Оксана Лісна
Київ – Операцію з видалення великої пухлини на серці провели українські фахівці Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Микола Амосова. Суть методу – у зведенні до мінімуму прямого оперативного втручання (доступ до серця робиться за допомогою декількох проколів, уникаючи поперечного розрізу грудної клітини) і використанні новітніх технічних засобів.
Щоб дійти до серця, традиційно потрібно розрізати та розкрити грудну клітину, охолодити організм, зупинити серце, провести операцію і зашити, пояснює директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова Генадій Книшов. Це, каже він, – травматичний момент, який, по суті, не пов’язаний з самою операцією.
«Тому зараз у світі і у нас в інституті є програма зі зменшення травматизму доступу до серця. Тепер нам потрібно зробити невеликий надріз і ввести маніпулятор. Хірург дивиться не в операційну рану, якої немає, а на екран, де все видно краще, ніж на операційному полі», – розповів лікар.
За його словами, розріз на грудній клітці пацієнта робили праворуч, щоб таким чином забезпечити доступ до правого передсердя, де й була пухлина. Серце у пацієнта розміщене ліворуч.
За словами Книшова, пухлина, яку видаляють під час операції, сама по собі не є небезпечною, але з часом вона збільшується і зрештою може закрити серцевий клапан та спричинити зупинку серця.
Перший пацієнт почувається задовільно
Перший прооперований за новим методом пацієнт – 30-літній Богдан Богонось, лікар-педіатр з Тернопільщини. Пухлину у чоловіка виявили раптово: перш ніж почати ходити у спортзал і додатково навантажувати серце, Богдан Богонось вирішив попередньо обстежитися.
«Я завжди регулярно проходив кардіограми і всі показники були в нормі. Але після останнього обстеження лікарі виявили пухлину розміром чотири на два сантиметри», – розповідає прооперований.
Необхідність операції спершу лякала, але, каже, значно страшніше жити з проблемою. Тим паче, операцію провели за методом, який сам чоловік розуміє.
«Я також лікар, тому добре знайомий з методом торакоскопії: чим менший травматичний розріз, тим швидшою буде реабілітація. Зараз почуваюся задовільно. Про операцію нагадує невеликий шрам», – ділиться враженнями Богдан Богонось.
Операцію провели 18 серпня і вже 31 серпня, після курсу реабілітації, чоловіка випишуть із лікарні.
Проведення таких операцій в інституті у Києві за якістю не поступається досягненням європейських клінік, кажуть українські медики, тоді як вартість приблизно удесятеро менша. Генадій Книшов наголошує, що нові досягнення є хорошим результатом багаторічної праці, але для подальшого розвитку серцево-судинної хірургії потрібно мати відповідно облаштоване приміщення. Тоді, зазначає він, Україна зможе вийшла на світовий рівень з обслуговування не лише українських, але й європейських пацієнтів. Адже у Києві такі послуги коштували б значно дешевше.
«Я думаю, що влада, навіть попри сьогоднішні фінансові труднощі, все-таки зможе підтримати інститут, єдиний такий в Україні. Ми багато працюємо, маємо кращі розробки та результати, тому сподіваємося, що нам допомагатимуть», – каже Генадій Книшов.
Загалом у стінах інституту провели вже 850 операцій на серці за стандартним методом і першу – поки єдину – операцію за допомогою маніпуляторів. Щороку з діагнозом пухлини на серці у інститут звертається близько 30 хворих.
