Коли йдеться про захист свого інформаційного поля, заборони не ефективні, вважає дослідник з Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов. Автор дослідження про «м’яку силу» Росії, представленого ще задовго до війни, стверджує, що культурний вплив Росії є далеко не такий потужний, як вона б хотіла, навіть на сході України, тому їй і довелося застосовувати свій військовий потенціал. І для того, щоб захиститися від руйнівного впливу ідеології «русского мира», Україні потрібно відвоювати позиції там, де вони в Росії найсильніші: у сфері масової культури – вважає дослідник.
Що таке заборона як метод політики? Це типовий радянський підхід
– Що таке заборона як метод політики? Це типовий радянський підхід. Це те, що найдешевше і найпростіше зробити будь-якому бюрократу. Коли якогось бюрократа питають: «Чи вжили ви заходів?» (це таке традиційне радянське запитання) – то йому найпростіше всього відзвітуватися: «Ось ми це заборонили, це припинили!» і наче щось зробили. У нас наголос на заборонах дуже потужний.
Так само забороняють щось і на Заході, і в країнах розвиненої демократії. Але там не тільки забороняють. Там набагато більше застосовуються якісь позитивні методи, творчі чи якісь такі, що змінюють соціальну реальність. Тобто діапазон вибору набагато ширший.
Якщо ти виймаєш складник негативний і не додаєш нічого на заміну, то це половина успіху, а радше – всього навіть зовсім не успіх, а, скоріше за все, провал
Головний принцип полягає в чому? Що коли щось впливає негативно, то найдієвіший засіб змінити ситуацію на позитивну – це створити якусь позитивну альтернативу. Якщо ти виймаєш складник негативний і не додаєш нічого на заміну, то це половина успіху, а радше – всього навіть зовсім не успіх, а, скоріше за все, провал, бо пустота заповнюється завжди чимось. Якщо продукт, який пропонується, є певного ґатунку, то людина буде цей продукт споживати.
– Кілька років тому, ще перед війною, Ви проводили дослідження про те, наскільки сильною є російська м’яка сила в Україні. І Ви тоді доходили висновку, що не така вона вже і сильна. Але, з іншого боку, наскільки можливість впливати на Україну в культурному плані дозволила вживати і тверду силу Росії в Україні?
– Багато що змінилося вже з того часу. І, насправді, я не оцінюю російську м’яку силу як якийсь такий потужний політичний проект, бо росіяни не впевнені в своїй м’якій силі самі. Саме через те вони вдаються до грубої сили. Вони мають цю спокусу завжди перед собою. Там навіть, якби вони могли розраховувати насправді, об’єктивно, на те, що до них якесь сприятливе ставлення буде і цим можна якось скористатися в політичному сенсі, вони все одно на це не розраховують, і набагато простіше здається щось поставити під прямий контроль, тобто застосувати грубу силу. Так працює російське політичне мислення в принципі, і вони продовжують у такий спосіб працювати.
Свідченням цього ми бачимо те, що відбувається зараз на теренах сходу України, на Донбасі, в першу чергу, але найперше – в Криму. І їм не вистачило того, що вони мали «м’яку силу» саме в цих регіонах. Вони вирішили на цьому одразу побудувати щось грубе, і можна сказати, що вони в такий спосіб, застосовуючи насильство, «транжирять» свою «м’яку силу».Вони її завалять просто безглуздо, і вона через це зменшується.
Подивіться на такий важливий складник впливу інформаційної війни як масова культура
І на доповнення до того, що я раніше казав, що мають бути якісь змістовні кроки політичні, мабуть, складніші, але які б були, зрештою. ефективніші. Подивіться на такий важливий складник впливу інформаційної війни як масова культура. Українська масова культура і те, що називається англійською entertainment, тобто індустрія розваг, фактично, не є самостійною. Вона, фактично, є під множиною великої пострадянської індустрії розваг. Подивіться, як воно структуровано, як робляться кар’єри, хто керує цією галуззю.
Центри цієї індустрії до цих пір, і важелі основні, є у Москві. Багато хто з українських вокалістів відомих розкрутку свою отримали завдяки московській підтримці, в першу чергу. Україна несвідомо внаслідок економічних, але також і політичних, прорахунків опинилася в такій ситуації, що вона не керує всією цією сферою, яка є дуже потужним ресурсом впливу – якщо спрощено сказати. Так само і українська видавнича діяльність залишається, і засоби масової інформації багато також пов’язані з Росією. Оце набагато важливіше, ніж просто заборона якихось окремих позицій. Заборона книжок і якихось там серіалів нагадує боротьбу з симптомами замість того, щоб боротися з хворобою.
