Закриття російського ринку відкрило для Латвії та України нові можливості, про існування яких вони навіть не підозрювали раніше. Латвійські бізнесмени, шукаючи партнерів по всьому світу, з’ясували, що український ринок не лише великий і може прийняти частину їхньої продукції, що призначалася для Росії, але і може запропонувати широкий спектр продуктів та послуг, від продуктів харчування до легких приватних літаків та гумористів із «95-го кварталу». Про це ми говорили з колишнім депутатом Ризької думи, радником торгового дому «Україна» Янісом Мартиньшом Скуєю.
Люди почали шукати українські продукти, між російськими і українськими продуктами вони обирають українські на знак солідарності
– Я бачу дуже великий потенціал для співпраці. Мені дуже шкода через те, що відбулося і продовжує відбуватися на сході України. Але для латвійського суспільства і держави це дало поштовх до того, щоб подивитися на Україну і українців по-іншому. Ми дізналися, що тут є українська діаспора, що це не 46% росіян, які живуть у Латвії, а 46% людей, які вміють говорити російською, а це не те саме. Ми побачили, що тут існує активна українська діаспора, яка намагається підтримати Україну, і навколо них також почали гуртуватися і інші громадяни Латвії. Люди внаслідок цієї російської агресії почали шукати українські продукти, між російськими і українськими продуктами вони обирають українські на знак солідарності. Вперше ми це побачили, коли люди намагалися підтримати Грузію, яка пережила агресію з боку нашого спільного сусіда.
– Чи можна очікувати, що експорт української продукції до Латвії збільшиться?
Я маю знати, що зефір із Тернополя чи одяг із Броварів продається у магазині. Бо я готовий, але я маю знати, що тут можна купити
– Я б дуже хотів, щоб це так було, але багато залежить від активності українських компаній та їхніх місцевих партнерів. Для того, щоб ваш товар купили, потрібна реклама, самої солідарності може не вистачити. Я маю знати, що зефір із Тернополя чи одяг із Броварів продається у магазині, мені потрібно допомогти його купити. Бо я готовий, але я маю знати, що тут можна купити.
– А як у самій Латвії, яка пройшла через подібний досвід, відреагували бізнесмени на закриття російського ринку?
Було багато таких, які були дуже незадоволені закриттям російського ринку. Закривалися навіть цілі цехи з обробки рибиАле одночасно бізнесмени почали активно шукати нові ринки, і вони знайшли
– Ми вже мали прецедент раніше. Під час останньої великої кризи в Росії, після 2008 року, багато латвійських підприємців зрозуміли, що це дуже небезпечний і непередбачуваний ринок, потрібно перерозподіляти ризики, почали шукати і знаходити інші ринки. І тоді було багато таких, які були дуже незадоволені закриттям російського ринку. Закривалися навіть цілі цехи з обробки риби, чи іншої продукції. Але одночасно бізнесмени почали активно шукати нові ринки, і вони знайшли: як поблизу – в Україні, в Білорусі, так і далі – в Казахстані і навіть у Китаї. Підприємці вже зрозуміли, що вони самі мають працювати над цим і не чекати, що держава їм почне допомагати. Вони зрозуміли, що ти сам маєш дивитися і відчувати, і так багато підприємців і зробили.
– Наскільки великою була допомога від Європейського союзу?
Євросоюз зі своєю допомогою нав’язуватися не буде. Як бізнесмен ти не можеш сидіти і чекати допомоги
– Так, Євросоюз допоміг, головним чином виробникам молочної продукції. Але Євросоюз зі своєю допомогою нав’язуватися не буде. Як бізнесмен ти не можеш сидіти і чекати допомоги від держави, а держава не може сидіти і чекати допомоги від Євросоюзу. Ми все повинні робити самі.
– У російських ЗМІ багато писалося про те, що Латвія багато втратила в туристичній галузі через свою сувору позицію щодо російського шоу-бізнесу, коли закрила можливість проводити у Юрмалі фестиваль «Нова хвиля», це дійсно так?
Російських туристів дійсно стало менше. Але не тому, що їх лякає пропаганда, а тому, що в них грошей стало менше
– Якщо ви подивитесь на домашню сторінку в інтернеті концертного залу «Дзінтарі», де проходили всі ці фестивалі і з’їзди кремлівської тусовки, то ви побачите, що там немає порожніх місць. Є події, і події заповнюють зал. Я б сказав, що Юрмала від цього лише виграла. Ціни нормалізувалися, до міста можуть приїхати представники середнього класу, латвійського, українського, європейського. А російських туристів дійсно стало менше. Але не тому, що їх лякає пропаганда, а тому, що в них грошей стало менше.
Зал «Дзінтарі», де проходили всі ці з’їзди кремлівської тусовки, – там немає порожніх місць. Юрмала від цього лише виграла. Замість «Нової хвилі» у «Дзінтарі» виступатиме український «95-й квартал»
Нам було непросто зарезервувати місце влітку в Юрмалі в «Дзінтарі» для іншої великої культурної події, і я про це вже можу повідомити, бо я щойно з Києва привіз угоду, – в це й час замість «Нової хвилі» у «Дзінтарі» виступатиме український «95-й квартал». Це буде широкомасштабна подія з прямим ефіром до України, Латвії, Литви та Естонії.
Я також сподіваюсь, що культурна продукція з України просуватиме й іншу продукцію, бо в Україні є багато якісного товару, починаючи від продуктів харчування, до технічного спорядження. Я був приємно вражений тим, що в місті Бровари під Києвом є компанія, яка виробляє приватні малі літаки та вертольоти. Тобто потенціал, дійсно, дуже великий.
