Британський часопис The Guardian цитує адвоката українського пілота Надії Савченко, що його підзахисна є козирною картою у грі Кремля з Заходом. А судилище у Москві над росіянами, яких підозрюють у допомозі українському руферу, який підняв прапор України над московським хмарочосом рік тому, непокоїть американське видання The Washington Post. тим часом брюссельське видання Politico пише про ще одну революцію у Києві – цього разу йдеться про революцію хіпстерів.
Британський часопис The Guardian друкує статтю адвоката українського військового пілота Надії Савченко, Марка Фейґіна, яка має назву «Росія використовує ув’язненого українського пілота, як шахову фігуру у грі із Заходом». Видання нагадує, що Надія Савченко постає у суді за сфабрикованими звинуваченнями у вбивстві двох російських журналістів. У той сам час видання зазначає, що двоє росіян загинули внаслідок артилерійського обстрілу двома годинами по тому, як проросійські бойовики схопили українського пілота.
Адвокат Надії Марк Фейґін пише, що впродовж року російська слідча група робила все, аби довести, що Савченко допомогла тим, хто вбив журналістів, повідомивши їхнє місцезнаходження телефоном. Проте все це було розбито доказами роздруковки телефонних переговорів, які свідчили, що українку схопили двома годинами раніше.
«У Росії політичні цілі не приносяться у жертву задля проведення прозорого і справедливого судового процесу. За наказом Кремля, слідчі та судові органи просто ігнорують наявність всіх об’єктивних свідчень невинуватості Савченко, звинувачуючи її у причетності до вбивства», – зазначає адвокат Марк Фейґін.
У статті зазначено, що Кремль має на меті використати справу Савченко для власних пропагандистських цілей. Росія хоче показати, що українське керівництво, яке вона називає «військовою хунтою», є нібито цілковито налаштованим на націоналізм та русофобію. У той таки час Кремль, усвідомлюючи невинуватість Савченко за усіма доказами, не призупинив судилище, а навпаки налаштований діяти і далі, не зважаючи на міжнародне законодавство, переслідуючи свої корисливі цілі.
Часопис додає, що російська влада намагається здобути максимальну вигоду від можливого звільнення Надії Савченко в обмін на політичний зиск. І тут для Кремля байдуже, чи йтиметься про торгівлю щодо Криму, чи щодо статусу України, а чи ж ба навіть про якусь угоду, яка б закріплювала за Москвою статус регіонального лідера на пострадянському просторі.
Насамкінець у матеріалі The Guardian зазначається, що Надія Савченко не є єдиною козирною картою у цій грі. Ще низка українців перебуває в російських СІЗО. Втім саме Надія має символічну важливість, як обличчя українського спротиву Росії. Результат її справи визначатиме успіх у боротьбі проти проросійських сепаратистів, бо ж порятунок одного зі своїх військовослужбовців, надто жінки, є принциповим моментом для Києва. Це демонструє суверенітет України, вільної від зверхнього впливу Москви.
Американське виданняThe Washington Post вмістило статтю з назвою «Росія хоче ув’язнити чотирьох осіб, які стрибають з будинків, за «розпалювання ненависті». У матеріалі зазначається, що у Москві цього літа аж ніяк не бракує політичних судових процесів, проте найдивніший із них ведеться проти російських бейс-джамперів, або ж людей, що стрибають з високих споруд, та українського руфера, на прізвисько «Мустанґ».
Часопис нагадує, що рік тому росіяни, прокинувшись у своїй столиці, побачили, що одна з зірок на сталінському хмарочосі у центрі Москви перефарбована в українські кольори, і на ній майорить український прапор. The Washington Post пише, що тим, хто це здійснив, був Павло Ушивець, український руфер, який видирається на хмарочоси та підвісні споруди без страхувальних підв’язок, а потім викладає відео своїх досягнень на Youtube.
Американське видання додає, що правоохоронні органи Росії заарештували чотирьох росіян, яким висувають звинувачення у тому, що вони допомагали українцеві перефарбувати в українські синьо-жовті кольори зірку на московському хмарочосі. Руфер «Мустанґ», якого розшукують російські правоохоронні органи, навіть звернувся з листом, у якому наголосив, що ті росіяни не лише не допомагали йому, а й він їх зовсім не знає. Втім, звинувачених росіян слідство називає винними у тому, що було визначено як вандалізм. Згодом, як пише часопис, це було замінено на формулювання «вандалізм і хуліганство, спрямоване на дестабілізацію ситуації у Москві та розпалювання ненависті», додаючи, що висунуте звинувачення було такого саме штибу, як і стаття, за якою свого часу засудили членів російського панк-гурту Pussy Riot.
Отож, як пише насамкінець The Washington Post, у разі визнання винними, заарештованим росіянам, яким приписують допомогу українцеві, загрожує 7 років ув’язнення. Все це, на думку видання, свідчить про граничну дражливість російського керівництва, коли йдеться про вияв українського патріотизму і критику російської ролі у конфлікті в Україні. Часопис нагадує, що президент Росії, під час його останньої поїздки до анексованого Криму, специфічно застеріг щодо так званих «закордонних саботажників», які нібито розповсюджують радикальну пропаганду.
Європейське суспільно-політичне інтернет-видання Politico, яке базується у Брюсселі, опублікувало матеріал журналіста і письменника Віджая Магешварі під назвою «Хіпстерська революція у Києві». Підзаголовок статті промовляє – «Тоді, як Росія дихає Україні у потилицю, молоді українці знаходять прихисток в екзотичних бургерах і бородах». У цьому репортажі з української столиці йдеться про новий стиль молодих киян, який у дечому дуже нагадує те, що цими днями відбувається у найстильнішому нині районі Нью-Йорка – Брукліні. Йдеться про рух хіпстерів, артистичних молодих людей, які виділяються своїм цікавим, з дизайнерської точки зору, одягом, бородами і татуюваннями, а також потягом до здорової й екзотичної їжі.
Автор змальовує колоритні вуличні сцени у центрі Києва, де продаються доволі цікаві майки з безліччю не менш цікавих написів зі згадуванням президента Росії та інших дражливих моментів. Блошиний ринок, який було засновано рік тому, вже став, за словами автора, принадою доволі популярного руху хіпстерів української столиці. Цілий рух, як пише Віджай Магшешварі, започаткувався у Києві з часу Єврореволюції.
«Цей європейський молодіжний рух почався разом із Майданом. Молоді люди збагнули, що їм варто щось для себе робити і не залежати від уряду», – каже Маріам Драгіна, засновниця київського блошиного ринку, колишня журналістка, яка і втілила минулого року у життя ідею цього ринку з тим, аби збирати кошти на потреби українського війська. Їй спала на думку ідея цього ринку, коли вона відвідувала Амстердам минулого року.
У матеріалі далі йдеться, що Київ, який раніше був відомий своїми ґламурними нічними клубами і занадто вже розодягнутими жінками, нині просувається шляхом Берліна, стаючи таким собі «Східним Берліном». Їзда вулицями міста велосипедом стає дедалі популярнішою, і багато київських барів і ресторанів мають спеціально облаштовані велосипедні стоянки.
Насамкінець автор статті зазначає, що раніше бари у Києві вважались чимось таким, що було досить чужим для пересічних українців. Тоді як нині вони відкриваються сотнями, і деякі з них були б цілком до місця, скажімо, навіть у модній нью-йоркській дільниці Бруклін.
