Доступність посилання

ТОП новини

Деякі судді зупинилися у своєму розвитку – голова Верховного суду


«Закон про люстрацію виписаний у такий спосіб, щоб звільнити всіх підряд, не розбираючись» – Романюк

Гість «Вашої Свободи»: Ярослав Романюк, голова Верховного суду України.

Інна Кузнецова: Коли українці чують чи промовляють слово «суд», то замість «незалежний» і «професійний» доводиться чути «корумпований», «політично залежний». Судді у свою чергу скаржаться на велику завантаженість, тиск, навіть подекуди страх.

Ось така не дуже весела преамбула, але вона з обох сторін. Люди пишуть у соціальних мережах, Ви самі кажете про те, що судову систему потрібно реформувати. Реформуємо вже не перший рік. Змінюються закони, влада приходить то одна, то інша – все рівно суд, на жаль, залишає бажати кращого. Суд у загальному розумінні цього слова.

Зараз говорять про те, що всі ці питання можна вирішити лише зі зміною до Конституції. Чи так це?

Ярослав Романюк
Ярослав Романюк

– Так, судова система потребує реформування. Безумовно, для того, щоб внести радикальні зміни в судову систему, щоб змінити ситуацію на краще, оскільки фундамент закладено саме в Конституцію України, необхідні зміни до розділу «Правосуддя» у Конституцію України. А вже у розвиток Конституції відповідними законодавчими актами продовжувати судову реформу.

– Які саме це зміни? Наприклад, ст. 126 передбачає звільнення суддів лише за порушення присяги. Що має бути записано в Конституції?

– Я окреслив би три блоки питань, які необхідно вирішити шляхом внесення змін до Конституції України. Насамперед це сама постать судді, адже ключовою фігурою у здійсненні правосуддя є суддя. Нам необхідно піднімати вік особі, яка претендує на посаду судді. Зараз це 25 років, а треба піднімати, як мінімум, до 30 років. Так само, як і стаж роботи, який необхідний, стаж у галузі права. Якщо на сьогоднішні день це 3 роки, то, як на мене, його необхідно піднімати, як мінімум, до 5 років. Необхідно посилювати гарантії незалежності судді, але паралельно з цим одночасно і посилювати рівень його відповідальності.

Судова система корумпована. Не буду сперечатися

Другий блок питань, які я окреслив би: багато і часто говориться про те, що судова система корумпована. Не буду сперечатися. Це насправді так. Корупція присутня в судовій системі. Поза тим і не тільки в судовій системі, а й в інших гілках влади. І не тільки в Україні, але й в інших державах світу. І можемо сперечатися лише про рівень цієї корупції.

Але, як на мене, недостатньо уваги приділяється ще одному, що має не менш негативний вплив, ніж корупція в судовій системі: це політичний вплив на судову систему. Адже, якщо пригадати події на Майдані і роль суддів, які ухвалювали рішення про заборону проведення масових акцій, про арешт учасників масових акцій, про позбавлення права керування транспортними засобами тих осіб, які в колонах слідували до дачі колишнього президента Януковича, то чомусь нікому не спадає на думку звинувачувати суддів, що це були корупційні дії, корупційні прояви. Адже всім зрозуміло, очевидно, що це був політичний вплив на відповідні судові рішення.

– Зараз такий вплив є?

– Я сказав би, збереглися механізми, з допомого яких він може бути.

– Що це за механізми?

– Якщо його немає зараз, то це не означає, що його не може бути у майбутньому. Адже механізми закладені в Конституції.

– Ми можемо сказати що зараз політичного впливу немає?

Зараз не відчуваємо політичного впливу. Але механізми збережені

– Зараз ми не відчуваємо політичного впливу. Але це не означає, що його не може бути використано, оскільки механізми збережені.

Суддя намагається не псувати стосунки з політиками, щоб не створювати собі зайвих проблем

Які це механізми? Суддю призначають на перший п’ятирічний термін. Упродовж цього терміну суддя повинен працювати, а через п’ять років його політичний орган, Верховна Рада України, має обрати на безстроково. Суддя розуміє, що все буде робити політичний орган, він розуміє, які політичні сили переважають, які становлять коаліцію в більшості, і намагається не псувати стосунки з відповідними політиками, які представляють ці політичні сили для того, щоб не створювати собі зайвих проблем.

– Але ж парламент так само обирається. І сили політичні в парламенті міняються.

– Так само змінюється, безумовно, суддя, орієнтується на більшість, від якої буде залежати прийняття рішення про його обрання на цю посаду безстроково.

– Як цього можна уникнути? Що має бути записано в Конституції?

– Нам не потрібно придумувати якогось свого велосипеда. Ми ставимо собі за мету стати повноправними членами європейської сім’ї демократичних держав. Відповідні європейські стандарти є. Судова гілка влади повинна бути повністю незалежною від законодавчої гілки влади і від виконавчої гілки влади, від можливого впливу політикуму.

Рішення про добір суддівських кадрів, розстановку суддівських кадрів, підвищення суддівських кадрів, вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності, щодо звільнення суддів, те ж саме, що Ви говорили, у тому числі і як трактування порушення присяги, тлумачення того, що це таке, порушення присяги, заміна його переліком тих порушень, за якими суддю може бути звільнено – це повинно бути віднесене до категорії, до прерогативи органів судової влади, до яких політики не повинні мати стосунку.

– До яких саме?

– В Україні таким аналогом є Вища рада юстиції.

– Вища рада юстиції в Україні рік не працює. Так?

– Так.

– Ви за посадою є членом Вищої ради юстиції. Вища рада юстиції не працює. Що треба зробити? Хто винен у тому, що вона не працює? Політичний орган? Кому це вигідно?

– Припинили повноваження Вищої ради юстиції законом «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який був прийнятий у квітні минулого 2014 року. І таким законом було вирішено провести процедуру обрання нових членів Вищої ради юстиції. З’їзд суддів своє завдання виконав і обрав своїх членів Вищої ради юстиції. Але з 20 чоловік суддів там лише три чоловіки. Решта – це повноваження інших органі, які, знову ж таки окремі, виконали свою функцію, призначили своїх членів Вищої ради юстиції. Та ж Верховна Рада не призначила. Після цього було прийнято новий закон, який припинив повноваження і тих, які були призначені. Зараз відбувається процедура обрання.

– Кому це вигідно, з Вашої точки зору?

– Мені важко відповісти на це запитання. Кому це вигідно? Я не ставив би так запитання, кому це вигідно, а намагався б це пояснити тим, що влада шукає шляхи для того, щоб не помилитися, а прийняти єдиноправильне рішення у нинішній ситуації і обрати людей, які є достойними, які були б відповідальними, достатньо знаними і авторитетними у суспільстві для того, щоб суспільство змогло довіряти цьому органу, який буде приймати такі важливі рішення, як добір претендентів на судову роботу, переведення суддів, звільнення суддів, притягнення суддів до відповідальності.

– Я знаю, що у деяких штатах в США є таке, що люди самі на місцевому рівні займаються цим. Такі приклади. Є білі і чорні кульки, люди вкидають в урну білу або чорну кульку стосовно якогось судді, а потім на місцевому рівні суддівська місцева колегія, якась регіонального рівня кваліфікаційна комісія розглядає і розпитує, чому у того судді такі проблеми.

Чи можна було б долучитися до такого досвіду в Україні?

В Україні працює 8,5 тисяч суддів. Щороку розглядається чотири мільйони справ. Щодня суди ухвалюють рішення у 15 тисячах судових рішень

– Мені здається, що можна було б і потрібно було б. У нас питання відповідальності в суді вирішує два органи. Це Вища кваліфікаційна комісія суддів України і Вища рада юстиції. Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності суддів судів першої інстанції і апеляційних судів. А Вища рада юстиції – касаційних судів і ВСУ. Тобто це лише два органи на цілу державу.

В Україні працює приблизно 8,5 тисяч суддів. В Україні щороку ухвалюється, розглядається приблизно чотири мільйони справ. В Україні щодня суди ухвалюють рішення приблизно у 15 тисячах судових рішень.

– Скільки виправдальних вироків на сьогоднішній день? Раніше було менше відсотка.

– Раніше було менше, зараз більше. Але не настільки разюча різниця.

Але я хотів би завершити свою думку щодо дисциплінарної відповідальності. Подати скаргу на дії судді може будь-хто, кому стало відомо про якісь неправомірні дії судді. І погодьтеся, якщо існує один чи навіть два таких органи, які зосереджені в столиці держави, то вони просто фізично не спроможні об’єктивно і оперативно вирішити кожне з цих звернень.

А тому, як на мене, доцільно було б звернути увагу на такий досвід, який є в зарубіжних країнах, і відновити за таким принципом, які раніше існували, регіональні кваліфікаційні комісії, які ближчі до людей, краще знають ситуацію в регіоні, які зможуть оперативно реагувати.

– Будемо сподіватися, що до таких Ваших пропозицій дослухаються.

Перед ефіром наш колега розмовляв з першим заступником голови профільного парламентського комітету Леонідом Ємцем, який критично ставиться до роботи українських судів. Він вважає, що більше половини всіх українських суддів не витримають майбутньої переатестації, яка передбачена законом.

Леонід Ємець: Проблема навіть не в тому, що вони всі – хабарники. Проблема в тому, що вони не є професіоналами, вони не здатні приймати рішення, вони не розбираються в юриспруденції навіть на рівні випускника вишу. Тому всі судді в нашій країні, починаючи від судді районного суду, закінчуючи суддею ВСУ, пройдуть переатестацію, грубо кажучи, складуть іспит, чи вони є професіонали у цій справі. Потім розкриють свої матеріальні статки. У них є фіксована зарплата, інших заробітків вони не мають мати. Судді ВСУ будуть першими, з кого почнеться переатестація.

Як вужі на сковорідці, то їм люстрація не подобається, то переатестація, ми такі великі, будемо здавати якісь іспити!
Леонід Ємець

Отак от, як вужі на сковорідці, то їм люстрація не подобається, бо там є елементи, вибачте, цієї переатестації, то їм переатестація їм не подобається, бо як же ж, ми, такі великі, будемо здавати якісь іспити, як студенти – ми вже довели!

– А Ви готові до переатестації?

– Так, ми готові до переатестації. Ми цього не боїмося.

– Як вона має проходити?

– Так, як і пропонується. Вона буде проходити, дійсно розпочинаючи з суддів ВСУ, потім судді касаційних судів, які в нас у державі є, потім судді апеляційних судів і судді судів першої інстанції.

Суддя приречений на те, щоб постійно підвищувати свій професійний рівень, щоб постійно вдосконалювати свій професійний рівень. Він не має права зупинятися у своєму розвитку.

– Десь в одному з інтерв’ю Ви казали, що деякі судді застигли у цьому розвитку.

Немає стимулів, судді зупинилися у своєму розвитку

– У нас немає стимулів, які стимулювали б суддю до професійного зростання. Так, є випадки, коли судді зупинилися у своєму розвитку, перестають працювати над собою і не встигають за життям, яке розвивається, яке не стоїть на місці. А тому дійсно така атестація буде стимулювати суддів до професійного зростання. Атестація стосуватиметься суддів, які будуть переходити до суду вищого рівня.

Нічого в цьому поганого немає. Адже, направду, суддя, який переходить до суду вищого рівня, повинен відповідати дещо вищим критеріям, іншим вимогам, а тому необхідно перевірити, чи він готовий працювати на такому рівні.

– Пан Ємець згадав також про декларації суддів. Ви подавали декларацію? Як виглядає декларація голови ВСУ?

– Так само, як і інших суддів…

– Для тих, хто нас дивиться і слухає, то скільки дохід річний?

– З цього немає ніякої таємниці. Це відкрита інформація. Вона вже кілька років оприлюднюється на сайті ВСУ. І в 2014 році, і зараз, у 2015 році, кожен охочий може зайти на офіційну веб-сторінку ВСУ і ознайомитися з декларацією голови ВСУ, його заступників, усіх суддів.

– Добре. Цифри не прозвучать – спрямовуємо усіх до сайту ВСУ.

Маємо запитання додзвонювача.

Додзвонювачка: Пан Романюк так прямо «медом мастить»!

Я мала справу вже упродовж кількох років з апеляційним судом, з ВСУ. В апеляційному суді ухвалювали рішення за 40 секунд, тільки заскочили в кімнату і вискочили звідти, коли порушувалися норми матеріального і процесуального права. Ніхто ці скарги, касаційні, взагалі не читає і не дивиться. Це перше. І не треба розповідати, що будуть якісь там судді Вищої ради юстиції…

– А чи можна говорити, стосовно якої справи це, можливо?

Додзвонювачка: Як Вам, номер справи назвати чи суддів назвати?

– Не знаю. Як, Вам легко буде відповісти на це запитання?

– Насамперед треба розуміти, що основним судом в Україні все ж таки є суд першої інстанції. Це його завдання встановити фактичні обставини справи, дати їм фахову, професійну оцінку і вирішити спір. Апеляційний суд уже обмежений у своїх можливостях. Він нові докази досліджує лише у трьох виняткових випадках. Касаційний суд взагалі не вдається до оцінки доказів. Лише перевіряє, чи правильно застосована норма матеріального права до встановлених судами нижчих інстанцій фактичних обставин, чи не припустилися суди при цьому порушення норм процесу. Можливості ВСУ є ще вужчі.

Це є така піраміда, де чим вище, тим менше можливостей для маневру. І чомусь люди помилково вважають, що чим вище, тим суд має більше повноважень і має більше можливостей відреагувати. Напевне, все-таки треба максимально працювати у суді першої інстанції, подавати докази на свою користь, які суд міг би оцінити. У разі, якщо неправильно оцінив чи неправильно застосував закон, то в такому разі оскаржувати зовсім.

Разом з тим я зовсім не виключаю, що, можливо, при розгляді конкретної справи суди допустили якусь халатність чи якесь недбальство. Для цього і існують суди вищого рівня, які вправі за зверненням громадянки перевірити правильність цього рішення.

– Які зміни потрібні в системі підготовки суддів і розподілу справ, аби забезпечити якість рішень судді суду першої інстанції, який одночасно слухає і кримінальні справи, і справи про митні якісь порушення, і ще про щось, тобто і розлучення, і все, що завгодно? Що можна зробити у цьому сенсі?

– Що стосується розподілу справ, то це вже кілька років в Україні існує. Автоматизований розподіл справ. Людський фактор не має можливостей втрутитися в цей процес за принципом ймовірності, зберігаючи засади рівномірного розподілу, тобто між усіма суддями справ розподіляються.

Разом з тим у судах, які мають велику чисельність, існує так званий поділ суддів. Одні спеціалізуються на розгляді цивільних справ, інші – на розгляді кримінальних справ, які є більш підготовленими, глибше знають такі категорії справ і можуть забезпечити більш ефективне і якісне правосуддя по таких категоріях справ.

Як підвищити якість? Безумовно, те, що вже говорилося, то це добір претендентів на посаду судді, зважаючи на більший вік і більший стаж роботи у галузі права, і відповідна процедура перевірки рівня теоретичних знань, спеціальної підготовки та заняття на посаду судді.

– Запитання з соціальних мереж: «Чому суди тотально відмовляють у забезпечені позову, наприклад, арешт на майно і гроші боржника до вирішення спору, по суті позбавляючи кредиторів можливості реально стягувати кошти?».

– Я не сказав би, що це відбувається аж так тотально. Можливо, такі випадки десь є. Але так само треба розуміти, що шляхом забезпечення позову не можна підміняти саме рішення по суті. Наприклад, коли ставиться питання про виселення з метою забезпечення позову, ставиться питання про вже негайне виселення, тобто після цього просто відпадає потреба розглядати сам зміст такої справи і ухвалювати відповідне рішення, оскільки воно вже наперед виконане.

– Запитання з мережі «Твіттер»: «Чому закон про люстрацію діє не проти злочинців, а більше проти порядних людей?». Таке запитання доволі розпливчасте, але можна говорити про люстрацію суддів.

– Все-таки певна політична сила прийшла під цими гаслами у парламент і надалі з тими гаслами залишається і в парламенті, закликаючи до люстрації.

ВСУ ніяким чином не заперечує щодо люстрації. Ми прекрасно розуміємо, що це вимоги сьогодення, що суспільство цього вимагає. І ми готові до цього. У листопаді минулого року ВСУ вніс конституційне подання, яким просив КСУ перевірити на відповідність Конституції окремі положення закону про очищення влади.

Але тоді ж одночасно ми звернулися і до органів, які мають право законодавчої ініціативи, з проханням внести зміни до цього закону, привівши його у відповідність до Конституції. Тоді ж одночасно ми розпочали процедуру люстрації і у ВСУ.

У ВСУ працює 48 суддів. 46 згідні на проведення перевірки щодо 45, зроблено позитивний висновок. Щодо 46-го не отримали ще відповіді

Закон про люстрацію, під цю «мітлу» потрапляє багато людей, які нічим не завинили

У ВСУ працює 48 суддів. 46 суддів подали заяви про те, що вони згодні на проведення перевірки щодо себе. На сьогоднішній день щодо 45 суддів завершено таку перевірку і зроблено позитивний висновок, що їхні видатки відповідають їхнім доходам, отриманим у законний спосіб. Щодо 46-го, останнього, перевірка ще триває. Ми не отримали ще відповіді.

Ми не боїмося люстрації. А от чому ставили питання перед КСУ? Тому що справді закон про люстрацію виписаний у такий спосіб, що звільнити всіх підряд, не розбираючись. І під цю «мітлу» потрапляє багато людей, які нічим не завинили, які ніяким чином не сприяли узурпації влади.

– Про це вже будемо говорити наступного разу.

  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG