Повернення до старої радянської системи фінансування науки вже не буде. Науковців чекає складний рік низького фінансування, але конкурентна система, яку закладає новий закон, відкриє нові можливості для розвитку науки, зокрема для молодих вчених, тих, які дбатимуть про свою конкурентоспроможність на європейському науковому ринку, і про те, щоб їхні розробки знаходили підтримку, фінансування та застосування в економіці. Такий прогноз нинішній складній ситуації у науці дає голова Постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки та інноваційної політики, головний експерт з цих питань «Реанімаційногопакету реформ» Наталія Шульга.
– Закон дійсно передбачає досягнення фінансування на рівні 1,7 відсотка протягом певних років. Ми свідомо в кінцевих положеннях розписали, тому що на 2016 рік неможливо було підвищити фінансування науки. Навпаки, воно було стабілізовано на рівні 0,3 відсотка від ВВП, а не 1,7 – то ціль, до якої ми будемо прагнути.
Ми настирливо просили Академію наук пройти через такий процес аудиту, де би вони перевірили якість своїх досліджень, своїх дослідників і дослідницьких практик. Вони бралися за це, вони обіцяли, що будуть це робити. На жаль, не зробили
Але справа ось в чому. В попередні роки ми настирливо просили Академію наук, а це йдеться виключно про фінансування саме на Академію наук, інших академій національних, просили їх пройти через такий процес аудиту, де би вони перевірили якість своїх досліджень, своїх дослідників і дослідницьких практик. Вони бралися за це, вони обіцяли, що будуть це робити. На жаль, не зробили. І оскільки цей аудит не був зроблений, і не змогли в академії показати, які підрозділи у них функціонують гарно, які підрозділи, взагалі, вже не функціонують тощо, який у них процес молодих вчених, які у них є процедури підсилення сприяння виходу молодих вчених на позиції керівників проектів, завідування лабораторіями, відділами тощо.
Я підозрюю, що на рівні уряду було прийнято рішення, що поки вони не зроблять це, ми не будемо підсилювати фінансування
Вони не зробили цю роботу, в такому випадку, я підозрюю, що на рівні уряду було прийнято рішення, що поки вони не зроблять це, ми не будемо підсилювати фінансування. Тому що це певне порушення такої «джентльменської угоди».
І тому дослідникам не треба дуже сильно розстроюватися, треба просто дійсно пережити цей важкий рік, його треба пережити, готувати проекти до подання наступного року.
– Сама система академічна себе не реформує. Наскільки можна очікувати, що вона сама себе зможе реформувати в тих умовах, які зараз є, якщо ні – який є альтернативний варіант?
Новий механізм, який закладається, якраз і призведе до вимирання того, що неефективне, що не працює і, навпаки, підсилення тих, хто хоче працювати в науці
– Якщо вона не здатна себе реформувати, і це може бути фактом, то тоді через підсилення конкурсного фінансування, а якраз закладено в законі можливості, Національний фонд досліджень буде фінансувати не тільки фундаментальні дослідження, а і прикладні дослідження, а також програми такого національного рівня необхідні. Новий механізм, який закладається, якраз і призведе до вимирання того, що неефективне, що не працює і, навпаки, підсилення тих, хто хоче працювати в науці.
– Коли ми з Вами говорили минулого разу, Україна тоді тільки долучилася до програми «Горизонт 2020». Для українських вчених з’явилася можливість ініціювати проекти і бути розпорядниками цих проектів...
– Так, і керувати, так! Але це потребує ще більших зусиль. Це є консорціум країн, це консорціуми різних інституцій, лабораторій віртуальних...
– Чи з’явилися якісь проекти, в яких українські вчені були би керівниками цих програм?
В нас вже за перші ці роки є більше ніж 9 мільйонів євро проектів, які набрали українські вчені
– Поки що ні. Але в нас вже за перші ці роки є більше ніж 9 мільйонів євро проектів, які набрали українські вчені, і навіть є один проект по малому і середньому бізнесу. Так що у нас є вже успіхи, тобто більше ніж 9 мільйонів вже маємо.
Коли ми говорили, що ми платимо внесок і краще, щоб ми ці гроші витратили всередині країни, а можемо його не повернути… Внесок ми платимо до 2020 року включно – передбачається 35 мільйонів євро. Якщо ви побачите, що це розбито на роки, а рік тільки почався і вже 9 мільйонів є в проектах, то у нас якраз тут перспективи є. Просто треба братися і робити це. Люди просто звикли, що їм держава зобов’язана. А це інша філософія, інший підхід. Бути конкурентним набагато важче, але і здобутки набагато важливіші.
– Паралельно з Україною Польща також проводить реформу своєї науки, і там так само незадоволені результатами. Міністр освіти і науки говорить про те, що досі поляки займалися «імітацією замість інновацій» і вважає, що потрібно залучити гроші бізнесу для того, щоб у Польщі з’явилися свої інновації. Наскільки це реальне завдання зараз для України?
– Польща залишила Академію наук. Вони трошечки обмежили її бюджети і можливості, але з іншого боку – вони забули, що треба паралельно додатково розвивати умови для так званого наукомісткого або бізнесу високих технологій, або інформаційно-комунікаційних технологій. Тому що сучасний світ жодні дослідження, жодна індустрія не рухаються без ІКТ (інформаційно комунікаційних технологій).
Тобто це переформатування мислення, парадигми взагалі – як повинно це відбуватися. І коли такі компоненти враховуються, відразу підтягується бізнес, там виробляється продукція, яка має додаткову вартість, яка може на ринку давати колосальний успіх.
В моїй галузі прекрасно зроблений Міжнародний інститут молекулярних клітин і біології у Варшаві, який є просто взірцевим. Ми втратили вже 10 років – у нас нема жодного такого
Але Польща все одно швидше прийняла і критерії світові, оцінки і створила такі точкові центри. Наприклад, в моїй галузі прекрасно зроблений Міжнародний інститут молекулярних клітин і біології у Варшаві, який є просто взірцевим. Звичайно, мало одного інституту на країну з 33 мільйонами, але вони вже хоча б ці речі зробили. Ми втратили вже 10 років – у нас нема жодного такого.
– Наскільки український бізнес готовий піти на співпрацю з науковцями і фінансувати їхні дослідження?
Наше завдання – створити умови для того, щоб бізнесу було цікаво працювати з дослідниками
– Це питання риторичне. Американський бізнес теж не був готовий 100 років тому. Бізнес виникає і почне працювати там, де створюються умови. Наше завдання – створити умови для того, щоб бізнесу було цікаво працювати з дослідниками, щоб дослідникам цікаво було виробляти такі технології, які можна патентувати і використовувати в економіці.
На цю ж тему:
28.04.2016
Чи врятують українську науку європейські гранти?
«Учасники міжнародного наукового консорціуму обов’язкого повинні знати англійську мову на рівні робочої» – Лазоренко далі
28.04.2016
Як розвивати науку в державі, яка пасе задніх? Польські ідеї для України
Міністр називає процес пов’язання науки та виробництва «переходом від імітації до інновацій» далі
