Корсунський полковник Тарас Федорович водив козацькі чайки на Крим і Туреччину від 1622 року і в тих походах був прозваний «Трясилом». Коли ж 1628 року запорожці на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком осадили Кафу, козаки Трясила підтримали їх з моря. Після загибелі Дорошенка під час штурму Кафи Федорович очолив вихід Запорозького Війська з Криму. У полі за три милі від Перекопа козаки обрали Трясила гетьманом. А у березні 1630 року Федорович став на чолі повстання проти Польщі і уперше в історії козацтва звернувся з універсалом до населення України:
«До всіх, хто був колись козаком чи хоче ним стати – до Війська прибувати, віру благочестиву від замислів лядських боронити, вольностей козацьких здобувати».
10 тисяч запорожців під командуванням Федоровича вирушили із Січі і оволоділи Черкасами. 4 квітня військо Трясила захопило Корсунь.
У травні повстанці переправилися через Дніпро і вибили польську залогу з Переяслава. Упродовж трьох тижнів дванадцятитисячне польське військо на чолі зі Станіславом Конєцпольським безуспішно штурмувало місто. 29 травня у Переяславі була укладена мирна угода. Польський уряд оголосив амністію повстанцям, а козаки зобов’язалися не ходити у морські походи і спалити свої чайки. Тарас Трясило не погодився з умовами миру, зрікся булави і повернувся на Січ. Згодом він брав участь у московсько-польській війні, а через 2 століття був оспіваний Тарасом Шевченком у поемі «Тарасова ніч»:
«Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятовати, Обізвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: ”А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!”»
«До всіх, хто був колись козаком чи хоче ним стати – до Війська прибувати, віру благочестиву від замислів лядських боронити, вольностей козацьких здобувати».
10 тисяч запорожців під командуванням Федоровича вирушили із Січі і оволоділи Черкасами. 4 квітня військо Трясила захопило Корсунь.
У травні повстанці переправилися через Дніпро і вибили польську залогу з Переяслава. Упродовж трьох тижнів дванадцятитисячне польське військо на чолі зі Станіславом Конєцпольським безуспішно штурмувало місто. 29 травня у Переяславі була укладена мирна угода. Польський уряд оголосив амністію повстанцям, а козаки зобов’язалися не ходити у морські походи і спалити свої чайки. Тарас Трясило не погодився з умовами миру, зрікся булави і повернувся на Січ. Згодом він брав участь у московсько-польській війні, а через 2 століття був оспіваний Тарасом Шевченком у поемі «Тарасова ніч»:
«Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятовати, Обізвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: ”А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!”»