Доступність посилання

ТОП новини

2 квітня – Всесвітній день поширення інформації щодо проблем аутизму


Близько двох тисяч українських дітей хворіють на аутизм. Такими є оцінки фахівців щодо поширення цього порушення розвитку нервової системи. Воно впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Аутизм позначається на інтелекті, але іноді інтелектуальні здібності хворих на цю недугу значно перевищують середній рівень розумових здібностей пересічних людей.

Аутизм виявляється уже в ранньому віці та розвивається протягом життя. Серед найголовніших симптомів для діагностики такого відхилення вчені називають так звану тріаду Лори Вінг: це складнощі в сфері соціальної взаємодії; порушення у сфері вербальної і невербальної комунікації; вкрай обмежений репертуар видів активності, інтересів та повторюваний репертуар поведінки.

Соціалізація можлива

Діти із цією формою психічного розвитку можуть говорити із особливою інтонацією, порушуючи тон і ритм мовлення. Вони переважно не застосовують жестів, рідко дивляться при розмові в очі, можуть не впізнавати себе в дзеркалі, не виявляти інтерес до людей навколо, не озиватися, коли їх кличуть по імені. Це – деякі із симптомів аутизму. Над тим, чому виникає аутизм, вчені продовжують дискутувати, говорить психіатр Володимир Погорілий. «Це окрема хвороба, фахівці здебільшого схиляються до того, що має вона генетичне походження. Інтелект в аутиста збережений. Якщо пам’ятаєте фільм «Людина дощу» – один із його головних героїв – старший брат - був аутистом, але мав феноменальні інтелектуальні здібності. Такі люди потребують спеціалізованої і довготривалої допомоги, аби адаптуватися в суспільстві. Якщо їм така допомога буде надана, то вони можуть бути долучені до суспільства. Деякі можуть працювати і створювати сім’ї».

Аутизм залишається мало вивченим в Україні, констатують фахівці. Але, як наголошує Володимир Погорілий, в останні роки ситуація із допомогою аутистам поліпшується. Хоча це – досягнення благодійних, а не державних центрів. «У нас цими питаннями стали займатися, на жаль, не так давно. Але створюються різні центри, я знаю, що в Києві є спеціальна програма. Але батьки мають оплачувати все самі, платити тренерам, психотерапевтам, які би працювали з дітьми».

Допомога держави

Різних проявів інвалідності існує дуже багато, і держава не має конкретної стратегії чи програми по кожному з них, зауважує голова парламентського комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич. Поки спеціальної державної програми допомоги аутистам немає. «Однак, деякі державні інституції все-таки побачили, що ця проблема існує. Наприклад, на рівні Міністерства охорони здоров’я є деякі галузеві документи, які орієнтуються на специфіку саме цього виду інвалідності», - підкреслює депутат.

Батьки дітей із аутизмом розповідають, що отримують від держави близько
восьмисот гривень на місяць. Водночас, таким батькам (передусім матерям), часто доводиться кидати роботу або працювати неповний день, бо весь час треба приділяти дитині. А за консультації, допомогу фахівців треба платити чималі кошти. Адже таку допомогу доводиться отримувати лише в приватних центрах.

Валерій Сушкевич
вважає обсяг допомоги інвалідам дитинства недостатнім. «Це невеликі гроші. Тут є суттєвий момент: у вересні минулого року парламент не прийняв пропозицію про те, щоб не знімати грошову надбавку сім’ям, в якій є дитина з інвалідністю, навіть якщо матуся або батько працюють. Парламент не проголосував за цю норму. І якщо батьки працюють, то надбавка на догляд за дитиною не виплачується. Це абсолютно ненормально, бо це штовхає незабезпечену сім’ю на інтернатний варіант утримання дитини з інвалідністю».

Діагностика, навчання та терапія

У Сполучених Штатах на навчання однієї людини з аутизмом витрачають
понад 40 тисяч доларів на рік. В Україні ж зараз не робиться практично нічого, що залежить від держави, зазначає одна із засновників благодійного фонду для дітей з обмеженими можливостями в місті Сіверськодонецька, Тетяна Соболєва. В Україні немає жодного державного терапевтичного чи навчального закладу, бракує методик навчання та адаптації цих дітей.

Тож вирішення всіх проблем покладається на батьків, стверджує Тетяна Соболєва. «Повинні бути корекційні групи в садочках, корекційні класи в школах. На жаль, це все рідкісне явище. Тому ми зробили те, що ми зробили – створили наш центр». В консультаційному центрі для дітей-аутистів займається 17 малюків від 4 до 10 років, і всі заняття проходять індивідуально, розповідає Соболєва. Очолює заклад логопед Галина Скаженик, також у ньому працюють педагоги-дефектологи, спеціалісти з лікувальної фізкультури, реабілітологи (які займаються тілесно-сенсорною терапією), дитячий психолог і навіть вчитель музики.

Окрім навчання, велике значення в адаптації дітей із аутизмом має рання діагностика. Адже приблизно 60% таких дітей, реабілітацію яких починають у віці 1,5-3 роки, мають змогу піти до загальноосвітніх шкіл, розповів Радіо Свобода Ігор Марценковський, провідний дитячий психіатр Українського інституту соціальної і судової психіатрії та наркології. «Якщо ж діагностика розладу відбувається пізніше, десь у 5-6 років, то 60-70% таких дітей матимуть помірну розумову відсталість і внаслідок поведінкових розладів не зможуть відвідувати навіть допоміжні школи. За останні роки ми маємо певний прогрес в цьому плані, все більше і більше таких дітей вчаться в загальноосвітніх школах. Є такі діти зараз і серед старшокласників», - наголосив фахівець.

За останні 10 років кількість людей із аутизмом у світі збільшилася в сотні разів. У деяких державах цю форму психічного розвитку має кожна трьохсота дитина. В Україні – одна із п’яти тисяч. Але поширення аутизму в Україні триває.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG