Міжнародний форум «Євроатлантичне майбутнє України»
Богдана Костюк
Київ, 12 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) – Політична криза загальмувала рух України до євроатлантичних структур, але двері до них і далі відчинені. Такий лейтмотив виступів, які звучали сьогодні на Форумі «Євроатлантичне майбутнє України», що триває у Києві. У роботі зібрання беруть участь понад 80 політиків, науковців і представників міжнародних інституцій. У стінах Дипломатичної академії вони обговорюють не лише перспективи членства України у НАТО та Євросоюзі, але й питання розвитку української демократії.
 |
На Міжнародному форумі "Євроатлантичне майбутнє України" виступає ректор Дипломатичної академії при МЗС Борис Гуменюк. Київ, 11 червня 2007 р. |
| (Ukrinform) |
На вході до Дипломатичної академії представники молодіжних організацій України роздають пам‘ятки: «А Ти знаєш правду про НАТО?». Тож ще перед початком роботи Форуму, його учасники отримали змогу пригадати ( або ж дізнатись) про наступне: мета НАТО – забезпечити захист своїх країн-членів, запобігати і боротися з міжнародним тероризмом, захищати населення від наслідків природних катаклізмів та техногенних катастроф. У пам‘ятках також наголошено, що країни-члени не зобов‘язані виділяти війська для участі у військових операціях Альянсу. Адже серед членів НАТО – Ісландія, яка взагалі не має власної армії.
Україна має армію, має інтелектуальні ресурси і посідає важливе місце у системі європейської безпеки. Але внутрішня ситуація у державі далека від стабільної, і на цьому наголошували чи не усі учасники київського Форуму.
Завдання керівників України – захист інтересів національної безпеки державиІз найбільш докладною і критичною «інформацією для роздумів» до українського політикуму звернувся колишній Посол США в Україні, а нині чільний експерт Інституту стратегічних досліджень Стівен Пайфер:
«Навіть у період підготовки політичних сил до дострокових виборів у вересні, було б вельми корисно продовжити практику спілкування Президента і Прем‘єр-міністра України, щоб визначити спільну позицію щодо тих викликів і проблем, які стоять перед державою. Наприклад, забезпечення енергетичної безпеки чи лібералізація економіки, або ж подолання корупції. Керівники України мусять пам‘ятати, що їхнє завдання – це захист не партійних інтересів, а інтересів національної безпеки держави. У Вашингтоні, у більшості європейських столиць Україну бачать змореною тривалою політичною кризою, бачать країну, якій не можна довіряти... І це погано і для України, і для європейської спільноти».На думку Стівен Пайфера, Конституційний суд – це єдиний орган, який мав би вирішити суперечності між Президентом і більшістю, але через низький рівень довіри його робота також може бути сумнівною.
«Україна має найголовніше – демократію»Виконавчий директор українсько-польсько-американської фундації ПАУСІ Як Пекло закликав керівників України дотримуватися політичних домовленостей від 27 травня і об‘єднати зусилля для розбудови сильної, розвиненої держави, яка змогла би стати членом НАТО та Євросоюзу. Адже, як стверджує професор Пекло, «Україна має найголовніше – демократію».
Радник Прем‘єр-міністра, колишній посол України у США і міністр закордонних справ Костянтин Грищенко визнав, що майбутній курс України залежить від того, чи знайдуть спільну мову політики:
«Є багато питань, які лежать у площині співпраці різних політичних сил, визначення правил гри і готовності цих політичних сил жити за цими правилами. Тільки після цього, я переконаний, ми можемо чесно виходити до виборців з тим, щоб отримати їхню згоду через всенародний референдум на те чи інше рішення щодо євроатлантичного майбутнього України. Ми маємо думати про свої національні інтереси, виходячи з реальних обставин. Ще важливо донести до простих громадян усі основні складові базової інформації – що є НАТО».А на думку посла Німеччини в Україні Рейнгарда Шеферса, нині Київ, Берлін і Брюссель повинні поєднати зусилля, щоб інформувати українських громадян, що ж означатиме вступ України до Альянсу.
Матеріали до теми: Віктор Ющенко: У зв''язку з можливим перенаціленням російських ракет на об’єкти у Європі Україна повинна прискорити вступ у НАТО
«НАТО: свій чи чужий?»