День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн — Чехії та Словаччини — відзначають як національне свято
08.05.2007
Оксана Пеленська
Прага, 8 травня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – «Правда перемагає» – це гасло на штандарті президента Чеської Республіки для її громадян не порожні слова. З перемогою демократії чехи вперше довідались правду про ціну, яку заплатили за свободу в Другій світовій війні тисячі їхніх співвітчизників, мільйони людей в Європі. Вперше за повоєнний час відкрились архіви, з приховуваних десятиліттями матеріалів чехи довідались правду про драматичні дні перемоги травня 45-го.
![]()
Стараннями істориків всього кілька років тому чехи вперше дізнались правду про так звану демаркаційну лінію – стратегічно важливий елемент на карті воєнних дій Другої світової. Мовиться про підрозділи 3-ої американської армії генерала Патона, які перетнули кордон з Чехословаччиною ще ранком 1 травня.
Звільняючи від нацистів західні терени, американське військо вже 5 травня визволило місто Плзень і підійшло до Праги, але звільнити чехословацьку столицю не могло. Перейти демаркаційну лінію, лінію поділу політичних інтересів, про котру Сталін домовився із союзниками, могла тільки Радянська Армія.
5 травня в Празі вибухнуло національне повстання. Всі 4 довгих дні й ночі, коли радянська армія поспішала з Берліна до Праги, союзники безпомічно спостерігали, як стікає кров’ю столиця. Всі повоєнні роки правда про ці травневі дні приховувалась.
Нині чехи згадують своїх загиблих на празьких вулицях, а також зберігають пам’ять про воїнів радянської армії, які віддали своє життя за перемогу над нацизмом. На празькому військовому Ольшанському цвинтарі поховані 429 радянських воїнів.
Свято перемоги без військових парадівЄ ще одна особливістю цьогорічного свята перемоги. На чеських теренах воно повністю позбулось рис мілітаризації, якими в минулому нагородив його комуністичний режим. Не чути більше на вулицях гучних військових маршів і фанфар, не тягнуться площами, тяжко карбуючи крок, військові колони, не гримлять металом танки.
Чеське Свято визволення стало цивільним, мирним, але від цього не менш урочистим і щедрим на квіти та посмішки, але передусім – спогади про дні війни. За традицією, чеський президент цього дня приймає присягу новобранців, у Чеській Республіці це вихідний день.
І все ж, на думку чеських ветеранів, учених, учителів, нині немає належної уваги до вивчення історії Другої світової у школах, зокрема, часом учні не знають навіть елементарних фактів: коли закінчилась війна, що таке Освєнцім, яка битва розгорнулась на Дуклянському перевалі чи хто такий був Фучік. Подолати бар’єри байдужості до історії, крім учителів, нині закликають чеські політики і журналісти. Як це зробити? «Не забудьте нині привітати зі святом свого сусіда-ветерана»,— радять вони.
Матеріали до теми:• ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ
• Музей тюрем окупаційних режимів різних часів
• День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії?
• 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною