Доступність посилання

ТОП новини

Мешканці Луганська полюють за ліками


Мешканці Луганська полюють за ліками
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:15 0:00

У Луганську більшість аптек стоять закритими, найпростіші медпрепарати – в дефіциті, ціни злетіли у декілька разів

Через величезний дефіцит лікарських препаратів у Луганську, що вже понад рік під контролем угруповання «ЛНР», закриваються аптеки. У мирний час, або як тут кажуть, «до війни», в обласному центрі аптеки працювали буквально на кожному розі. Плюс кожен місяць відкривалася нова. Тепер все інакше. І в центрі багато аптек стоять закритими, а на околицях працюючих – одиниці. Не рідкість, коли на весь житловий масив – жодної.

Без постачання ліків залишилося колишнє військове містечко ВВАУШ. Раніше тут працювали дві аптеки: перша закрилася ще рік тому, друга на початку зими. Мешканці змушені їздити в центр, щоб купити необхідні препарати. І навіть найпростіші речі, такі як пелюшки та шприци, доводиться буквально розшукувати протягом усього дня. Та й ціна на ліки виросла в 2, а то і в 3 рази, тому більшість пігулок і мікстур простим громадянам тепер не по кишені.

«Автовегін» коштує зараз близько тисячі гривень, – скаржиться луганчанка Наталя Бахмацька. – Звичайні шприци знайти не можу».

У кого є можливість, той у полюванні за ліками долає великі відстані. Наприклад, Наталя Помнікова давно пристосувалася допомагати собі, родичам і сусідам, незважаючи на те, що сама інвалід 2-ї групи. Раз на кілька місяців вона сідає в автобус, їде у прикордонний Донецьк, що в Ростовській області, і в найближчій аптеці купує все, що зазначено в списку, який складають усі її близькі і товариші. Пенсіонерка каже, що ціни хоч і високі, але не такі захмарні, як у «ЛНР».

«Гривень 200-300 можна відразу заощадити, це з рахунком дороги», – каже Наталія.

Хто не може виїхати з Луганська і не має грошей, той змушений сподіватися тільки на себе. Пенсіонер Людмила Миколаївна розповідає, що минулого року перенесла важку операцію, потребує постійної терапії, але грошей на ліки немає. Пенсіонерка кожен день готується до гіршого.

«У мене онкологія, а грошей на ліки нема. Будемо вмирати, що поробиш», – каже бабуся.

Що стосується гуманітарної медичної допомоги, то її ніхто з усіх опитаних кореспондентами «Донбас. Реалії» мешканців обласного центру не зміг отримати. Навіть важкохворі. Ангеліна Опанащенко каже, що її чоловік, хворий на цукровий діабет, був змушений віддати 5 тисяч гривень на ампутацію – гроші на лікування збирали самі.

«У мене питання! Ось гуманітарка йде в Луганськ фурами, одна за однією. Я розумію, що вона потрібна там, де все знищено, але нам би хоч трохи давали!» – обурюється Людмила Миколаївна.

Раніше хворих виручала швидка допомога. Але тепер нерідкі випадки, коли лікарі не можуть приїхати через відсутність бензину – консультують по телефону. Навіть рідкісні працюючі аптеки в Луганську відкриті максимум до шостої вечора. Якщо заздалегідь людина не закупила ліків, а вночі опинилася в критичній ситуації, кінець може бути фатальним.

  • Зображення 16x9

    Андрій Діхтяренко

    Працює на Радіо Свобода з 2014 року. 
    Журналіст, редактор програми «Донбас.Реалії» і рубрики «Листи з окупованого Донбасу».
    Головний редактор «Реальної газети» з Луганська.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG