27 червня 2016, Київ 23:16

    Політика

    Російська опозиціонерка з дитиною вночі по снігу переповзли білорусько-український кордон

    Із плакатом «Путін і його банда вбивають» мене забирали два рази за один день – Ірина Калмикова

    Ірина Калмикова на пікеті біля Кремля
    Ірина Калмикова на пікеті біля Кремля

    Ірина Калмикова – одна з чотирьох російських опозиційних активістів, звинувачених за статтею 212.1 Кримінального кодексу Росії – «Неодноразове порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування». Ця стаття з'явилася в російському Кримінальному кодексі півтора роки тому. Відтоді обвинуваченими за нею стали чотири особи: окрім Калмикової, це опозиціонери Ільдар Дадін (відбуває трирічний термін у колонії), Марк Гальперін (справа на стадії слідства) і 75-річний Володимир Іонов (втік до України, оголошений в розшук російським судом). Чергове судове засідання у справі Ірини Калмикової мало відбутися у понеділок, 25 січня, але через те, що вона не з’явилася до суду, воно було перенесене на лютий. А вже у вівторок стало відомо, що Калмикова зі своїм неповнолітнім сином останні три місяці ховалася в Білорусі. Дізнавшись, що документи для її затримання ось-ось надійдуть до білоруських правоохоронних органів, Ірина з дитиною вночі, по заметах, в обхід офіційного пункту пропуску перетнула білорусько-український кордон і приїхала до Києва.

    У кримінальній справі Ірини Калмикової, як нагадує сайт ovdinfo.org, п'ять епізодів: хода на М’ясницькій вулиці у Москві 5 грудня 2014 року, в річницю початку руху проти фальсифікації виборів, акція на підтримку Надії Савченко 26 січня 2015 року на Луб'янці, віче на Болотній площі 6 травня, в річницю зіткнень з поліцією, що стали підставою для «Болотної справи»; одиночний пікет з нагоди дня народження Надії Савченко 11 травня біля СІЗО «Матроська тиша» і акція на підтримку малого бізнесу 26 травня біля будівлі Мінекономрозвитку Росії.

    Ще одне затримання, говорить Калмикова, – і поліція могла почати проти неї ще одне, вже друге кримінальне провадження. Чекати цього вона не стала й наприкінці жовтня 2015 року зібрала речі, взяла дитину і попрямувала до Мінська. Але, як виявилося, її пригоди тільки починалися.

    – Якби я готувалася заздалегідь, у мене були б закордонні паспорти, у дитини були б документи. Я не готувалася. Я виходила за правду і не була готова до втечі. Я нічого поганого не робила – не вбивала, не стріляла.

    – Ви ж були на підписці про невиїзд. Складно було тікати?

    – Було дуже складно. Крім підписки, у мене неповнолітня дитина, і у мене практично не було грошей. До Білорусі я поїхала попутками, через BlaBlaCar, щоб квитки не купувати. Трапився водій, у якого машина зламалася. Він з мене і гроші взяв, і з речима висадив з дитиною вночі на трасі. Потім вже з іншим водієм ми добиралися. Грошей у мене вже не було, мені вислали, але вони не доходили. Ми ночували в Смоленську. Я половину речей викинула, комп'ютер свій, який я взяла з Москви, віддала водієві, доплатила йому грошей, і так ми доїхали до Білорусі. Комп'ютер і скільки було грошей – мені прислали люди 5000 рублів – все це я віддала. Потім мені ще тисячу прислали, щоб погодувати дитину. І коли ми під'їхали до кордону, водій сказав: «А за «зелену карту» хто буде платити?» (тимчасова автомобільна страховка для поїздок за кордон – ред.) І він у мене ще 800 рублів забрав за «зелену карту», а на решту 200 я купила дитині якусь шаурму. І все, більше грошей у мене не залишилося. Тільки дріб’язок. Потім, щоправда, мені знайомі ще 5000 вислали.

    – А як Ви потім добиралися до України? У російських і білоруських прикордонників повинен бути добре налагоджений обмін інформацією, а Ви – на підписці про невиїзд.

    Мене випускали легко, зате не випускали дитину

    – Нема у них спільних баз даних. Мене випускали легко, зате не випускали дитину. Їй 16 жовтня виповнилося 14 років, а паспорта не було (за російськими законами паспорт видається громадянину після досягнення 14-річного віку – ред.) Ми не могли отримати паспорт в Росії, тому що я прописана в Когалимі, а в Москві перебувала на підписці. Та й таких грошей, щоб їхати в Когалим, у мене не було. Ми поїхали на поїзді до Києва, нас зсадили з поїзда білоруські прикордонники і підказали – піти в посольство Росії в Мінську і подати документи на паспорт. Мовляв, поки сюди в Білорусь дійде запит про те, що ви в розшуку, якраз встигнете.

    Я приїхала до посольства, взяли з мене 7000 рублів консульського збору і замість паспорта стали робити якесь «підтвердження російського громадянства», хоча у сина в свідоцтві про народження було написано, що він громадянин Росії. Вони сказали, що за два тижні зроблять це підтвердження, а потім, за місяць, – паспорт. Я благала, говорила, що мені треба поспішати, що у мене сестра хворіє, що дитині в школу треба, усілякі причини придумувала. Але вони наполегливо відмовлялися, казали, що прискореної процедури у них немає. Минуло 3 місяці, не знаю, можливо, вони навмисне затягували, але вони не те що паспорт, навіть цього «підтвердження громадянства» не зробили.

    Ірина Калмикова з сином у Мінську
    Ірина Калмикова з сином у Мінську

    – Усі ці три місяці Ви провели в Білорусі, і Вас ніхто не намагався розшукати і заарештувати?

    – Уже наприкінці цих трьох місяців мені адвокат мій повідомив, що вони (російські правоохоронні органи – ред.) дізналися, де я виїхала з Росії, і надіслали офіційний запит, чи в'їжджала я до Білорусі, щоб заарештувати мене. Вони розшукували мене по Росії, у мами в Когалимі, скрізь, але не в Білорусі. А коли вони дізналися, де я проїхала російський кордон, стали розшукувати в Білорусі, і тоді я зрозуміла, що треба тікати далі.

    – Зараз кінець січня, якого числа Ви виїхали з Росії, через який час вони схаменулися?

    – 26 жовтня.

    – І всі ці три місяці російська влада ніяк Вас дістати в Білорусі не намагалася?

    – Ні. Вони не знали, де я. Вони знали вже в самому кінці, але поки бюрократична машина діяла, я вже поїхала.

    – А в Росії хтось із ваших соратників і друзів знав, що ви в Білорусі?

    – Так, звичайно, вони допомагали мені грошима, мені ж потрібно було харчуватися, знімати квартиру, на роботу я влаштуватися не могла. Мені допомагали дуже сильно і білоруські правозахисники, я не буду називати прізвища, бо вони там теж всі бояться. Але вони мені дуже сильно допомагали. Потім з фонду Навального і Ходорковського виділили 100 тисяч, вони пішли на дорогу і на все інше.

    – Після того, як Ви опинилися на території України, у Вас з'явилося відчуття скинутого з плечей вантажу, про який часто говорять політичні біженці?

    Ми не спали дві доби, по заметах лазили. Це було і страшно, і холодно

    – Поки у мене такого відчуття не з'явилося. Все-таки ми не спали дві доби, по заметах лазили. Це було і страшно, і холодно.

    – Ви пішки переходили кордон?

    – Так, пішки.

    – Через офіційний прикордонний пункт?

    Знайшли місце, де близько одне до одного два села, українське і білоруське. І переповзли

    – Ні, ми пролізли, знайшли місце, де близько одне до одного два села, українське і білоруське. І переповзли. Ніч, мороз. Ми вибрали не найкращий час, коли там могли бути прикордонники, але їх не було, вони там, по-моєму, взагалі не стоять.

    – Тобто фактично одне село, розділене білорусько-українським кордоном?

    – Так. Підказали нам, купили ми цю інформацію, що є таке село. Тому я і не свічуся поки, нікуди не виходжу, поки не вирішимо питання, як подавати на притулок.

    – Вас не лякає той факт, що українська влада досить насторожено зараз ставиться до будь-яких біженців з Росії, в тому числі, й тих, хто тікає від політичних переслідувань?

    – Так, дуже рідко дають нашим, росіянам, притулок. По-друге, тут дуже багато наших ефесбешників, я боюся стати другим Развозжаєвим (Леонід Развозжаєв був викрадений ФСБ на території України у 2012 році й тепер відбуває тюремний термін в Росії – ред.)

    – Ну, історія з Развозжаєвим все-таки була зовсім в інші часи, ще за Януковича.

    Феесбешники, які тут працювали, залишилися, мене дуже багато про це попереджають

    – Так, але феесбешники, які тут працювали, залишилися, мене дуже багато про це попереджають.

    – Якщо повернутися до вашої російської історії, чому саме ви, начебто пересічні громадські активісти, Іонов, Гальперін, Дадін, потрапили під цю нову статтю? Чому саме ви?

    – Я вам поясню. Вибирали, я думаю, найактивніших, які вже не бояться, яким було все одно – затримають, а вони знову виходять. Для чого? Щоб показати іншим, що нічого виходити, щоб залякати. Щоб не виходили. Я думаю, що Путінська влада все-таки більше боїться простого народу, людей, які виходять і перестали боятися.

    – Можливо, плакати, з якими Ви виходили, здавалися їм надто радикальними? «Смерть кремлівським окупантам!», «Путін і його банда вбивають»?

    Із плакатом «Путін і його банда вбивають» мене забирали два рази за один день

    – Ну, ми збиралися з різними плакатами, у мене дійсно були радикальні плакати, з плакатом «Путін і його банда вбивають» мене забирали два рази за один день. Але я писала і на підтримку Савченко, і про те, що в Росії крадуть, і про боротьбу з їжею, коли в Росії мільйони тих, хто голодує. Теми у мене були абсолютно різні, навіть якщо взяти затримання, які увійшли потім до кримінальної справи, наприклад, епізод з пікетом на захист прав підприємців.

    Один із цілої низки одиночних пікетів у центрі столиці Росії. Москва, 19 квітня 2015 року
    Один із цілої низки одиночних пікетів у центрі столиці Росії. Москва, 19 квітня 2015 року

    Чи будете Ви якось намагатися допомагати російським політв'язням, перебуваючи за межами Росії?

    – Звичайно, де б я не перебувала, я буду 6-го числа підтримувати акцію на підтримку в'язнів Болотної, тому що хлопці сидять ні за що. Не виходити і мовчати я не можу. Я прекрасно розумію, що люди дивляться телевізор, вони просто ошукані, і їм потрібно розкривати очі, щоб змінити всю цю систему. А це дуже складно, тому я буду обов'язково виходити і підтримувати.

     

    – Якщо політична ситуація в Росії зміниться, Ви готові повернутися? Чи бажання вже немає?

    Тікати від безладу легко, наводити порядок важко, правильно?

    – Ні, я не можу говорити, що я не повернуся, у мене там мати, вона інвалід першої групи, зараз вона там із братом. Я ж хочу до своєї матері. Я готова повернутися, але тільки в тому випадку, коли мене припинять переслідувати, це найважливіше. І наводити порядок. Тікати від безладу легко, наводити порядок важко, правильно?

    Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода



    Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


    ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
    Форум закрито
    Відсортувати коментарі:
    Коментарі, сторінка з 2
        Вперед 
    від: ВИНИЦКОВСКИЙ ВИКТОР
    11.02.2016 00:58
    Дуже цікаво

    від: аггатот Місто: Слов'янськ
    10.02.2016 09:22
    страшно подумати, що де хто з "русских" може буди людиною з чистою совістю. таке враження, що ця шановна жіночка має українські коріння, раз така бунтівниця... просто так сталося, що вона або її предки змушені були жити в Мордорі... скільки таких... он вже й Макаревичу "відшукали" єврейські корні

    від: михаил Місто: киев
    01.02.2016 06:43
    ТІТКА ПРОФЕСІЙНИЙ РЕВОЛЮЦІОНЕР
    У відповідь

    від: Yuri Місто: Россия
    03.02.2016 04:55
    Это точно.Красивый способ решения своих жизненных проблем обосрала власть и свалила.Зачем предателей собирать со всей России?А если у Вас в центре Киева кто либо выйдет с плакатом типа Порошенко вон из Донецка убийца детей. Его просто пришибут на месте, да?
    У відповідь

    від: павел феоктистов Місто: Славянск
    10.02.2016 09:29
    сложно ж тебе понять очевидное. Убивает детей как раз Ботаксо-плешивое Х____О по кличке "Питерская Моль". Вон откель взялось в том же донецке стока опалчленцев, если даже Гиркин, а потом МоторЫло ныли в Ютюбе, что местные не хотят идти к ним. Вот и стреляют в ВСУ типа "вчерашние трактористы и шахтёры" из жилых массивов, от детских садов и школ, от больниц. Куда прилетит ответка? Правильно - туда, же! но там уже ТВ-паРАША настроила камеры и журнаглисты-пропагандоны на чеку! Вот так и воюют рссукие свиньи. А вот выйти в чисто поле... так будет же новая Марьинка с Красногоровкой... серливо!
    У відповідь

    від: д.Дред Місто: Україна
    09.02.2016 20:29
    Нет ну этот Покрасивее: способ решения своих жизненных проблем - натырить во власти и свалить. Зачем казнокрадов собирать со всего постсовка в расее???
    А остальное - про "...центр Киева, выйдут, пришибут..."-ничего не понял, набор букоф какой-то.
    У відповідь

    від: Татьяна Місто: Киев
    04.02.2016 15:59
    Вы напрасно так думаете.

    від: OLEK Місто: рівне
    31.01.2016 16:50
    Ця жінка і вУкраїні не мовчатиме .Тому їй потрібно стерегтись щоб теперішня влада таємно не передала її Путінським катам. Таких патріотів вони винищили першими на війні.

    від: Саша Місто: Київ
    29.01.2016 12:00
    Мужня жінка.Хай Бог їй допоможе!

    від: Андрій Місто: Миколаїв
    29.01.2016 10:38
    Це вона повзла в Крим.
    І не треба усе валити на Путіна, Сталіна, Леніна - це російський народ такий що будує сою Золоту Орду тюрму народів.
    Король голий.

    від: Ник Місто: Днепр
    29.01.2016 06:53
    Бедные люди. И это только первые "ласточки". Скоро вся Московия хлынет на Восток. Довёл "окурок" людей.

    від: Дмитро - вох
    29.01.2016 06:49
    Російська опозиціонерка з дитиою морозну сніговину перейшла кордон з Білорусії в Україну втікає росіянка від диктпторського переслідування путінською владою Ось це одна з рябинь так званої російсько\ федерації вибрала собі та своїй дитині волю, а мільйони матерей росії надальше залишаються в рабстві психічно хворого ідіота путіна..
    У відповідь

    від: vic Місто: львів
    05.02.2016 10:30
    да.....це ПАРА людей,яким не до вподоби путя,а в нас- МІЛЬЙОНИ ,яким не до вподоби ПЄТЯ,ЯЦЕК і К...і чим ми мудріші і кращі їх...був уже один адольфик,який вважав інших недолюдьми....то ви з ним разом?ну-ну....ваше право,звичайно,кого любити...але спочатку любіть матір,батька,чоловіка,дітей,родину,а вже потім-все решта.так робить увесь нормальний світ,а не бігає з плакатами,і гне повзе через кордони....в 1920 вже дехто втікав з країни....щось щасливих я серед них не бачив
    У відповідь

    від: серый Місто: киев
    09.02.2016 15:17
    согласен полностью.только из тех кто в 20-м свалил большинство потом обратно приехало как грушевский винниченко и тютюнник

    від: Олена Місто: Запорiжжя
    29.01.2016 06:48
    Бiдна жiнка, скiльки усього довелося покинути заради свободи. I скiльки ще росiян будуть вимушенi пройти таким шляхом... Гадаю, чим далi, тим бiльше число.

    від: Віктор Місто: Одеса
    29.01.2016 03:03
    Слава Богу - ще одна людина вислизнула з пазур россійської тюремної пастки. Так - Путін боїться таких сміливців, бо вони помалу знімають овечу маску з хижака.
    Тепер треба сподіватися, що наші бюрократи не завадять їй отримати громадянство у нас...
    Коментарі, сторінка з 2
        Вперед 

    ДОЛУЧАЙСЯ!
    Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода SoundCloud Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода

    СПЕЦПРОЕКТ

    Комсомольськ чи все ж Горішні Плавні?

    ВІДЕОПРОГРАМИ

    «Молодь Плюс» | Професійно-технічні училища в Україні під загрозою знищення? 

    РОЗКЛАД ПРОГРАМ

    ІНФОГРАФІКА

    Ілюстративне фото

    Мультимедіа Наступної хвилі мобілізації може не бути, військо набиратимуть з контрактників

    Контрактна армія зможе дати відсіч агресії, але цього замало, щоб не бути мішенню – експерт 

    Колишній федеральний прокурор США Марта Берш

    Частка статків Лазаренка була отримана від прибутків компанії Тимошенко – екс-прокурор США

    Колишній федеральний прокурор США Марта Берш, яка домоглася ув’язнення Павла Лазаренка, приїхала в Україну ділитися досвідом 

    Україна, Польща і Росія. «Волинська різанина» як політична технологія

    У 2013 році тему «волинської різанини» почали активно використовувати російські пропагандисти. В Україні великим спеціалістом з цих питань став скандальний проросійський політик, українофоб Колесніченко 

    ВИБРАНЕ ВІДЕО

    «Є наші пісні про нас. Але хто їх чує?» – Сашко Положинський  

     

    Красногорівка: поранених цивільних за тиждень більше, ніж за минулий рік 

     

    Поблизу Чернігова стріляли з «Градів», танків і артилерії – тривають масштабні навчання 

    Ситуація в зоні бойових дій

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 27 червня

    Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі 27 червня

    Хронологія
    В інших ЗМІ
    В інших ЗМІ