Американська «Нью-Йорк Таймз» інформує, що люди за своєю внутрішньою, кишковою екосистемою і набором певних бактерій в них діляться лише на три типи.
Про це довідалася внаслідок багаторічних досліджень у розвинутих країнах світу група вчених із університету Колорадо (США) під керівництвом професора-біолога Роба Найта. Ця закономірність не залежить ні від етнічного походження, ні від віку, статі, ваги чи стану здоров’я.
Мікроби змінюють кишечник людини так, щоб лише певні різновиди з них могли жити там. Кожен із трьох типів людської екосистеми має унікальний баланс ферментів для переварювання їжі, синтезуючих вітамінів.
Таке відкриття має серйозну перспективу в медицині. Вчені кажуть, що це відкриває новий шлях в дієтології, фармакології, дозволяє виписувати препарати для задоволення саме такої екосистеми, а не іншої.
Не виключено, що нове відкриття дозволить вийти із глухого кута відсутності альтернативи антибіотикам, котрі стають все більше не ефективними. Замість нищення разом антибіотиками із хвороботворчими бактеріями всієї екосистеми кишечника, це відкриття дозволить зміцнити в цілому позитивне бактеріальне середовище.
Складність завдання полягає у величезній кількості бактерій у кожній екосистемі. В організмі людини «працює» до 100 трильйонів бактерій, тоді як кожна людська особа має лише до 10 трильйонів клітин.
Виявляється, як повідомляє британський часопис NewScientist, з приблизно 5 тисяч різновидів тарганів у природі лише дуже мала кількість із них пристосувалися до спільного життя з людьми в їхніх оселях.
Найактивніші в наших помешканнях лише два види тарганів: великий – американський і менший – німецький, «прусак».
Якраз ці види тарганів еволюційно дуже старі, їхні предки повзали по Землі ще 300 мільйонів років тому. Таргани не такі живучі, як нам здається. Так, пише у своєму матеріалі про тарганів Венді Цукерман, наприклад, звичайна плодова мушка у сто разів стійкіша проти радіації, аніж таргани. Правда, таргани у десять разів стійкіші проти радіації, аніж люди. Але є паразити, котрі в змозі перенести до двох тисяч ґрей радіації, тоді як для людини смертельною є разова доза у 6 ґрей.
Хатні таргани дуже чутливі до відсутності води, вологи. Не виключено, що наявність шкідливих компонентів у воді змушує тарганів покидати такі помешкання. Вчені не вважають хатніх тарганів якоюсь серйозною загрозою для людини.
Цей ж NewScientist публікує міркування відомих вчених щодо ступеня вивченості впливу на життя людей аварії на Чорнобильській АЕС 25 років тому.
Якщо два десятки років тому вчені з Королівської Академії наук у Лондоні вважали, що число жертв Чорнобиля складе десятки тисяч, то вже сьогодні чимало експертів, особливо, з «Ґрінпіс», ведуть мову про сотні тисяч ймовірних жертв цієї ядерної катастрофи. Вони також прогнозують, що цей показник зростатиме. Британські вчені занепокоєні такими розбіжностями у підрахунках та дослідженнях щодо впливу Чорнобиля над людське життя і вважають, що тут потрібна реальна узгодженість, котра має базуватися на доведених фактах.
Про це довідалася внаслідок багаторічних досліджень у розвинутих країнах світу група вчених із університету Колорадо (США) під керівництвом професора-біолога Роба Найта. Ця закономірність не залежить ні від етнічного походження, ні від віку, статі, ваги чи стану здоров’я.
Мікроби змінюють кишечник людини так, щоб лише певні різновиди з них могли жити там. Кожен із трьох типів людської екосистеми має унікальний баланс ферментів для переварювання їжі, синтезуючих вітамінів.
Таке відкриття має серйозну перспективу в медицині. Вчені кажуть, що це відкриває новий шлях в дієтології, фармакології, дозволяє виписувати препарати для задоволення саме такої екосистеми, а не іншої.
Не виключено, що нове відкриття дозволить вийти із глухого кута відсутності альтернативи антибіотикам, котрі стають все більше не ефективними. Замість нищення разом антибіотиками із хвороботворчими бактеріями всієї екосистеми кишечника, це відкриття дозволить зміцнити в цілому позитивне бактеріальне середовище.
Складність завдання полягає у величезній кількості бактерій у кожній екосистемі. В організмі людини «працює» до 100 трильйонів бактерій, тоді як кожна людська особа має лише до 10 трильйонів клітин.
Виявляється, як повідомляє британський часопис NewScientist, з приблизно 5 тисяч різновидів тарганів у природі лише дуже мала кількість із них пристосувалися до спільного життя з людьми в їхніх оселях.
Найактивніші в наших помешканнях лише два види тарганів: великий – американський і менший – німецький, «прусак».
Якраз ці види тарганів еволюційно дуже старі, їхні предки повзали по Землі ще 300 мільйонів років тому. Таргани не такі живучі, як нам здається. Так, пише у своєму матеріалі про тарганів Венді Цукерман, наприклад, звичайна плодова мушка у сто разів стійкіша проти радіації, аніж таргани. Правда, таргани у десять разів стійкіші проти радіації, аніж люди. Але є паразити, котрі в змозі перенести до двох тисяч ґрей радіації, тоді як для людини смертельною є разова доза у 6 ґрей.
Хатні таргани дуже чутливі до відсутності води, вологи. Не виключено, що наявність шкідливих компонентів у воді змушує тарганів покидати такі помешкання. Вчені не вважають хатніх тарганів якоюсь серйозною загрозою для людини.
Цей ж NewScientist публікує міркування відомих вчених щодо ступеня вивченості впливу на життя людей аварії на Чорнобильській АЕС 25 років тому.
Якщо два десятки років тому вчені з Королівської Академії наук у Лондоні вважали, що число жертв Чорнобиля складе десятки тисяч, то вже сьогодні чимало експертів, особливо, з «Ґрінпіс», ведуть мову про сотні тисяч ймовірних жертв цієї ядерної катастрофи. Вони також прогнозують, що цей показник зростатиме. Британські вчені занепокоєні такими розбіжностями у підрахунках та дослідженнях щодо впливу Чорнобиля над людське життя і вважають, що тут потрібна реальна узгодженість, котра має базуватися на доведених фактах.
