Львів – Україна, Польща та Литва сформували військову бригаду, яка дислокуватиметься у польському місті Любліні. Військові експерти називають це історичною подією і політичним кроком, який наблизить Україну до НАТО. Як і коли застосовуватиметься литовсько-польсько-українська бригада? Які завдання і мета її створення?
Ще у 2007 році представники трьох країн – України, Польщі, Литви – оголосили про амбіцію створити спільну військову бригаду. Торік у вересні у Варшаві уряди трьох країн підписали угоду про діяльність військового підрозділу. Врешті, усі технічні питання обговорили і підписали відповідний документ про функціонування бригади. Упродовж місяця координаційна група визначиться із діяльністю і до кінця року має відбутись перше спільне навчання. Вісімнадцять українських офіцерів мають бути направлені на постійну службу у Польщі.
Хочемо, щоб ця бригада стала основою для співпраці поміж трьома державами, підтримкою для реформування Збройних сил УкраїниТомаш Семоняк
«Штаб бригади у Любліні вже повністю готовий і чекає наших партнерів. Ми у Польщі покладаємо великі надії на цю бригаду, хочемо, аби якомога швидше розпочались навчання, щоб ця бригада стала основою для співпраці поміж трьома державами, підтримкою для реформування Збройних сил України», – наголосив міністр національної оборони Польщі Томаш Семоняк.
Ми вже спланували кілька навчань, це дасть нам можливість правильно реформувати Збройні силиСтепан Полторак
Головна мета створення спільного військового підрозділу – це поліпшення безпеки у регіоні розташування трьох країн, обмін досвідом, підготовка солдатів. «Можливість для українських військовослужбовців вчитись, згідно зі стандартами НАТО у Польщі і Литви. Ми вже спланували кілька навчань, це дасть нам можливість правильно реформувати Збройні сили», – каже міністр оборони України Степан Полторак.
Підписання технічної угоди про функціонування бригади показує нашу солідарність і підтримку УкраїниЮозас Олекас
На Сході України триває збройний конфлікт, і українські військовослужбовці борються не лише за незалежність своєї країни, але й безпеку всієї Європи, зауважив міністр охорони краю Литви Юозас Олекас.
«Ми підтримуємо Україну і підписання технічної угоди про функціонування бригади показує нашу солідарність і підтримку України, розвитку Збройних сил», – зазначив литовський міністр.
Найчисельнішою у складі бригади є польська група – 2000 солдатів, від Литви –350 осіб, від України – 545. Командуватиме бригадою польський офіцер, начальником штабу призначили військовослужбовця Литви, постійно у Польщі, у місці дислокації перебуватимуть 18 українських офіцерів 80-ї аеромобільної бригади, а решта складу змінюватиметься залежно від тематики навчань.
Створення бригади – політичне рішення
Функціонування литовсько-польсько-української бригади передусім це політичне рішення, яке демонструє світові, що адвокатами України у Європі є Польща і Литва. Саме ці держави відкрито висловлюють свою підтримку Україні, наголосив військовий експерт Віталій Юрчук. Оскільки багато країн заявляють про те, що не хочуть бачити Україну в НАТО, тому так важливо шукати нових форматів розвитку регіональної безпеки.
«Зараз Україна намагається активізувати свою діяльність у рамках регіональної безпеки з сусідніми державами. У першу чергу це політичне рішення і важливо щоби воно не залишилось на папері, якщо не будуть проводитись навчання, бо вже маємо досвід із батальйоном «Тиса», який попри проведення спільних навчань ніколи не був задіяний», – говорить військовий експерт.
За словами Віталія Юрчука, дуже важливо чітко визначитись, як і коли бригада буде застосовуватись: виконуватиме резолюції Ради безпеки ООН, чи діятиме як окремий підрозділ, чи буде складовою частиною НАТО. Власне, від того, які будуть ставитись завдання перед бригадою, і буде залежати її майбутнє. Однак, на запитання Радіо Свобода, як і коли застосовуватиметься бригада, ніхто з міністрів конкретно не відповів.
Тим часом посол США в Україні Джеффрі Пайєтт зауважив під час перебування на Яворівському полігоні, що США цьогоріч надала Україні для силових структур 200 мільйонів доларів, зокрема на проведення навчань, на придбання обладнання – легких мінометів, рацій, також на закупівлю аптечок, транспорту. Для прикладу, якраз цими днями в Україну надійшло ще сто «Хамерів». Ця американська допомога спрямована на те, щоб Україна була спроможною захистити свою територіальну цілісність. І такою є позиція Великої Британії, Польщі, Литви, Канади та інших країн, зауважив посол.
