Медові соти
На розпеченому асфальті в центрі міста – діжки, бідони, банки із золотавою густою рідиною. Організатори фестивалю знайомлять дніпропетровців зі справжніми виробниками. Збувати продукцію пасічникам усе складніше – українці втратили культуру споживання меду, розучилися готувати з нього корисні й смачні страви, замінили природний солодкий продукт фабричними ласощами. На фестивалі відвідувачів багато, більшість купують мед для лікування.
Спека зменшила медовий врожай на третину78-літній дідусь розповів Радіо Свобода, що потрапив на свято меду випадкого. Їхав з рибалки, побачив — і зупинився. «Лікарі сказали: старі ви, то вранці ложечку і запити водою, організм прийматиме як лікування. А воно вже таке, роки, голубко»,— каже дідусь.
Цього року через спеку меду викачали на третину менше, ніж зазвичай. Отож цілющий продукт у ціні, велика трилітрова банка коштує 120 грн, малесенька, 200-грамова – близько десяти. Однак бджолярі не поступаються, кажуть, то не так і дорого, у порівнянні з антибіотиками, за які хапаєтесь, вже коли щось заболить.
Бджолосімей стало менше....Олександрові пасіка у передмісті Дніпропетровська дісталася у спадок від мами. Тепер працюють на ній усією сім’єю. І він, і дружина мають роботу, але бджоли для них є основним прибутком та утіхою. З одного вулика Олександр виробляє 50 кілограмів меду. Із прибутку 25% залишається йому, а решту знову вкладає у пасіку.
І все ж, як кажуть фахівці, на Придніпров’ї бджолярство як промисел пасе задніх. Зараз в області тільки 170 тисяч бджолосімей, це вдвічі менше, ніж за радянських часів. Через брак бджолосімей, переконана головний технолог підприємства «Бджолоагросервіс» Лідія Сименко – погані врожаї сільгоспкультур, зокрема соняшника. Пасічникувати береться далеко не кожен, адже справа складна і витратна.
«Солодке» свято у центрі Дніпропетровська обіцяють проводити щороку. Бджолярі переконані: якщо психологію людей вдасться зламати, меду українці їстимуть більше і будуть здоровішими.