Доступність посилання

ТОП новини

«Їдемо туди абсолютно безкорисливо, ми волонтери справжнісінькі» – російський найманець про війну в Сирії


Бондо Доровських на Донбасі, 2014 рік
Бондо Доровських на Донбасі, 2014 рік

Російський доброволець, що розчарувався в «ДНР», вирушає до Сирії

Дмитро Волчек

У квітні 2015 року на сайті Радіо Свобода було опубліковане інтерв'ю з російським підприємцем Бондо Доровських, який під впливом телепропаганди вирішив боротися з «фашизмом» і поїхати добровольцем на схід України. Доровських взяли в бригаду «Привид» Олексія Мозгового, потім він воював на території «ДНР». Але, опинившись на Донбасі, Бондо Доровських побачив, що там відбувається зовсім не те, про що він мріяв. Усвідомивши, що пропаганда його обдурила, Бондо Доровських повернувся до Росії і став думати про те, щоб вирушити на війну, але вже з іншого боку – в один із загонів Національної гвардії України.

– Ваша розповідь найманця, розчарованого в «ДНР», – єдина детальна сповідь такого роду. Ця історія закономірно привернула велику увагу. Що сталося відразу після того, як інтерв'ю було опубліковане? Ви писали мені, що Вами зацікавилися спецслужби...

– Так, співробітники спецслужб мене розшукували, хотіли зі мною поговорити про Донбас. Телефонували, приходили, навіть батькам дзвонили. Додзвонилися все-таки, я, звичайно, прийшов, поговорив, розповів так само, як і вам, все, що я бачив, і своє ставлення до цього. Мені, щоправда, в підсумку сказали, що у них своя інформація щодо цього, вони все бачать інакше. На цьому наша розмова закінчилася. Як з'ясувалося, це була чиста цікавість: наші спецслужби хотіли самі поцікавитися, що ж там я бачив і що там відбувалося.

– Але ніяких погроз не було?

– Ні, погроз ніяких не було. Їх цікавило, чи є у мене інформація про планування терористичних актів на території Росії або на території України. З приводу території України я їх спрямував до «ДНР» і «ЛНР» – там таке планується щодня.

– А Ваші колишні товариші, які воювали на стороні «ДНР» і «ЛНР», як відреагували на Вашу розповідь?

– Вони абсолютно нормально відреагували, тому що я нічого нового для них не розповів, за винятком Першого слов'янського батальйону, де в штабі роздрукували це інтерв'ю, вони ходили дуже злі. Мені хлопці передали, щоб я на Донбасі не з'являвся.

– Після цього Ви вирішили поїхати до України і воювати на українському боці. Але Ви писали мені, що швидко розчарувалися. Чому?

– Так, справді, це було так. Хотілося допомогти українській стороні. Але росіяни, які знаходяться на тій стороні, розчаровані тим, що там відбувається, і шкодують про те, що приїхали туди. А тому до Росії вони повернутися не можуть, тут їх фактично вважають терористами.

– Ви вступили до якогось загону?

– Ні, ні в якому загоні я не був. Все було дуже швидко, буквально один-два дні. Я зустрівся з росіянами, які там воюють, і мені дуже популярно пояснили: ти сам прекрасно знаєш, що це за війна: просто нічого робити, не тільки з того, але навіть з цього боку.

– А що саме їх розчарувало?

Бондо Доровських
Бондо Доровських

– Насамперед, напевно, те ж, що і найманців: людям не дають воювати, ні вперед, ні назад. Відбувається артилерійська війна, ти стоїш в окопах; коли пінг-понг триває, ти ловиш ці снаряди, і все. Тобі не дають завдань, наприклад, на штурм, на відвойовування якихось територій. Фактично ти просто стоїш в окопі – це що з одного боку війна така, що з іншого боку.

– Тобто дратує нерішучість командування?

– Так, безумовно. Війна – це коли ти справді йдеш кудись вперед, а якщо ти просто стоїш і чекаєш, поки прилітають снаряди тобі на голову, – це безглуздо. Хлопці, з якими я розмовляв, всі знаходяться в Києві.

– Вони поїхали воювати за Україну з переконань, заради пригод, через гроші?

– Вони в груди себе б'ють, що робили це все з переконань, для того щоб воювати саме проти Росії. Але насправді я їм не вірю. Я їм відкрито говорив: хлопці, ви, напевно, сюди приїхали за піаром.

– Найчастіше на боці України воюють, як це не парадоксально, російські націоналісти вкрай правих переконань.

– Ось саме вони і говорять.

– Повернувшись з України розчарованим, ви вирішили поїхати до Сирії. Чому Сирія і як Ви вирішували, на чиєму боці воювати? Я знаю, що Ви спочатку думали воювати на боці Башара Асада, а потім обрали курдів...

У нас немає бажання брати участь ні в підтримці революції, ні в підтримці Башара Асада, ми їдемо виключно воювати з терористами

– Про Сирію думка прийшла досить давно, ще рік тому. Перебуваючи на Донбасі, ми говорили про те, щоб відправитися саме до Сирії. Тож це думка навіть не сьогоднішнього дня. З січня місяця намагалися встановити зв'язок з офіційним Дамаском; на жаль, нічого не вдалося. Намагалися встановити зв'язок з загонами Національної самооборони, які воюють на боці Башара Асада, зв'язувалися, теж відповіді ніякої не було. Більш глибоко занурюючись, розбираючись, що дійсно там відбувається, хто там воює, зв'язалися з курдами. У курдів дуже добре працює організація із залучення добровольців. Це не тільки ми зверталися на сторону Башара Асада, кілька росіян, які зараз перебувають у Сирії, зіткнулися абсолютно з тими ж проблемами. Сирійська вільна армія, звісно, нам не підходить, тому що вони ще роки два тому обіцяли голови різати росіянам, українцям, німцям, захоплювали заручників, за великі гроші цих заручників видавали. Вони воюють проти Башара Асада, повстанці. Звісно, вони нам не підходять, та й, наскільки я знаю, Сирійська вільна армія взагалі припинила своє існування. Тож, звісно, курди. Ба більше, Росія курдів підтримує, президент нещодавно про це говорив. Вирушаємо ми туди виключно для боротьби з ІДІЛом. У нас немає бажання брати участь ні в підтримці революції, ні в підтримці Башара Асада, ми їдемо виключно воювати з терористами.

– Тобто Вас серйозно хвилює наступ ІДІЛ чи це все заради адреналіну?

Якби у нас пропагувався цей рух, як пропагувалися торік поїздки на Донбас, то двох з половиною тисяч росіян, які зараз на стороні ІДІЛ, там би не було

– Один раз побувавши на війні, отримавши якийсь досвід, ти розумієш, що насправді це не все так страшно. Хоча зрозуміло, всяке може бути, можна потрапити в таку халепу, що скажеш собі взагалі не брати до рук зброї. Так, я вважаю, що якби у нас пропагувався цей рух, як пропагувалися торік поїздки на Донбас, то двох з половиною тисяч росіян, які зараз на стороні ІДІЛ, там би не було, вони були б на абсолютно іншому боці. Я розумію цих людей, люди хочуть воювати. Ті ж чеченці, у яких стоїть вибір працювати охоронцем, вантажником, прибиральником або брати участь у бойових діях, звичайно, вибирають друге. Але їм можливість не надана воювати на іншій стороні,тож вони відправилися до ІДІЛ, пропаганда зробила свою справу. Якби вони знали про тих же курдів, що там теж можна воювати, тільки на боці добра, то я впевнений, вони б поїхали туди.

– Тобто головна Ваша мотивація – воювати з небезпечною терористичною організацією?

Ми їдемо туди абсолютно безкорисливо, ми волонтери справжнісінькі. Мені подобається те, що ми це робимо безкоштовно

– Так, безумовно. Коли рік тому ми вирушали на Донбас, ми їхали за якимось сенсом, шукали свої ідеали в житті. Не те що шукали, вони десь всередині були. Ми вважали, що ці ідеали знайдені. Я вже говорив з приводу ідеалів, які були на Донбасі, які мною особисто там не були знайдені. ІДІЛ – це дійсно зло. Я вважаю, це буде істотним вчинком у житті: ти щось зробиш для людей. Ми їдемо туди абсолютно безкорисливо, ми волонтери справжнісінькі. Мені подобається те, що ми це робимо безкоштовно.

– Чи перевіряють вони вас, перед тим як зарахувати до загону? Чи допомагають вони переправлятися?

У них є своя служба безпеки, яка займається перевіркою людей, які хочуть до них приїхати. Це не Донбас, де брали всіх підряд

– У них є своя служба безпеки, яка займається перевіркою людей, які хочуть до них приїхати. Це не Донбас, де брали всіх підряд. Іде певний час на перевірку. Як вони там перевіряють – я не знаю.

– Вербують саме російськомовних? Є якесь російське відділення?

– Ні, російського відділення ніякого немає, є сайт, звертаєшся і можеш встановити контакт з сирійськими курдами.

– Чи допомагають вам для того, щоб здійснити переїзд до Іраку? Пропонують фінансову допомогу чи ви все за свій рахунок робите?

Кожен доброволець, який туди відправляється, сам оплачує поїздку і туди, і назад, екіпірування і щомісячні витрати

– Усе виключно за свій рахунок. Ми самі туди добираємося, самі екіпіруємося. Ба більше, необхідно мати близько 200 доларів на місяць своїх коштів, тому що харчування, яке там надається, досить бідне: рис, лаваш, квасоля. Будуть потрібні, звісно, кошти на зв'язок, щось купити. Кожен доброволець, який туди відправляється, сам оплачує поїздку і туди, і назад, екіпірування і щомісячні витрати.

– Група з 12 осіб, яка туди вирушила першою, як виникла? Це Ваші знайомі чи ви в інтернеті познайомилися?

– Із січня я шукав однодумців. Було досить багато охочих відправитися. Ця група сформувалася, і є трохи більше людей, які виїдуть в наступному місяці. Ми давно організовувалися.

– І всі воювали на Донбасі?

– З Донбасу немає нікого абсолютно. Ми зараз підбираємо людей не просто з досвідом бойових дій, а й тих, хто відслужив в армії. Там практично всі військові пенсіонери, практично всі офіцери. Ті, хто брав участь у бойових діях у Чечні, хтось на таджицько-афганському кордоні. Є одна людина, яка 10 років прослужила в іноземному легіоні у Франції.

– Тобто не молоді люди?

– Ні, середній вік 40 років. Це все професіонали.

– Путін надає військову допомогу режиму Асада. Чи не вважаєте ви, що опинитеся на лінії фронту, а з протилежного боку будуть російські війська? Чи може виникнути така ситуація, чи готові ви до неї?

– Думаю, ні, тому що курдів Росія підтримує. Путін говорив про підтримку курдів. У Москві організовують якісь переговори. Тому, я думаю, це не повинно трапитися.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG