Україна змушена воювати на два фронти. Проти російської агресії і проти кредиторів. Британський часопис The Daily Telegraph зазначає, що боргова криза України може виявитись значно гіршим явищем від того, що відбувається нині у Греції, а неспроможність захистити Україну може спричинитися до регіональної катастрофи. За умов послаблення побоювань російського вторгнення в Україну чи Євросоюз робить достатньо, аби уникнути гуманітарної катастрофи в Україні, запитує у своїй статті для німецького часопису Suddeutsche Zeitung колишній комісар ЄС з розширення Ґюнтер Ферхойґен. Тим часом американське видання The Daily Beast торкається питання тактики гібридних путінських війн. Усі вони схожі за своєю схемою і мають на меті тримати рану відкритою і в Україні, і в Грузії.
Британський часопис The Daily Telegraph вмістив статтю під назвою «Боргова криза України: Київ постає перед битвою з кредиторами, розгойдуючись від ударів Путіна». Автор матеріалу, економічний оглядач видання Пітер Спенс пише, що у час, коли увага і надалі прикута до Греції, досить легко забути про ще одну боргову кризу в Європі. Проте Україна, на його думку, скоро може вийти на перший план у цьому сенсі.
«Путінська агресія вибила з колії українську економіку і виробничий потенціал, позбавивши Київ важливого кримського регіону. Хаос, пов’язаний із цим, перетворив колись невеликий борг України у такий, що, на думку уряду, є просто нестерпним», – пише Пітер Спенс.
Часопис зазначає, що тертя навколо України також відлякали закордонних інвесторів, результатом чого стало скасування планів велетів енергетики – компаній Shell та Chevron – щодо проектів видобутку сланцевого газу. Маючи всі ресурси, аби стати енергопостачальником для цілого регіону, Україна, натомість, стала дедалі більше залежати від імпортованої енергії.
Пітер Спенс зазначає, що Україна і надалі б’ється на двох фронтах – із російськими агресорами та з кредиторами, одним з яких є, до речі, та ж таки Росія. 70-мільярдний борг України нині є предметом запеклих дискусій. Втім, автор додає, що лунають заклики запровадити щось на зразок «плану Маршалла» для України. У цьому зв’язку згадуються інвестори на зразок Джорджа Сороса, які наголошують, що подібний підхід варто застосувати щодо постраждалої України.
The Daily Telegraph підсумовує, що найгіршою альтернативою порятунку України може стати ситуація, значно гірша, ніж та, що нині в Греції.
«Тоді як неспроможність Греції узгодити боргові терміни може призвести до подальшого економічного болю і позбавлення Афін членства у Євросоюзі, неспроможність захистити Україну спричиниться до жахливої ситуації, в якій опиниться населення країни, у чотири рази більшої, ніж Греція, ставши поштовхом для подальшого занурення регіону до нестабільності й насильства», – робить висновок економічний оглядач The Daily Telegraph.
Німецьке видання Suddeutsche Zeitung друкує статтю колишнього комісара Європейського союзу з розширення Ґюнтера Ферхойґена, яка присвячена нинішній ситуації в Україні і позиції ЄС з цього питання. Назва матеріалу: «Замість війни загроза надходить від голоду і холоду». Ферхойґен зазначає, що побоювання повномасштабного російського вторгнення в Україну дещо послабилися, натомість на обрії постає загроза суспільної і політичної катастрофи.
«Цими днями драма у Греції привертає до себе головну увагу у Європі. Криза мігрантів, які тисячами прибувають до європейських берегів, тікаючи від злиднів і обстрілів, також турбує ЄС. У той таки час у безпосередній близькості до кордонів Євросоюзу народжується новий ризик неспокою, а саме – гуманітарна криза в Україні», – пише Ґюнтер Ферхойґен.
Далі автор зазначає, що певне затишшя на сході України є доволі оманливим. Люди в Україні, на думку Ферхойґена, відчувають дедалі більше розчарування щодо деяких політичних моментів, які не отримали покращення від часу революції на Майдані. У той час, коли популярність уряду є доволі низькою, популярність президента Порошенка є трохи більшою, але все це має одне серйозне підґрунтя. Україна, за словами Ґюнтера Ферхойґена, перебуває на межі банкрутства. Економіка у стані вільного падіння, безробіття сягає рекордних показників.
«Хто інвестуватиме за таких умов в Україну? Тут, радше, всі умови для серйозної кризи суспільства з певними політичними наслідками», – зазначає Ферхойґен.
Він зазначає, що позиція Євросоюзу щодо України залишається вичікувальною. А це, на його думку, є недалекоглядним і небезпечним підходом.
«Імперативом нині є приділити Україні належну політичну увагу, яка йде значно далі за перемови з припинення вогню у Мінську. Треба практично запитати, як люди в Україні дадуть собі раду наступною зимою. Пасивність тут є безвідповідальною. Євросоюз відповідальний за майбутнє України. Представники ЄС мають бути в Україні ще перед тим, як небо може знов захмаритись над Києвом», – підсумовує Ґюнтер Ферхойґен у своїі статті для німецького часопису Suddeutsche Zeitung.
Популярний американський новинно-аналітичний сайт The Daily Beast вмістив матеріал під назвою «Чому путінські «удавані» війни спрацьовують краще від справжніх?» У статті зазначається, що збройний конфлікт між українським військом та підтримуваними Росією сепаратистами ще називають гібридною або ж «удаваною» війною. Але спробуйте сказати, що та війна «удавана» родинам людей, які загинули з обох боків конфлікту.
«Тут ідеться не про «удавану», а просто про дещо іншу війну. Цей конфлікт бачив усе. Від появи «маленьких зелених чоловічків», а точніше, доволі кремезних російськомовних вояків, загрозливої концентрації військових підрозділів, невпинного потоку пропаганди і аж до «непомітного» вторгнення», – зазначає The Daily Beast.
Далі видання наводить думку консультантів з питань колишнього Радянського Союзу Ґреґорі Маніатіса та Моллі МакКью, які висловлюють припущення, що цей новий тип війни, миттєвої та завуальованої, має стати моделлю війн майбутнього.
The Daily Beast пише, що підхід Путіна до такої війни поступовий. Він неквапно «відгризе» шматок чужої території, залишить там своє військо, і просуватиметься далі, аж доки не досягне того, що він хоче. Війна у Грузії 2008 року є показовим прикладом. Видання додає, що міжнародна спільнота не приділяла уваги сепаратистським територіям Південної Осетії та Абхазії, доки російські танки ледь не увійшли до столиці Грузії, а російська влада офіційно визнала «незалежність» цих територій. От і сьогодні, підтримувані Росією сепаратисти спромоглися відтяти 20% території Грузії.
Отож, як підсумовує видання, тактика Путіна очевидна. Окупувати сепаратистський реґіон чужої країни, визнати його, а потім уже поступово розширювати його межі. А щодо путінської війни в Україні, тут його тактика полягає в утримуванні рани відкритою. Тоді у цій рані вже заведеться інфекція. Цілу імунну систему країни буде перевантажено, і тоді страждатиме вже багато інших ділянок. Чим довше рана залишатиметься відкритою, тим більше вона гнитиме.
