Доступність посилання

ТОП новини

Сезонна праця за кордоном як школа життя


Збирання врожаю черешні у Молдові
Збирання врожаю черешні у Молдові

«Розв’язати проблеми на ринку праці в Україні повинні новий Трудовий кодекс і нове Національне агентство зайнятості»

Київ – З року в рік у травні до консульств держав Євросоюзу збільшуються черги. Отримати шенгенську візу поспішають не лише потенційні мандрівники, а й сезонні робітники. Заробити гроші, збираючи у Греції чи Польщі врожаї ягід та фруктів, воліють десятки тисяч українців. За різними даними, більшість сезонних робітників з України працюють у сільському господарстві, туристичній і супутній галузях.

Від радянських літніх будівельних загонів, роботи на Байкало-Амурській магістралі або у колгоспах у степах Казахстану – до збору вишні у Польщі, олив у Греції або роботи кельнером у фінському барі. Таку еволюцію мають сезонні заробітки українців. Незмінною залишається, за даними Міністерства соціальної політики України, мета сезонного робітника – заробити гроші на утримання родини (для людей середнього віку) або на навчання (для молоді).

Професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає сезонні заробітки своєрідною школою життя – насамперед для молоді. Це дозволяє молодим людям і набути досвіду, і заробити грошей, і трохи світу побачити.

Люди підробляють. Як на мене, це краще, ніж байдикувати і витрачати батьківські гроші
Олексій Гарань

«Підпрацьовують, заробляють гроші наші молоді люди, так? По-перше, їм це необхідно, по-друге, це корисно. Ми знаємо, що на Заході це дуже поширена практика, коли студенти працюють, наприклад, офіціантами, заробляють гроші собі на навчання. Давайте згадаємо: ми, студентами, свого часу їздили в будівельні загони, де нас використовували як некваліфіковану робочу силу. Так, було таке. Тому – ну, що ж зробиш? Люди підробляють. Як на мене, це краще, ніж байдикувати і витрачати батьківські гроші», – пояснив Гарань Радіо Свобода.

Киянка Галина – студентка, майбутній журналіст, яка планує цього літа заробити для оплати навчання. Дівчина готова працювати журналістом в Україні або у сфері обслуговування в якійсь із держав-членів ЄС.

«Я навчаюсь на платній формі, мені хочеться якось фінансувати себе самостійно, а не брати гроші у батьків. Було б непогано десь влаштуватись журналістом, але можна в якусь кав’ярню за кордон поїхати і підзаробити», – пояснила Галина журналістам.

Раніше вона працювала у Польщі на сезонних роботах у садах, де можна було заробити понад півтора-два євро за годину, при цьому українські працівники мали безкоштовне житло.

Євген Федоров – з Дніпропетровська. Два роки тому ризикнув поїхати до Фінляндії як збирач ягід. За словами Федорова, заробив тоді близько однієї тисячі євро за місяць, з цієї суми господар витратив близько двохсот євро за проживання і харчування.

Працював на полуничній плантації – це велике поле з полуницями, там деякі кущики хворіли на якусь цвіль чи грибок, треба було погану ягоду вибирати, щоб далі не поширювалась та хвороба
Євген Федоров

«Працював на полуничній плантації – це велике поле з полуницями, там деякі кущики хворіли на якусь цвіль чи грибок, треба було погану ягоду вибирати, щоб далі не поширювалась та хвороба. Нам господар пояснював: коли ягода поспіє, ми на ній заробимо, так і сталося», – розповів Федоров.Цього літа він знову поїхав до Фінляндії, де працюватиме до осені офіціантом. Євген сподівається заробити мінімум дві тисячі євро, які вкладе у розвиток свого маленького бізнесу вдома, а також витратить на навчання англійської мови, що також буде плюсом у його роботі вдома.

Від сезонних заробітків до виробничої практики – екперти

Експерти зазначають, що сезонні заробітки у країнах Євросоюзу будуть іще популярнішими серед українців, якщо активніше відбуватиметься процес євроінтеграції України. Отримати дозвіл на роботу в Євросоюзі для українців буде простіше, адже після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (політична частина була підписана 21 березня 2014 року, економічна – 27 червня 2014 року) і ратифікації її країнами-членами Євросоюзу, європейська й українська сторони узгодять квоти за окремими професіями для роботи в Європі. І це, як зазначають експерти, дозволить українцям працювати в ЄС абсолютно легально.

До того ж, це дозволить українцям підпрацьовувати у тих сферах економіки, з якими вони пов’язують свою професійну діяльність або ж які вважають перспективним додатковим заробітком для себе. На думку професора Гараня, це дещо новий для українців варіант підробітку, і то не лише сезонного.

Якщо людина може підробити у сфері, яка дотична до її освіти (чи то переклади, чи ти виступаєш як своєрідний гід чи як людина, що допомагає іноземним журналістам), то я вважаю, що це вже частина твоєї практики
Олексій Гарань

«Очевидно, якщо людина може підробити у сфері, яка дотична до її освіти (чи то переклади, чи ти виступаєш як своєрідний гід, чи як людина, що допомагає іноземним журналістам), то це вже частина твоєї практики. І якщо з цього потім вимальовується якась перспектива твоєї зайнятості у твоїй сфері, то я б це розглядав як виробничу практику», – зазначив Гарань.

Розв’язати проблеми на ринку праці, серед яких і питання трудової міграції та сезонних заробітків, повинні новий Трудовий кодекс і нове Національне агентство зайнятості. Про це 19 липня на засідання колегії Міністерства соціальної політики заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроект про трудову міграцію, а уряд працює над створенням нової служби зайнятості.

На засідання уряду закон про створення Національного агентства із зайнятості повинен бути внесений… Сподіваюся, парламент його ухвалить разом з Трудовим кодексом
Арсеній Яценюк

«На засідання уряду закон про створення Національного агентства із зайнятості повинен бути внесений… Сподіваюся, парламент його ухвалить разом з Трудовим кодексом. Бо це взагалі ні в які ворота не лізе! Я ще пам’ятаю своє спікерство у 2007 році, ми тоді проголосували Трудовий кодекс у першому читанні», – розповів Яценюк на засіданні колегії Міністерства соціальної політики.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG