Львів – У січні в Україні громадянам розпочали видавати біометричні паспорти. Від першого дня у відділеннях Державної міграційної служби величезні черги, які на сьогодні не лише не зникають, але й стають ще більшими. Навіть трапляються бійки. Чому влада не подбала про створення належних умов для оформлення документів на закордонний паспорт?
Цілий тиждень відомий історик, екскурсовод Ігор Лильо приходив у Франківський ВВІР у Львові, щоб подати документи для оформлення закордонного паспорта для сина. У перший день записався у чергу відразу в три списки. Бо кількома днями раніше був лише один і його порвали, через що трапилась поміж людьми шарпанина. Наступного разу знову записався у чергу, але о 9-й годині ранку був уже 51-ий, а за один день працівники приймають менше осіб.
Люди у черзі розповіли Радіо Свобода, що прийшли хтось о 12-й годині вночі, хтось – о 4-й годині ранку. Сиділи на сходах чи підвіконні в обшарпаному коридорі у приміщенні, де лише кілька кімнат займає Франківський ВВІР.
– Я вже сюди ходжу другий день, вже два дні відпрошуюсь з роботи.
– Я сьогодні вихідна, а дитину відпросила зі школи, щоб сюди прийти.
– Приходив у середу і не здав документи, порвали список і ми не пройшли. Знову чергу зайняв сьогодні.
– Вони приймають лише два дні на тиждень, дуже повільно працюють, – говорили люди.
Такі ж черги – у всіх ВВІРах. В одному Ігор Лильо у отой же ж день був 46-им, у другому – 121-им, у третьому – 67-им.
Ігор причепив на дверях міграційної служби оголошення: «Тут принижують людську гідність. А ті, хто терплять таке ставлення, не заслуговують жити в Європі». Він вважає, що навіть у тій ситуації, у якій працює міграційна служба, а це – неналежні приміщення і нестача працівників, можна покращити умови для прийому громадян.
Всі стоять один в одного на голові, у тисняві. При розумній логістиці можна було б вирішити багато питань при мінімальних фінансових ресурсахІгор Лильо
«Ось тут велика кімната, в якій одні двері ведуть у кабінет начальника, є два віконця для обслуговування людей щодо внутрішнього паспорта. Зрозуміло, що при добрій логістиці у цій кімнаті могли б перебувати кільканадцять осіб. Натомість тих, хто здає документи на закордонний паспорт, розмістили у маленькій кімнатці, де всі там стоять один в одного на голові, у тисняві. При розумній логістиці можна було б вирішити багато питань при мінімальних фінансових ресурсах», – каже Ігор Лильо.
Районні ВВІРи у Львові та й області загалом займають приміщення, знані у радянський час, як паспортні столи. Вони не пристосовані для обслуговування великої кількості громадян. Міграційна служба Львівської області раніше просила міську владу Львова надати інші приміщення. Зокрема, дозволити розташувати ВВІРи у будівлях райадміністрацій, де просторі приміщення. Але міські чиновники залишились глухими щодо турботи про львів’ян. Хоча постійно заявляють про європейське обличчя Львова.
Міський голова Львова Андрій Садовий відмовився від коментаря для Радіо Свобода про поліпшення роботи ВВІРів. Ба більше того, Ігор Лильо хотів запропонувати мерові провести експеримент у Львові: запровадити електронну чергу для відвідання ВВІРів, що вирішило б проблему й мінімізувало б корупцію. При цьому не потрібно збільшувати і кількість працівників.
Адже людина оплачує за послуги ВВІРу через банківський термінал. Будь-яка IT-компанія, навіть на волонтерських засадах, може створити програму, щоб на квитанції зазначалась дата і час для відвідання ВВІРу.
Речник Державної міграційної служби у Львівській області Світлана Хитрова пояснює проблеми у відділеннях ВВІРів тим, що бракує працівників і що не пристосовані приміщення.
Місцева влада може дофінансувати і допомогти нам у вирішенні кадрового питання чи інших питань, щоб стабілізувати ситуаціюСвітлана Хитрова
«Гроші, які ми заробляли, скеровувалась у Київ. Зараз вони перераховуються на місця. Місцева влада може дофінансувати і допомогти нам у вирішенні кадрового питання чи інших питань, щоб стабілізувати ситуацію, якщо місцева влада прийме рішення, з нашими заробленими грішми, допомогти, щоб люди не мучились, щоб ситуація змінилась», – наголосила Світла Хитрова.
Чому вигідні черги і хаос?
Оформити закордонний паспорт можна офіційно у Державній міграційній службі. Ця послуга коштує понад 570 гривень. Або ж у «Паспортному сервісі» – центрі оформлення закордонних паспортів державного підприємства «Документ». Ця структура, згідно з рішенням Кабміну, створена у 2011 році, подейкують, що до неї причетний високий державний посадовець. У центрі потрібно заплатити додаткових 350 гривень за послуги, які людина мала б отримувати у всіх відділеннях ВВІРу, за що офіційно оплачує понад 570 гривень. У Львові «Паспортний сервіс» працює менше року, очолює його колишній правоохоронець. Тут створені належні умови для відвідувачів, видається номер черги. За півгодини можна подати документи для оформлення біометричного чи звичайного паспорта. До того ж, виготовлять швидше, аніж у ВВІРі.
На думку Ігоря Лиля, черги у ВВІРах вигідні. Бо, передусім, це дає можливість для породження хабарництва. Адже людина шукає різні шляхи, щоб вирішити питання. І люди проходять до початку годин прийому громадян, у вихідний, чи в обідню пору. До того ж, чим більша черга і хаос у відділеннях ВВІРу, тим більше осіб звертаються у «Паспортний сервіс», збагачуючи це підприємство. У день тут у Львові обслуговують близько 90 людей. Тобто вдень цей центр заробляє понад 30 тисяч гривень. Працює і в суботу.
У «Паспортному сервісі», як і в більшості відділеннях ВВІРів, встановлені банківські термінали банку «Авант». Сторінка в інтернеті – лише російською, український переклад відсутній. Державне підприємство обрало для обслуговування банк, який не входить навіть у список 40 перших найретинговіших банків, згідно з різними рейтингами. Банкіри різних львівських банків кажуть, що для будь-якої фінансової установи встановити термінали у ВВІРах – мрія.
Навести лад із оформленням закордонних паспортів, на думку Ігоря Лиля, дуже просто: слід ліквідувати районні відділи, які розташовані у непридатних приміщення, створити великі call-центри, проводити електронну реєстрацію і оплату за послуги. Однак це повністю унеможливить корупційні схеми, а для цього передусім потрібна політична воля.
