Хоч референдум і є демократичним правом, проте може перетворитись і на інструмент маніпуляції у руках влади, говорять експерти. Зокрема, наводять приклад грецького волевиявлення, де люди відмовились від скорочень та заощаджень, яких вимагали кредитори і ЄС в обмін на грошову допомогу. Політологи наголошують, що це стало «шантажем Європейського Союзу», адже середньостатистичний грек не має достатньо економічних знань, аби ухвалити раціональне рішення. Чи завжди референдум є інструментом демократії?
Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, коментуючи результати грецького референдуму, заявив, що «не розуміє, що саме сказали греки», адже на референдумі «обговорювалось те, що вже не існує».
5 липня влада Греції запропонувала населенню проголосувати та сформулювала питання таким чином: «Чи має бути схвалений план угоди, представлений Єврогрупі 25 червня Європейською комісією, Європейським центральним банком і Міжнародним валютним фондом, і який складається з двох частин, що представляють їхню спільну пропозицію? Перший документ називається «Реформи для завершення поточної програми і після неї», а другий – «Попередній аналіз стійкості боргу».
Чи зрозуміли греки та світ, що означають результати референдуму?
Юнкер прокоментував: європейцям кажуть поважати голос греків, проте вони голосували за пропозиції, від яких учасники вже відійшли на момент проведення референдуму. «Народ проголосував проти тексту, який більше не дискутувався», – резюмував президент Єврокомісії.
Натомість, Росія результати референдуму підтримала. Зокрема, в урядовій «Российской газете» греків назвали «малим, пригніченим боргами, але гордим народом». А прем’єр-міністр Алексіс Ціпрас, як пише російське видання, «поклав на лопатки керівництво ЄС».
Святкуючи результати волевиявлення на площі Сінтагма, греки, що голосували проти, пояснювали своє рішення небажанням ще більше «затягувати паски».
Павло Онойко, редактор і власник інформаційного порталу про Грецію «Русские Афины» вважає, що «люди голосували за те, що їм коротенько пояснили, буквально в декількох словах», пише «BBC Україна». Онойко додає, що «ніхто особливо не вчитувався в багатосторінковий план угоди».
Гарань: Грецький референдум – це маніпуляція і шантаж Євросоюзу
Грецький референдум, що проголосив відмову від нових скорочень та заощаджень – це лише інструмент у переговорах із європейськими кредиторами. Так вважає політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. На користь цього свідчить той факт, що власне організатори волевиявлення підштовхували греків до потрібного владі результату, говорить експерт. Зокрема, прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас закликав співвітчизників сказати рішуче «ні» на референдумі. А екс-міністр фінансів країни Яніс Варуфакіс порівнював поведінку кредиторів із «тероризмом».
«Правляча сила, яка оголошує референдум, закликає сказати «ні». Це була маніпуляція, тим більше, що такі рішення потребують певних економічних знань», – говорить Гарань.
Експерт називає цей референдум «шантажем Європейського союзу», який вже призвів до того, що необережний у висловлюваннях Варуфакіс після голосування подав у відставку – кредитори відмовились із ним вести переговори.
Греція досі не сплатила МВФ 1,6 мільярда євро боргу, що мала зробити ще 30 червня. Уряд Афін заявив, що грошей таких не має і не готовий пристати на жорсткі умови економії, які пропонують позичальники.
Двадцятого липня також слід буде перерахувати велику суму грошей Європейському центральному банку. Нарешті, наприкінці місяця треба буде ще й виплатити зарплати грецьким держслужбовцям та пенсії – пенсіонерам.
Не варто проводити референдуми часто, питайте людей на локальному рівні – експерт
За словами політолога, звертатись до референдуму слід обережно – результати напряму залежать від того, хто його оголошує, формулює питання та контролює перебіг голосування.
«Насправді, референдумами дуже часто користувалися диктатори, авторитарні лідери. Ми можемо наводити багато історичних прикладів аж до фашистських режимів, які забезпечували відповідні рішення через референдум», – говорить експерт.
Гарань наводить приклад: якби українців попросили проголосувати за те, чи потрібно їм підняти зарплатню, то відповідь була би дуже передбачуваною. Утім економіка держави могла би не витримати такого зростання витрат, незважаючи на чесне та демократичне волевиявлення народу.
Останні два роки на території України за підтримки Росії відбувались три псевдореферендуми
Експерт зазначає, що опитування населення 1 грудня 1991 року про те, чи вони підтримують проголошення незалежності України, було виправданим та потрібним. Утім не слід часто звертатись до референдуму як інструменту для ухвалення рішень, аби не нівелювати його значення та вагу.
Є доцільним, на думку політолога, цікавитись у місцевої громади думкою щодо локальних питань: чи варто будувати фабрику у тому чи іншому районі, чи потрібно висадити сквер. Гарань наводить приклад США: на місцевому рівні там регулярно оголошують референдуми, утім на загальнодержавному рівні ще не відбулось жодного.
За останні кілька років на території України за підтримки та участі Росії відбулись три псевдореферендуми. Зокрема, 16 березня 2014 року окупаційна влада Криму провела там псевдоволевиявлення, на результати якого світове товариство відреагувало Резолюцією Генеральної асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України.
Окрім того, 11 травня відбулись сфальсифіковані «голосування» на Донеччині та Луганщині, що призвели до формування бойових угруповань під умовною назвою «самопроголошені республіки». Світова спільнота відреагувала санкціями проти Росії.
Українці не довіряють референдумам, проте хочуть діалогу з владою
Українці не схильні довіряти референдумам, висловила свою думку соціальний психолог Олена Ліщинська, зауваживши, що наукових досліджень на цю конкретну тему вона не пригадує.
Сумним досвідом в історії держави вона називає референдум 2000 року, ініційований тодішнім президентом Леонідом Кучмою. Тоді громадян України запитували, чи варто розпускати парламент, обмежити депутатську недоторканність, зменшити кількість народних обранців та зробити Верховну Раду двопалатною. На усі чотири запитання народ дав ствердну відповідь, утім відповідні зміни до законодавства так і не внесли, говорить вона.
«У нас зараз велика недовіра взагалі, до виборів у тому числі. Це питання фальсифікацій – воно гостро стоїть. Я думаю, що люди у нас не довіряють референдумам», – говорить вона.
Водночас, говорить експерт, ментальність українців передбачає, що люди чекають діалогу з владою та дуже хочуть, щоби їхню думку враховували. Таким чином, додає Ліщинська, наразі «спостерігаємо певну колізію»: референдумам та виборам народ не вірить, проте хоче, щоби думку народу чули.
