влади – незалежні, конституційні, регуляторні – такі як, наприклад, Нацрада, я не буду, тому що це буде політична заява. Я зараз не політик, а чиновник, і в мене інша місія.

    – Коли Ваше міністерство зʼявилося, Ви тоді сказали, що воно існуватиме доти, доки триватиме антитерористична операція. Ви прогнозуєте собі ще скільки місяців роботи?

    Я збираюся виконати цю місію до кінця року і на 29 грудня, вийти на публічну прес-конференцію і сказати: ми запустили всі проекти і я з честю можу піти

    – Я говорив не зовсім так. Я говорив, що це пункт номер один. Пункт номер два – це реалізація місії, яку ми намітили собі, чотирьох напрямків роботи міністерства. Я говорив про те, що я збираюся виконати цю місію до кінця року і на 29 грудня, на свій день народження, зробити собі такий подарунок – вийти на публічну прес-конференцію і сказати: дивіться, ми запустили всі проекти, вони працюють, і тепер я з честю можу подати у відставку і піти. Це буде хороший і яскравий приклад того, що політики не тримаються за крісла, не нарощують собі отакі животи, не стають великими, не купують собі «мерседеси», не мають секретарок і машин, а виконують свою функцію – так само, як у будь-якій європейській державі, де міністерство створюється під конкретне виконання завдань. Виконуючи їх, воно ліквідовується. Я сподіваюся, що мені вдасться виконати свою місію до 29 грудня цього року. 29 грудня я запрошую Вас до себе на день народження.     



    Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


    ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
    Форум закрито
    Відсортувати коментарі:
    Коментарі
         
    від: Basil
    22.03.2015 09:37
    Окремим завданням Мінінфи вважаю глушіння рос теле- і радіостанцій на окупованих територіях, а також добиватися заборони їх трансляції по Україні - не лише новин, а взагалі будь-яких рос каналів, бо всі вони, так чи інакше, пропагують рос світогляд, рос спосіб життя і т.д. - за умов війни з РФ таке неприпустимо!

    від: Basil
    22.03.2015 09:01
    Поширення сигналу українських телеканалів і радіостанцій на окуповані території - це дуже важливо. І таку роботу Мінінформації треба вітати. Більше того - її слід проводити якомога інтенсивніше, також поширюючи наш сигнал і на прикордонні області РФ, де є чимало русифікованих українців. І звичайно, окремий напрям роботи Мінінфо - наші потужні англо- і російськомовні телеканали на закордонну публіку - для донесення найбільш об*єктивної інфи про все, що тут відбувається. А бажано цю інфу щільно вимережувати українськими історичними, культурними передачами і кінофільмами. Вторинний напрям роботи Мінінформації - сприяння виданню або принаймні, де можливо, розповсюдженню нашої патріотичної преси за кордоном, особливо це стосується окупованих територій. Тобто означене Міністерство має бути флагманом нашої інформаційної війни проти агресора за всіма напрямами, а також центром пропаганди нашої культурної та історичної спадщини в найсучасніших формах.
    У відповідь

    від: Анонім
    23.03.2015 02:37
    ЮРИЙ СТЕЦЬ,НИЧЕГО НЕ ГОВОРИТ О ТОМ -КОГДА-ЖЕ БУДЕТ СОЗДАНО НОРМАЛЬНОЕ УКРАИНСКОЕ TV И РАДИО .( КАКОМ ГОДУ ОН БУДЕТ СОЗДАНО В ЭТОМ В 2015 году или в 2039 году ?.)

    від: Анонім
    22.03.2015 00:17
    ЮРИЙ СТЕЦЬ,БОЛЬШОЙ БРЕХУН МИР КОТОРОГО НЕ ВИДАЛ НИКОГДА .НИКАКОГО РАДИО И TV УКРАИНЫ , ЛЮДИ В КРЫМУ СМОТРЕТЬ НЕ БУДУТ .ПОТОМУ-ЧТО СТАНУТ ПОЛНЫМИ ИДИОТАМИ ЕЛИ БУДУТ ЕГО СМОТРЕТЬ . .
    У відповідь

    від: Ibrai Місто: Krym
    22.03.2015 19:22
    ты ,это не все крымчапне ,оставь свое мнение при себе ,а мы как смотрели и слушали так и будем проложать ,а на ваше кисель тиви с**....ть мы хотели ....
    У відповідь

    від: Basilio
    23.03.2015 19:35
    Згоден з Вами і конкретно і, головне, в цілому - якщо хто висловлює тут свою думку, то нехай не видає її за думку багатьох чи тим більше всіх людей.

    ДОЛУЧАЙСЯ!
    Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

    СПЕЦПРОЕКТ

    Комсомольськ чи все ж Горішні Плавні?

    ВІДЕОПРОГРАМИ

    «Інтерв’ю» | Під брендами патріотів промишляють «тітушки» – Борислав Береза 

    РОЗКЛАД ПРОГРАМ

    ІНФОГРАФІКА

    (©Shutterstock)

    Понад три мільйони британців підписали петицію про переголосування Brexit

    Станом на 12:30 за Києвом 26 червня під документом підписалися понад 3 мільйони 17 тисяч людей 

    Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

    Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

    Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України 

    Ярослав Бабич

    Смерть Бабича, МВС і «Азов». Підводні камені справи

    Одне із запитань: чому збрехав речник поліції Київської області Микола Жукович? 

    ВИБРАНЕ ВІДЕО

    «Є наші пісні про нас. Але хто їх чує?» – Сашко Положинський  

     

    Красногорівка: поранених цивільних за тиждень більше, ніж за минулий рік 

     

    Поблизу Чернігова стріляли з «Градів», танків і артилерії – тривають масштабні навчання 

    Ситуація в зоні бойових дій

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 26 червня

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 26 червня

    Хронологія
    В інших ЗМІ
    В інших ЗМІ