Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до закону про прокуратуру щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За це рішення проголосували 236 депутатів за мінімально необхідних 226.
Цим законом, який входить до пакету законів щодо візової лібералізації, передбачається, що керівника антикорупційної прокуратури призначатиме генеральний прокурор за поданням конкурсної комісії, за такою ж схемою призначатимуться його перший заступник та заступник.
«Прийняття закону дасть змогу виконати рекомендації МВФ, забезпечити прозорість діяльності конкурсної комісії», – заявив, представляючи законопроект, представник президента Степан Кубів.
Напередодні голосування в Раді під будівлею парламенту відбувся мітинг проти прийняття змін до закону
Натомість фракція «Самопоміч» вимагала вилучення з закону права генпрокурора двічі відхиляти кандидатури, обрані через відкритий конкурс.
«Це гарантує, що два найсильніших кандидати будуть вибиті. Жодних повноважень генпрокурору відхиляти кандидатури давати не можна», – заявив голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв.
Депутати планують розглянути закон в цілому з поправками на засіданні 18 лютого.
У листопаді минулого року генпрокурор призначив керівника антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
15 грудня 2015 року оголосили конкурс на посади антикорупційних прокурорів. Усього у Спеціальній антикорупційній прокуратурі мають працювати 30 прокурорів.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура має наглядати за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, здійснюваного Національним антикорупційним бюро України, а також підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях. Без створення цієї прокуратури Бюро не може працювати.
Загалом боротися з корупцією в Україні повинні три структури: Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне агентство із запобігання корупції.
